Джо Волтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джо Волтон
Jo Walton
Народилася 1 грудня 1964(1964-12-01) (59 років)
Абердер[1]
Громадянство Сполучене королівство, Канада
Національність валлійка
Діяльність письменниця, поет
Alma mater Університет Ланкастера
Мова творів англійська
Жанр фентезі/наукова фантастика
Нагороди
Сайт: ЖЖ письменниці

CMNS: Джо Волтон у Вікісховищі

Джо Волтон (англ. Jo Walton; нар. 1 грудня 1964) — валлійська та канадська письменниця в стилі фентезі і наукової фантастики і поет. Вона отримала Меморіальну премію імені Джона Кемпбелла найкращому новому письменнику-фантасту 2002 р. і Всесвітню премію фентезі за роман «Клик та кіготь»  2004. Її роман «Півпенні» був спів-переможцем премії «Прометей» 2008, а роман «Життєва жила» виграв у 2010 році Міфоепічну премію.

Її роман «Серед інших» виграв премію «Неб'юла» за найкращий Роман 2011[2]премію «Г'юго» за найкращий роман 2012[3] і є одним з семи романів, що були одночасно номіновані на премії «Г'юго», «Неб'юла» і Всесвітню премію фентезі.

Деталі біографії[ред. | ред. код]

Волтон народилася в Абердері, Уельс, Велика Британія. Там вона відвідувала школу. Вона прожила протягом року в Кардіффі, а потім закінчила свою освіту в школі Освестрі в Шропширі і в університеті Ланкастера. В Лондоні вона жила протягом двох років, потім у Ланкастері до 1997 року, потім у Свонсі, де вона жила до переїзду в Канаду в 2002 році[4].

Волтон переїхала в Монреаль, Канада, після того, як її перший роман був опублікований. Вона вийшла заміж в доктора Еммета А. О'браєна, народженого в Ірландії[5]. Вона має одну дитину, сина на ім'я Саша Волтон.

Волтон говорить валлійською, кажучи: «це друга мова моєї сім'ї, моя бабуся була відомим валлійським ученим і перекладачем, я вивчала його в школі з п'яти до шістнадцяти років, мое володіння граматикою і словниковим запасом на рівні 10-річної дитини, але я не маю ніяких проблем з вимовою»[6].

Письменницька кар'єра[ред. | ред. код]

Волтон почала писати з 13 років, але її перший роман був опублікований лише 2000 року. До цього вона друкувалась у в ряді публікацій з рольових ігор, таких як «Піраміди», в основному у співпраці зі своїм чоловіком в той час, Кеном Волтоном[7]. Вона також була активним членом онлайн науково-фантастичного фендому, особливо в групах мережі Usenet rec.arts.sf.written і rec.arts.sf.fandom. Її вірш «Мовчуни підтримують мене електронною поштою» широко цитується в цих групах і в інших онлайн-суперечках, часто без вказування її авторства[8].

Її перші три романи, «Королівський мир» (2000), «Королівське ім'я» (2001) та «Приз у грі» (2002) написані в стилі фентезі, а їх дія розгортається в одному світі, заснованому на артурівській Англії і Ірландії саги «Викрадення бика з Куальнге». Її наступний роман, «Клик та кіготь» (2003) був задуманий як роман, який міг би написати Ентоні Троллоп, але про драконів, а не про людей.

«Фартінг» став її першим науково-фантастичним романом, розташувавши жанр «затишної» містики міцно всередині альтернативної історії, в якій Велика Британія уклала мир з Адольфом Гітлером до початку участі США у Другій світовій війні. Він був номінований на премію «Неб'юла», премію «Перо» ,[9] та отримав Меморіальну премію імені Джона Кемпбелла за найкращий науково-фантастичний роман,[10] і премію «Кружний шлях» з альтернативної історії. Продовження, «Півпенні», було опубліковане в жовтні 2007 року[11], а заключна книга трилогії, «Півкрони», — у вересні 2008 року. «Півпенні» виграв премію «Прометей» 2008 р. (спільно з романом Гаррі Тертлдава «Гладіатор»)[12] і був номінований на Літературну премію «Лямбда»[13].

