Лімна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лімна
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Турківський
Рада/громада Лімнянська сільська рада
Код КОАТУУ 4625585101
Облікова картка Лімна 
Основні дані
Засноване 1519
Населення 1216
Площа 1,6 км²
Густота населення 760 осіб/км²
Поштовий індекс 82511
Телефонний код +380 3269
Географічні дані
Географічні координати 49°15′05″ пн. ш. 22°48′57″ сх. д. / 49.25139° пн. ш. 22.81583° сх. д. / 49.25139; 22.81583Координати: 49°15′05″ пн. ш. 22°48′57″ сх. д. / 49.25139° пн. ш. 22.81583° сх. д. / 49.25139; 22.81583
Середня висота
над рівнем моря
505 м
Водойми р. Дністер та р.Лихнева
Місцева влада
Адреса ради 82511, с. Лімна; тел. 3-56-16
Карта
Лімна. Карта розташування: Україна
Лімна
Лімна
Лімна. Карта розташування: Львівська область
Лімна
Лімна
Мапа

CMNS: Лімна у Вікісховищі

Лі́мна — село в Україні, Турківського району Львівської області. Населення — 1216. Є центром Лімнянської сільської ради, до якої ще входять села Жукотин та Бережок.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване в Карпатах, на березі Дністра. Найближча залізнична станція — за 21 км у райцентрі Турка.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване 1519 року.

За Королівською люстрацією 1565 року в селі серед платників податків фіксується піп — отже, вже була церква.[1]

У Радянсько-німецькій війні на боці СРСР брали участь 160 селян, з них не повернулися 38. На честь загиблих вояків встановлено пам'ятний обеліск.

З приходом радянської окупаційної влади влаштовано примусову колективізацію. 1946 року в Лімні створено колгосп «Нове життя», а село стало його центром.

Походження назви[ред. | ред. код]

Місцеві жителі вважають, що раніше село називалося Ломна, і ця назва походить від слова «ломати». Однак, скоріш за все в основі назви лежить румунське лемн «деревина». Волохи були одними з перших жителів села, яке було засноване приблизно в XV столітті. За легендою, у селі було поставлено хрест на честь перебування тут Маркіяна Шашкевича.

Церква[ред. | ред. код]

Греко-католицький храм святого Івана Хрестителя збудований 1881 року й нині занесений до пам'яток архітектури місцевого значення. Споруда належить до типу бойківських церков, має три бані. Традиційно орієнтована на схід. До вівтаря зі сходу прилягає рівно широкий зруб двоярусної ризниці. Основні зруби прямокутні (нава ширша), завершені наметовими чотирибічними верхами з двома заломами, увінчані великими восьмибічними ліхтарями з маківками й оригінальними хрестами. Оперізує церкву піддашшя, окреме для кожного зрубу, оперте на профільовані виступи вінців. Чільний вхід обшальований пластиковою вагонкою і перероблений зі збільшенням металевих колон ґанку. Будував церкву майстер Теодор Стерла.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Неподалік села на горі стоїть фігура святого Йосафата.

Господарство[ред. | ред. код]

У колгоспу, який діяв на теренах села, перебувало на балансі 2765 га сільгоспугідь, з них 1513 га ріллі. Спеціалізація — м'ясне тваринництво, вирощування картоплі та льону.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Середня школа, народний дім на 360 осіб, бібліотека (10 500 книг), поштове відділення, десять крамниць[2].

У селі працює дільнична лікарня на 35 місць.

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Мотичак Роман — герой АТО. Загинув 10.08.2014 р. у бою під Іловайськом (Донецька область).
  • Поточняк Василь (09.07.1973 — 15.04.2015) — протоієрей, уродженець села[3][4].

Література[ред. | ред. код]

  • Асафат Дністрян. Від Карпат до Заполяр'я. — Ізяслав; Острог: Ізяславський районний історико-краєзнавчий музей, 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]