Матків

село Матків
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Козівська сільська громада
Основні дані
Населення	469 чол. (2002)
Площа	12 км²
Поштовий індекс	82563
Географічні дані
Географічні координати	48°54′29″ пн. ш. 23°06′04″ сх. д.
Місцева влада
Карта
Матків
Матків
Мапа
Матків у Вікісховищі

Ма́тків — село Стрийського району Львівської області у Карпатах на березі річки Стрий.

Історія

Перша письмова згадка про село датується 1538 роком, коли польська королева Бона скликала комісію для розмежування королівських та шляхетських сіл.

Є відомості, що за часів короля Зигімунда I Старого Думка Височанський подарував одному із своїх синів Верхнє Висоцьке, другому – Комарники, а третьому – Матків з Івашківцями. Парох Комарників Щасний Саламон твердив, що ще в 1880 році бачив у Верхньому Висоцьку фундаційний лист, який документально закріпив цей дар багатого дідича своїм синам.

Село Матків є гніздом шляхетного роду Матковських (Матківських), витоки якого пов'язують з угорським графом Іваном Волохом.

Матковські (Матківські) мали придомки: Миклашевич, В'язулич, Будзевич, Чучиркович, Федашкевич, Бардзійович, Богушович, Піпікович, Матишевич, Галкович, Шипович, Тимкович, Груневич, Михалкович, Контурович та ін.

1967-го у пам'ять про загиблих в Другій світовій війні встановлено обеліск.

В радянський період на території села був відділ радгоспу «Карпати», який мав 450 га орної землі.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,57%
російська	0,43%

Церкви

• 
• 
• 
• 
• 

Найдавнішою з двох храмів Маткова є Церква Собору Пресвятої Богородиці УГКЦ (Святого Димитрія), що стоїть на пагорбі у центрі села. Її споруджено 1838 року будівничим Самусем Мельниковичем. Нині храм входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО Церква тризруба, триверха, належить до храмів бойківського типу. Квадратні зруби (нава ширша) розташовані по осі захід-схід. Обабіч вівтаря прилягають невеликі прямокутні ризниці. Основні об’єми завершують восьмибічні верхи над навою з п’ятьма заломами. А над вівтарем і бабинцем — з чотирма заломами, що увінчані шоломовими банями з маківками і хрестами. Оперізує церкву піддашшя оперте на східчасті виступи вінчів зрубів, під яким на західному фасаді влаштований засклений ґанок. Стіни підопасання, надопасання і заломів шальовані вертикально дошками й лиштвами.

Ще однією пам’яткою архітектури національного значення є дерев’яна дзвіниця церкви Собору Пресвятої Богородиці (Святого Димитрія). Вона зведена 1924 року, у плані триярусна, квадратна, з балконом на другому ярусі. Дзвіниця вкрита наметовим дахом з колосниковою галереєю над ним. Будував цю сакральну споруду майстер Михайло Веклич.

Окрім неї, у селі стоїть церква святої Трійці, збудована майстром Лукою Снігуром у 1899 році. Церква орієнтована вівтарем на схід і складається з трьох квадратних зрубів. До вівтаря з півдня прилягає невелика прямокутна ризниця, добудована у 1900-х роках. Оточує церкву широке піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. У 1949–1989 роках через атеїстичну пропаганду радянської влади у церкві не відправлялись Служби Божі.

Господарство

У радянські часи місцеве відділення колгоспу працювало за напрямком м'ясо-молочне тваринництво.

Соціальна сфера

Восьмирічна школа, бібліотека та пекарня.

Джерела

• Воронко Б. Витоки шляхетських родів Турківщини (До історії походження Івана Волоха з Турки). [Архівовано 28 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Гайда Ю., Шуптар В. Турківщина: історія населених пунктів. Монографічний опис. — Ужгород: Патент, 2002. — 454 с.
• Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 980 с.
• Смуток І. І. Вступ до генеалогії шляхти Самбірського повіту XVI - початку XVII ст. (шляхетські прізвиська) / І. І. Смуток; Дрогоб. держ. пед. ун-т ім.І.Франка, Дрогоб. осередок Наук. т-ва ім.Шевченка. - Львів : Камула, 2008. - 336 c.
• Інформація про храми Турківського району на сайті РДА [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]