Достатньо часу для кохання
| Достатньо часу для кохання | ||||
|---|---|---|---|---|
| Time Enough for Love: The Lives of Lazarus Long | ||||
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Тема | безсмертя і подорожі у часі | |||
| Автор | Роберт Гайнлайн | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | червень 1973 | |||
| Країна |
 США | |||
| Видавництво | G. P. Putnam's Sonsd | |||
| Художник обкладинки | Вінсент Ді Фейт | |||
| Цикл | Історія майбутнього | |||
| Попередній твір | Я не буду боятися злого | |||
| Наступний твір | Число звіра | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
«Достатньо часу для кохання» (англ. Time Enough for Love: The Lives of Lazarus Long) — науково-фантастичний роман Роберта Гайнлайна.
Сюжет[ред. | ред. код]
Роман має нелінійний сюжет, фактично він складається з декількох самостійних повістей і оповідань, об'єднаних єдиною канвою. Головний герой — найстаріший представник людської раси — Лазарус Лонг, який прожив на момент дії роману понад 2000 років (дія обрамляючої сюжетної лінії розгортається в 4325-му земному році, Лазарус Лонг — Вудро Вільсон Сміт, народився в 1912 році). Структура змісту вибудувана як симфонічний твір, починаючись прелюдією. Контрапункт переривається двома інтермедіями, а також 17-ма «варіаціями на тему». Роман завершується кодою, її чотири глави позначені нотним записом.
- Розповідь про людину, яка була занадто лінивою, щоб помилятись (англ. The Tale of the Man Who Was Too Lazy to Fail)
Друга із «варіацій на тему». Основа сюжету — доля кадета ВМФ США напередодні Першої світової війни. Девід, так звали кадета, зумів піднятися до самих вершин кар'єрного росту в морській авіації, уникнувши при цьому будь-яких реальних зусиль. При цьому він винайшов автопілот і став адміралом. Вийшовши у відставку, він зумів скористатися перевагами «Закону про регулювання сільського господарства», отримуючи величезний прибуток з того, що не обробляв свої землі. Весь вільний час він проводив у гамаку у себе в саду, перечитавши всі книги про Стародавню Грецію, які зумів знайти в бібліотеці штату.
- Повість про двійнят, які не були близнюками (англ. The Tale of the Twins Who Weren’t)
Міститься у «варіаціях на тему» з VI по IX. Лазарус згадує історію, що сталася з ним за часів, коли він був міжпланетним торговцем. Перебуваючи на планеті із середньовічними звичаями, він з жалю купив пару рабів — брата і сестру Джо і Лліту, і негайно їх звільнив. Йому довелось виховувати їх як особистостей, оскільки вони не мали поняття ні про особисту гідність, ні про свої права. Лазарусу доводиться в буквальному сенсі вчити їх бути людьми. Цей сюжет перегукується з романом Гайнлайна «Громадянин Галактики».
Під час польоту з'ясувалося, що Джо і Лліта були продуктом генетичних експериментів, і хоча мають однакових генетичних і фізичних батьків, але генетично ніяк не пов'язані між собою, отже, їх потомству не загрожували наслідки інбридингу. Работорговець перешкоджав їхнім інтимним стосункам, надівши на Лліту пояс вірності. Лазарус заохотив їхній шлюб, і поселив Джо і Лліту на вільній планеті, навчив їх вести справи, і поступово вони стали процвітаючими бізнесменами. В кінці історії Лазарус прийшов до висновку, що вони були його власними нащадками.
- Повість про прийомну дочку The (англ. Tale of the Adopted Daughter)
Становить «варіації на тему» з X по XI. Повість починається поетичним описом (в дусі «Пісні про Гайавату») дикої планети, освоєнням якої займається Лазарус разом з групою колоністів. За образом життя цей світ найбільше нагадує Дикий Захід. З розвитком колонії Лазарус стає її банкіром і власником магазину припасів. Оскільки планета колонізується звичайними людьми, довгожитель-говардіанець Лазарус змушений приховувати свій вік і штучно старить себе.
Під час пожежі Лазарус рятує Дору і стає її опікуном. Досягнувши повноліття, Дора вже знає секрет Лазаруса, виходить за нього заміж, і вони вирушають в довгу й небезпечну подорож через гори, щоб на порожньому місці почати освоєння прерії. Більшу частину повісті займає опис робінзонади Лазаруса, Дори та їхніх дітей. В підсумку на місці їхньої ферми засновують процвітаюче місто. Однак Дора не була довгожителькою, і її смерть від старості стала страшним ударом для Лазаруса.
