Дум-метал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дум-метал
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
Популярність світова
Похідні жанри готичний метал
Піджанри
дез-дум, традиційний дум-метал, поховальний дум-метал, дрон-дум-метал, блек-дум-метал, стоунер-дум-метал, сладж-дум-метал
Інші теми
Екстремальний метал

Дум-метал (англ. Doom metal від doom — доля) — різновид важкого металу, піджанр екстримальної музики, що сформувався у середині 1980-х років. Предтечею вважається Black Sabbath котрий першим застосував подібне виконання в титлі[en] однойменного альбому. Єдними з перших засновників жанру є зокрема Trouble[en], Pentagram[en] та Candlemass[en]. З часом, у 1990-х, було утворено додаткові стилістичні піджанри. Попри повільні, у порівнянні з іншими «екстрим» жанрами, темпи належить до них через більшу виконавчу та технічну експресію у порівнянні з класичним хеві.

Історія[ред.ред. код]

Протягом тривалого часу у стилю започаткованого Black Sabbath не було конкурентів та послідовників. Співвітчизники в особі Motörhead і колективи НХБВМ у своїй творчості переймалися більш швидкісними різновидами металу. Натомість дум надалі поширили північноамериканські та шведські виконавці: в США Saint Vitus і Trouble, а в Швеції Candlemass. Найбільшого успіху досягли останні. У 80-х їм не було рівних, колектив став лідером з тенденцій стилю.

До початку 90-х років групи першої хвилі значно виснажили свій потенціал і їх поступово змінили колективи нової формації. Перші позиції знову зайняли британці на чолі з Paradise Lost, My Dying Bride і Cathedral, а також Tiamat, Сrowbar і Solitude Aeturnus.

Якщо американці в цілому дотримувалися традиційної концепції, то англійські й шведські гурти пішли іншим шляхом. Під впливом зростаючої популярності дез-метал виконавці дум вирішили синтезувати свою музику з брутальним, гроулінговим вокалом та частково більш швидкими ударними дезу[1]. З часом, опісля появи нових жанрів і тенденцій, шляхом частково запозичення компонентів виникли й інші піджанри.

В Україні популярність в андеґраунді здобули дум-метал гурти I Miss My Death та Полинове Поле.

Характеристика[ред.ред. код]

Характеризується «важким» і досить монотонним звучанням, переважно атмосферним психоделічним вокалом, домінуючими є помірні та повільні темпи. Окрім традиційного інструментального складу: бас, гітари низького регістру та ударні інструменти нерідко додаються непритаманні екстрим-металу інструменти та засоби — хори, дзвони, органи тощо. Традиційним початково був «чистий» вокал, пізніше під впливом дезу та блеку набув поширення ґроул.

Дум має багато спільних рис з готик-металом: насамперед повільний темп та темну атмосферність. Проте першому притаманний потужніший, «важчий», звук, домінування жорстких партій та менша загальна мелодійність. У свою чергу відмінність готику в більш активному використанні клавішних, інструментів класичної музики, елементів індастріалу, жіночого вокалу та непритаманної думу лірики неоромантизму.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Русаков А. «Кто есть кто, или Музпросвет в глобальной современной популярной музыке», «Флюид ФриФлай» 2012, М. ISBN 978-5-905720-07-9


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.