Матків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Матків
Вид на церкву Собору Пресвятої Богородиці (1838) в селі Матків.jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Громада Козівська сільська громада
Основні дані
Населення 469 чол. (2002)
Площа 12 км²
Поштовий індекс 82563
Географічні дані
Географічні координати 48°54′29″ пн. ш. 23°06′04″ сх. д. / 48.90806° пн. ш. 23.10111° сх. д. / 48.90806; 23.10111Координати: 48°54′29″ пн. ш. 23°06′04″ сх. д. / 48.90806° пн. ш. 23.10111° сх. д. / 48.90806; 23.10111
Місцева влада
Карта
Матків. Карта розташування: Україна
Матків
Матків
Матків. Карта розташування: Львівська область
Матків
Матків
Мапа

CMNS: Матків у Вікісховищі

Ма́тків — село Стрийського району Львівської області у Карпатах на березі річки Стрий.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про село датується 1538 роком, коли польська королева Бона скликала комісію для розмежування королівських та шляхетських сіл.

Є відомості, що за часів короля Зигімунда I Старого Думка Височанський подарував одному із своїх синів Верхнє Висоцьке, другому – Комарники, а третьому – Матків з Івашківцями. Парох Комарників Щасний Саламон твердив, що ще в 1880 році бачив у Верхньому Висоцьку фундаційний лист, який документально закріпив цей дар багатого дідича своїм синам.

Село Матків є гніздом шляхетного роду Матковських (Матківських), витоки якого пов'язують з угорським графом Іваном Волохом.

Матковські (Матківські) мали придомки: Миклашевич, В'язулич, Будзевич, Чучиркович, Федашкевич, Бардзійович, Богушович, Піпікович, Матишевич, Галкович, Шипович, Тимкович, Груневич, Михалкович, Контурович та ін.

1967-го у пам'ять про загиблих в Другій світовій війні встановлено обеліск.

В радянський період на території села був відділ радгоспу «Карпати», який мав 450 га орної землі.

Церкви[ред. | ред. код]

Найдавнішою з двох храмів Маткова є Церква Собору Пресвятої Богородиці УГКЦ (Святого Димитрія), що стоїть на пагорбі у центрі села. Її споруджено 1838 року будівничим Самусем Мельниковичем[1]. Нині храм входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО[2][3] Церква тризруба, триверха, належить до храмів бойківського типу. Квадратні зруби (нава ширша) розташовані по осі захід-схід. Обабіч вівтаря прилягають невеликі прямокутні ризниці. Основні об’єми завершують восьмибічні верхи над навою з п’ятьма заломами. А над вівтарем і бабинцем — з чотирма заломами, що увінчані шоломовими банями з маківками і хрестами. Оперізує церкву піддашшя оперте на східчасті виступи вінчів зрубів, під яким на західному фасаді влаштований засклений ґанок. Стіни підопасання, надопасання і заломів шальовані вертикально дошками й лиштвами.

Ще однією пам’яткою архітектури національного значення є дерев’яна дзвіниця церкви Собору Пресвятої Богородиці (Святого Димитрія). Вона зведена 1924 року, у плані триярусна, квадратна, з балконом на другому ярусі. Дзвіниця вкрита наметовим дахом з колосниковою галереєю над ним. Будував цю сакральну споруду майстер Михайло Веклич.

Окрім неї, у селі стоїть церква святої Трійці, збудована майстром Лукою Снігуром у 1899 році. Церква орієнтована вівтарем на схід і складається з трьох квадратних зрубів. До вівтаря з півдня прилягає невелика прямокутна ризниця, добудована у 1900-х роках. Оточує церкву широке піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. У 19491989 роках через атеїстичну пропаганду радянської влади у церкві не відправлялись Служби Божі.

Господарство[ред. | ред. код]

У радянські часи місцеве відділення колгоспу працювало за напрямком м'ясо-молочне тваринництво.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Восьмирічна школа, бібліотека та пекарня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 396. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
  2. Дерев'яні церкви Карпат внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013. 
  3. Карпатські церкви стали спадщиною ЮНЕСКО // Українська правда / Історична правда. - Неділя, 23 червня 2013. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]