Джузеппе Арчімбольдо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джузеппе Арчімбольдо
Giuseppe Arcimboldo
Giuseppe Arcimboldo.jpg
«Автопортрет»
Дата народження 1527
Місце народження Мілан
Дата смерті 11 липня 1593(1593-07-11)
Місце смерті Мілан
Національність італієць
Жанр портретист
Напрямок Маньєризм

Джузеппе Арчімбольдо (італ. Giuseppe Arcimboldo) (1527, Мілан — 1593, Мілан) — італійський ексцентричний художник, відомий портретами, що складаються із зображень овочів, фруктів, квітів тощо, таким чином, що разом утворюють подібність до портретного зображення.

Придворний портретист, декоратор, дизайнер костюмів і фахівець з мистецтва у ГабсбургівМаксиміліана II і Рудольфа II.

Був дуже популярним, багато сучасників робили імітацію його стилю.

Фантастичні композиції та портрети, укладені з квітів, трав, птахів, окремих предметів, які в цілому створюють ілюзію нового образу; значний вплив на сюрреалістів; Пори року, Вогонь.

Життєпис[ред.ред. код]

Його дідусь був архієпископом, його батько — пензлярем. Він розпочав кар'єру в майстернях Міланського собору, створюючи кольорові вітражі та фрески зі сценами житія святих. Мало відомо, де він навчався, та хто був його вчителем. У всякому разі можливо відстежити вплив Леонардо да Вінчі; відомо, що він виконував картони для шпалер у Феррарі. В Празі він був декоратором та постановником святкових вистав.

На службі у австрійських Габсбургів[ред.ред. код]

Був на службі Габсбургів в Австрії та Богемії (1562–1587), спочатку при імперському дворі Фердинанда I у Відні, як портретист-копіювальник, потім, коли в 1564 Максиміліан II став імператором Германської Римської імперії, Арчимбольдо — пензлярем ( тобто дизайнером і художником-декоратором) при дворі.

Він сприймався товаришами, як людина з універсальною ерудицією та дуже розвинутим творчим генієм. Більшість його сучасників, також відомих людей, дивились на нього з захопленням за безліч його талантів та винахідливість не тільки в живопису, але й в організації ігор, весіль, коронацій, процесій тощо. Фактично він був артистичним директором імператора Максиміліана II.

При дворі він відповідав за архітектуру та театрально-художнє оформлення подій, що відбувались. В той самий час він — інженер, майстер фонтанів, бере участь в заснуванні музею мистецтв (кабінету курйозів). Арчимбольдо стає головним організатором турнірів, ярмарок та розкішних свят для аристократії, вчених та придворних художників. Все це, щоб прославити імператора, щоб укріпити його політичну владу та розважати люд і висвітити монарха героєм.

Портрет імператора Рудольфа II

Перший варіант серії «Пори року» були піднесені імператору в день Нового року (1569), що стало можливим за підтримкою самого Максиміліана.

Арчимбольдо в Празі[ред.ред. код]

В 1570 Арчимбольдо за наказом імператора Максиміліана відіслали в Прагу до Рудольфа II, сина австрійського імператора, проектувати складне театралізоване дійство для нього (сюжет — змішана класична та чеська міфологія). Після смерті імператора Максиміліана II Арчимбольдо залишився на службі у Рудольфа II, який посів трон Габсбургів у 1575. При новому імператорові, крім інших завдань, він винайшов гідравлічні машини.

Імператор дуже оціновував Арчимбольдо. Одинадцять років, які пензляр був при Рудольфі II, можливо були верхом його придворної кар'єри.

В ті роки він пише другий варіант серії «Пори року» (1573), та присвячує імператору червоний шкіряний фоліант, що містить 150 малюнків олівцем та чорнилами (1585).Серед них і Автопортрет Арчімбольдо.

В 1587 році, після багатьох прохань Арчимбольдо Рудольф II дозволив йому повернутися у рідний Мілан. Того ж року Арчимбольдо одержав прохання імператора писати і надалі для нього, хоча він більше не служив при дворі. В 1591 він написав дві з його найвідоміших картин, «Флора» (1591) та «Вертумн» (15901591), які відіслав у Прагу.

Наступного року, 11 липня 1593, живописець помер.

Творчість[ред.ред. код]

«Весна», 1573

«Вертумн» був оцінений суспільством, особливо самим Рудольфом. Це поясний портрет імператора, представлений у вигляді давньоримського бога пір року, рослинності та перетворень. Портрет Рудольфа ІІ складений повністю зі звичайних плодів, квітів та овочів, що визвівають, однак, у різні терміни. Зачарований цими картинами, Рудольф II щедро нагородив Арчимбольдо.

Є думка, що більшість картин були написані між 1564 и 1576, але невелика кількість з них відома нам. Збереглося мало його робіт: частіше — це портрети по груди, у профіль, менше — у фас. Зображення складені з фруктів, овочів, квітів, ракоподібних, або ж — музичних ті інших інструментів. Обличчя стилізовані, дуже вправна компоновка цих елементів у просторі створює ефект форми обличчя та світлотіні. Алегорія сезонів: «Літо» та «Зима», 1563 г. (Музей історії мистецтва, Відень), «Весна» (Академія Сан-Фернандо, Мадрид); стихій — «Вогонь», 1566 г. та «Вода», у Музеї історії мистецтва у Відні. Малюнок в Луврському музеї — «Кухар»- складений з кухарських приладь.

Арчімбольдо був досить популярним свого часу, чим пояснюється безліч копіювань та підробок його стилю.

У XX ст., тим паче з появою сюрреалізму, цей митець увійшов до моди. Арчімбольдо навіть оголосили класиком маньєризму.

Галерея[ред.ред. код]

Пори року

Чотири стихії

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]