Ісаї
| село Ісаї | |||
|---|---|---|---|
| |||
.jpg)
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Львівська область | ||
| Район | Самбірський район | ||
| Громада | Турківська міська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA46080190090075607 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1459 | ||
| Населення | 939 | ||
| Площа | 4,2 км² | ||
| Густота населення | 223,57 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 82520 | ||
| Телефонний код | +380 3269 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°13′36″ пн. ш. 23°06′51″ сх. д. / 49.22667° пн. ш. 23.11417° сх. д.Координати: 49°13′36″ пн. ш. 23°06′51″ сх. д. / 49.22667° пн. ш. 23.11417° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
568 м | ||
| Водойми | р. Стрий | ||
| Найближча залізнична станція | Явора | ||
| Відстань до залізничної станції |
6 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 82500, Львівська область, Самбірський р-н,м.Турка | ||
| Карта | |||
  Ісаї | |||
 Ісаї | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Іса́ї (Ісаїв) — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 939 осіб (2001 рік). Орган місцевого самоврядування — Турківська міська рада.
Назва[ред. | ред. код]
У 1990 р. назву села Ісаїв було змінено на одну літеру.
Географія[ред. | ред. код]
Село розкинулося на берегах річки Стрий, за 6 км від залізничної станції Явора та за 14 км від Турки. Біля Ісаїва проходить дорога Турка-Східниця-Дрогобич.
На південно-східній околиці села річка Лапш впадає у Стрий.
Історія[ред. | ред. код]
Ісаїв виник у другій половині XV ст. (перша друкована згадка датується 1459 роком). За переказами старожилів, назва села походить від імені священика-знахаря Ісая Дудзинського.
У 1825 році селяни повстали проти пана, зруйнувавши його садибу.
У 1921 року в селі проживало 1668 осіб.
Під час Другої світової війни до лав російської армії було примусово мобілізовано 135 селян, з них 44 загинули. У пам'ять про жертв посеред села встановлено обеліск.
Церква[ред. | ред. код]
.jpg)
На пагорбі в центрі села розташована дерев'яна церква святого архангела Михаїла, збудована 1663 року майстром Іллею Пантелимоном[1]. У 1801 році відбулася реконструкція церкви. Будівля належить до небагатьох нині зразків церкви з криласом. Складається з квадратної нави, гранчастого вівтаря та прямокутного бабинця. З півдні й півночі нави, при її східній стіні, прилягають крихітні криласи, сховані під піддашшям. Всі об'єми завершені восьмериковими верхами (над навою з одним заломом), увінчаними цибулястими банями з невеликими ліхтарями і маківками з хрестами. Над бабинцем на другому ярусі влаштована емпора з відкритою аркадогалереєю. Оперізує церкву широке піддашшя оперте на різьблених стовпах. Тепер простір перед бабинцем перетворений на закритий ґанок. Стіни надопасання і восьмериків кожуховані ґонтами. Дахи, піддашшя та бані також вкриті ґонтами.
Разом із дзвіницею, що датується 1722 роком, церква входить до пам'яток архітектури національного значення. Дзвіниця давніше слугувала брамою для входу на церковне подвір'я. Це квадратна в плані чотириярусна будівля, у якої перший ярус зрубний, а верхні — стовпові. Другий четвериковий ярус з підсябиттям має відкриту аркадову галерею. Третій і четвертий яруси — восьмибічні, теж з аркадовими галереями. Дзвіниця покрита восьмибічним ґонтовим стіжком.
У 1938 році завершене будівництво нової мурованої церкви св. архангела Михайла, за проектом Євгена Нагірного. По Другій світовій війні церква використовувалась як колгоспний склад. А у 1990 році вона оновлена й освячена.
Господарство[ред. | ред. код]
У часи СРСР діяло відділення яворського радгоспу «Комсомолець». Напрямок господарства м'ясо-молочний, хоча на полях вирощували льон-довгунець. Ісаїв є центром однойменного лісництва[2].
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Дев'ятирічна школа, народний дім на 200 місць, бібліотека, 2 ФАПи, дитсадок.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Мар'ян Кузан — французький композитор і диригент українського походження.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бондаренко Р. І. Георгіївська церква [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 85. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 694
Посилання[ред. | ред. код]
- Дерев'яна церква СВ. АРХ. МИХАЙЛА, 1663
- http://castles.com.ua/isai.html [Архівовано 8 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Інформація про храми Турківського району на сайті РДА [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Історичну церкву на Львівщині відреставрують за 3,5 млн грн
- Ісаї, Турківський район, Львівська область // Історія міст і сіл Української РСР
| ||||||||