- Добрая пристань (англ. Boondock)
XIII «варіація на тему». У цій новелі Лазарус знову знаходить волю до життя і поселяється на планеті Тертіус, недавно освоєній жменькою говардіанців. Тут описані сімейні звичаї говардіанців: сім'я Лазаруса поліаморна, включає трьох чоловіків, трьох жінок і велике число дітей, двоє з яких — близнючки, що є клонами Лазаруса жіночої статі. Троє дорослих працюють реювеналізаторами, саме вони останній раз омолодили і не дали померти Лазарусу, часом проти його волі. Одна з жінок — Міневра, ще донедавна була штучним інтелектом, що отримав почуття в результаті прояву любові людей до неї.
Заключна частина роману сюжетно не пов'язана з попередніми. Бажаючи випробувати нові відчуття, Лазарус бере участь в експерименті з переміщеннями назад в часі, і вирішує відвідати місто свого дитинства у 1919 році. Помилка в розрахунках закидає його у 1916 рік — напередодні вступу США в Першу світову війну. Потрапивши в рідну домівку (маленькому Вудро Вільсону Сміту було тоді 4 роки), Лазарус закохується у власну матір. Щоб зберегти її повагу до себе і відвести підозри власного діда, він вербується в армію. Взаємний потяг Лазаруса та його матері Морін, завершється інтимними стосунками напередодні його відбуття на фронт. Смертельно поранений на Західному фронті, він був підібраний і врятований своїми нащадками з Тертіуса. Роман закінчується словами: «Ти не можеш померти».
- З нотаток Лазаруса Лонга
Дві «інтермедії» роману, кожна довжиною в 6-8 сторінок, складаються зі списків провокаційних фраз і афоризмів, які не пов'язані з головним сюжетом.
Зв'язок з іншими творами Гайнлайна[ред. | ред. код]
- Лазарус Лонг та говардіанці є головними героями роману Гайнлайна «Діти Мафусаїла».
- В XIV «варіації на тему» міститься коротке резюме долі зорельота «Авангард», з роману «Пасинки неба».
- Коротко в романі резюмується зміст попереднього роману Гайнлайна — «Я не буду боятися злого».
- Сім'я Лазаруса Лонга є персонажами наступному романі «Число звіра».
- Повне розкриття історичних сюжетів «Da Capo» міститься в останньому романі Гайнлайна «Відплисти за захід сонця».
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
- 1998 року роман був нагороджений літературною премією «Прометей» в номінації «Зал слави».
Цитати[ред. | ред. код]
|
Людина повинна вміти поміняти підгузок, спланувати вторгнення, заколоти свиню, вести корабель, побудувати будинок, написати сонет, підбити баланс, побудувати стіну, вправити кістку, утішити вмираючого, віддати наказ, виконати наказ, діяти разом і поодинці, розв'язати рівняння, аналізувати нову проблему, розкидати перегній, запрограмувати комп'ютер, приготувати смачну страву, битись і перемогти, вмерти з гідністю. Спеціалізованість — то для комах.
Оригінальний текст (англ.) A human being should be able to change a diaper, plan an invasion, butcher a hog, conn a ship, design a building, write a sonnet, balance accounts, build a wall, set a bone, comfort the dying, take orders, give orders, cooperate, act alone, solve equations, analyze a new problem, pitch manure, program a computer, cook a tasty meal, fight efficiently, die gallantly. Specialization is for insects. |
|
|
|
Якщо у всесвіті є серйозніша річ, чим лежати на жінці, котру кохаєш, і робити їй дитину з її щирою допомогою, я про таку не чув.
Оригінальний текст (англ.) If the universe has any purpose more important than topping a woman you love and making a baby with her hearty help, I've never heard of it. |
|
|
|
Війна — занадто серйозна річ, щоб її навчали недосвічені.
Оригінальний текст (англ.) War is too serious a matter to be taught by the inexperienced. |
|
|
|
Не ускладнюй життя своїм дітям, намагаючись полегшити його.
Оригінальний текст (англ.) Do not handicap your children by making their lives easy. |
|
Посилання[ред. | ред. код]
|