У квітні 2007 Говард В. Хендрікс заявив, що професійні письменники ніколи не повинні публікувати свої праці в інтернеті безкоштовно, оскільки це робить їх еквівалентом штрейкбрехерів[14]. Волтон відповіла на це, оголосивши 23 квітня «Міжнародним днем техноселян, забруднених пікселями» (англ. International Pixel-Stained Technopeasant Day), днем, в який письменники, які не погодилися з Хендріксом, могли масово опублікувати свої твори онлайн. У 2008 році Волтон відзначила цей день, розмістивши кілька глав незакінченого сіквелу до «Клика і кігтя» — «Ті, хто надає перевагу вогню».

У 2008 році, Волтон почала писати колонку для Tor.com, в основному ретроспективні огляди старіших книг[15].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

Інші роботи[ред. | ред. код]

  • «Кельтський міф GURPS» (англ. GURPS Celtic Myth, з Кеном Волтоном, 1995, додаток до рольової гри)
  • «Музи і мовчуни» (англ. Muses and Lurkers,  2001, збірка поезії, редагувала Елеонора Еванс)
  • «Світи магії» (англ. Realms of Sorcery, з Кеном Волтоном, 2002, додаток до рольової гри)
  • «Сивіли і кораблів» (англ. Sybils and Spaceships, книга поезії, 2009, NESFA Press)
  • «Що робить цю книгу настільки чудовою», зібрані нариси і рецензії (англ. What Makes This Book So Great, 2014, Tor Books, ISBN 0-7653-3193-4)[20]

Есе[ред. | ред. код]

  • «Історія в основі „Півпенні“» (англ. Story behind "Ha'Penny, 2013), у «Історія в основі книги: Том 1» (англ. Story Behind the Book : Volume 1[21])

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jo Walton's Among Others: 'It's a mythologisation of part of my life' [Архівовано 14 березня 2021 у Wayback Machine.] at the Guardian; by David Barnett; published October 2, 2012; retrieved November 4, 2013
  2. 2011 Nebula Award Winners [Архівовано 13 липня 2017 у Wayback Machine.] at Locus Online News, published May 19, 2012, retrieved May 20, 2012
  3. Announcing the 2012 Hugo Award Winners [Архівовано 8 вересня 2012 у Wayback Machine.] at Tor.com, published September 2, 2012, retrieved September 2, 2012]
  4. Turner, Robin (26 грудня 2007). Jo's scientific approach to writing. Western Mail. Wales. Архів оригіналу за 18 квітня 2008. Процитовано 29 грудня 2007.
  5. Langford, David (August 2001). Infinitely Improbable. Ansible (169). Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2016.
  6. Walton, Jo (26 грудня 2007). LiveJournal comment on knowledge of Welsh. LiveJournal. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 17 березня 2003.
  7. Jo Walton :: Pen & Paper RPG Database. Архів оригіналу за 16 січня 2005. Процитовано 4 жовтня 2016.
  8. IRoSF: Login Required. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 4 жовтня 2016.
  9. Announcement of Quills nominees at The Beat [Архівовано 15 липня 2012 у Archive.is], 2 June 2007
  10. John W. Campbell Memorial Award Finalists [Архівовано 15 жовтня 2011 у Wayback Machine.], accessed 4 June 2007
  11. Tor Books blurb page for Ha'penny [Архівовано 4 грудня 2007 у Wayback Machine.]
  12. Prometheus Award Finalists Announced. Libertarian Futurist Society. March 2008. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 25 квітня 2013.
  13. 20th Annual Lambda Literary Awards [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] accessed 25 April 2013.
  14. Hendrix's «webscabs» post on LiveJournal [Архівовано 4 січня 2009 у Wayback Machine.], April 2007
  15. Jo Walton Reads [Архівовано 7 травня 2015 у Wayback Machine.] at Tor.com
  16. Printed, according to the Salt Lake County library catalog, http://www.slcolibrary.org/ [Архівовано 4 жовтня 2016 у Wayback Machine.], «in a limited hardcover edition of 800 copies»
  17. 2014 James Tiptree, Jr. Award. James Tiptree, Jr. Literary Award. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
  18. The 2015 World Fantasy Award Nominees Have Been Announced! [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.], at Tor.com; published July 8, 2015; retrieved July 25, 2015
  19. 2015 Aurora Awards Nominees [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.], at Locus Online; published May 26, 2015; retrieved November 29, 2015
  20. Огляд [Архівовано 12 липня 2014 у Wayback Machine.] Пол Ді Філіппо
  21. Story Behind the Book: Volume 1 — Essays on Writing Speculative Fiction out now!. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 4 жовтня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]