Дорожинський Павло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дорожинський Павло Миколайович
Дорожинський Павло Миколайович

Emblem of Organization of Ukrainian Nationalists.jpg 1-й Голова ОУН (д) Prapor OUN.jpg
Час на посаді:
2005 — досі
Попередник посада запроваджена

Народився 3 серпня 1926(1926-08-03)
Товсте, Тернопільщина
Помер 18 березня 2015(2015-03-18) (88 років)
м. Київ
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Павло́ Микола́йович Дорожи́нський (3 серпня 1926, містечко Товсте Заліщицького району Тернопільської області,[1] за іншою версією м. Мюнхен, Німеччина — 18 березня 2015, Київ) — український політичний і громадський діяч, публіцист. Голова Центрального Проводу Об'єднання українських націоналістів (державників) — ОУН (д) 2005—2015 рр.

Життєпис[ред.ред. код]

Освіта незакінчена вища, вчився у Мюнхенському університеті і Українському вільному університеті, історичний і правничий факультети.[1]

Громадсько-політична і журналістська діяльність[ред.ред. код]

  • Член ОУН (1947—2005), член Проводу ОУН (1960—2005), виключений з ОУН 2005 р.
  • 1948—1960 рр. — президент Центрального Союзу Українського Студентства (ЦеСУС).
  • 1951—1971 рр. — директор школи Українознавства в Нью-Йорку.
  • 1954—1957 рр. — голова Союзу Українського студентства у Мюнхені.
  • 1956—1959 рр. працював в редакції газети «Християнський голос», м. Мюнхен.
  • 1959—1971 рр. — голова Центрального проводу Об'єднання студентських і академічних товариств «Зарево» в західній діаспорі.
  • 1961—1981 рр. — член управи Спілки українських журналістів в США.
  • 1971—1974 рр. — голова крайового проводу в США, Організація української молоді «Пласт».
  • 1972—1975 рр. — голова студентського товариства «Зарево».
  • 1972—1975 рр. — голова Політради Централі українців у США (УККА).
  • 1975—1992 рр. та з 1998 р. — член секретаріату Світового конгресу українців.
  • 1979—1986 рр. — директор школи українознавчих студій в Нью-Йорку.
  • 1979—1992 рр. — голова Світової координаційної ради Ідеологічно споріднених націоналістичних організацій в західній діаспорі.
  • 1984—1986 рр. — голова Центральної управи Організації державного відродження України (ОДВУ) в США.
  • 1986—1992 рр. — заступник головного редактора газети «Новий шлях», м. Торонто.
  • З 2002 року — засновник і головний редактор журналу «Самостійна Україна».
  • 2005 р. заснував ОУН (д), Голова ЦП ОУН (д) (з 2005).
  • Член Національної спілки журналістів України,
  • Член Клубу канадських етнічних журналістів

Смерть[ред.ред. код]

Помер 18 березня 2015 року у Києві. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.[2]

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

  • Почесний голова Організації державного відродження України (США).
  • Журналіст року (05.1993 р., Федеральний уряд Канади),
  • Срібний і золотий хрести Св. Юрія організації «Пласт»,
  • Орден «За заслуги» III і II ст. (08.2009).
  • грамота Київського міського голови.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]