Дум-метал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дум-метал
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
Популярність світова
Піджанри
дез-дум, традиційний дум-метал, похоронний дум-метал, дрон-дум-метал, блек-дум-метал, стоунер-дум-метал, сладж-дум-метал
Споріднені жанри
готичний метал

Дум-метал (англ. Doom metal від doom — доля) — різновид важкого металу, піджанр екстримальної музики, що сформувався у середині 1980-х років. Предтечами («протодумом») є колектив Black Sabbath з його творами «Black Sabbath» та «Into the Void». Єдним з перших засновників жанру вважаються зокрема Trouble[en], Pentagram[en] та Candlemass[en]. З часом, у 1990-х, було утворено додаткові стилістичні піджанри.

Характеристика[ред.ред. код]

Характеризується «важким» і досить монотонним звучанням, переважно атмосферним психоделічним вокалом, домінуючими є помірні та повільні темпи. Окрім традиційного інструментального складу: бас, гітари низького регістру та ударні інструменти нерідко додаються непритаманні екстрим-металу інструменти та засоби — хори, дзвони, органи тощо. Традиційним початково був «чистий» вокал, пізніше під впливом дезу та блеку набув поширення ґроул.

Дум має багато спільних рис з готик-металом: насамперед повільний темп та темну атмосферність. Проте першому притаманний потужніший, «важчий», звук, домінування жорстких партій та менша загальна мелодійність. У свою чергу відмінність готику в більш активному використанні клавішних, інструментів класичної музики, елементів індастріалу, жіночого вокалу та непритаманної думу лірики неоромантизму.

Відгалуження[ред.ред. код]

Традиційний[ред.ред. код]

Прото, традиційний, класичний дум-метал в первозданному вигляді — це музика, яка сформувалася до середини '80-х, під впливом ранньої творчості таких похмурих і неквапливих хард-рокерів попереднього десятиліття як Black Sabbath, Bedemon і Pentagram, але має у своїй основі вже тяжкість і жорсткість цього стилю. Найпомітнішими першопрохідцями цього жанру вважаються Saint Vitus і Candlemass, хоча в ті роки існувало чимало й інших талановитих і впливових дум-груп (Trouble існує досі, The Obsessed, Pagan Altar і т. д.), на жаль не набули такого широкого популярності… Класичний дум-метал відрізняється специфічної технікою виконання і звучанням, які називали «groove» — тобто, спадщиною монотонного і в'язкого хард-року '70-х а-ля Black Sabbath. Це ритмічний малюнок, грубі, часом атональної рифи, окремі елементи блюз-року, потужний, «заколисувальний» бас і навіть віяння психоделії. Деякі групи класичної школи дум-металу воліють час від часу «розбавляти» повільність і в'язкість у звучанні динамічними, характерними для рок'н'ролл, вставками — проте це зовсім не обов'язковий елемент подібної музики. Велика частина представників традиційного дума воліє чистий вокал (мабуть, віддаючи належне великому Оззі Осборну), серед тих же класиків можна зустріти більш хрипкий і грубий спів (Saint Vitus, Dream Death і більш молоді — Cathedral). Атмосфера в музиці класичних дум-виконавців дуже різноманітна — від холодної, епічної скорботи до розпачу і люті. Звичайно, на відміну від того ж стонер-року, музика дум не виражає позитивних емоцій. Сьогодні, як і раніше, традиційний дум-метал далекий від популярності, але це не заважає йому залишатися однією з актуальних і впливових сил андерграунду. Найвидатніші представники: Candlemass, Reverend Bizarre, Saint Vitus, Count Raven, Solitude Aeturnus, Skone, Krux і Warhorse.

Блек[ред.ред. код]

Поєднує елементи блек-металу і дум-металу. Зазвичай вокалом є скримінг і шрайк, а гітари перевантажені дісторшном, що характерно для блека. Але також характерний повільний темп і дисонанс, що відмінною для дум-металу. Лірика охоплює теми природи, нігілізму, депресії. Найвідомішими складовими цього постіля є ранні Dolorian і рання Katatonia. Типові представники: Forgotten Tomb, Barathrum, Bethlehem, Woods of Ypres, Nortt і Gallhammer. У якійсь мірі до цього напрямку можна віднести російськомовну Black Metal-команду Крамола.

Дез-дум[ред.ред. код]

Докладніше: Дез-дум

Неквапливий стиль метала, що вийшов з death metal і витерпить помітні зміни. Основні атрибути — гроулінг-вокал і жорстка ритм-секція (тобто ударні + бас), проте, в цілому відрізняється від groove-основи традиційного дума. Темп зазвичай — низький і середній. Гітари налаштовані низько, ритм-гітара звичайно грає жорсткі акорди, лідер-гітара — тягучі соло-партії. Також музиканти в даному піджанрі часто використовують акустичну гітару (вірніше, чисто електричну). Типові представники: Novembers Doom, Black Sun Aeon, Winter, Disembowelment, ранні Paradise Lost, Tiamat, My Dying Bride, Anathema (до альбому «Eternity»), ранній Amorphis, Swallow the Sun, Mourning Beloveth, Saturnus, Paramaecium, Crypt Of Silence, October Tide. Цей підвид дуже неоднорідний і які відносять до нього виконавці можуть звучати зовсім по-різному. Приміром, вищеназвані Swallow The Sun роблять упор на поєднання тяжкості і мелодики, Mourning Beloveth — на монотонність і жорстке звучання, а Saturnus — на атмосферність.

Дрон[ред.ред. код]

Докладніше: Дрон-метал

Повільний і екстремальний послідовник традиційного дум-металу. Цей стиль навіть більш мінімалістичний і важкодоступний для розуміння, ніж фунерал-дум. У цій музиці також відчувається вплив оригінаторів дума Black Sabbath, але багато сучасних дроун-дум груп доповнюють свою музику такими стилями як Noise і Ambient. Композиції, як правило, створюються завдяки своєрідному «гудінню» (drone), зниженням дісторшн-гітар і баса, нерідко із сильною реверберацією всієї музики та інколи з чистими (мелодійними) мотивами.

Композиції в стилі дрон-дум звичайно довгі — типовий трек триває від десяти до тридцяти хвилин, а деякі альбоми складаються взагалі з єдиного трека. Вокал і навіть ударні часто відсутні, і музиці не вистачає ритму в звичайному розумінні. Як і Фунерал-дум, музика в стилі drone doom висловлює відчай і спустошеність, хоча апокаліптичні і таємничі теми теж нерідкі.

Новатора Стівена О'Мейллі, на якого сильний вплив справила група Earth і який був залучений в такі плідні проекти як Burning Witch і Sunn O))), можна з упевненістю назвати творцем drone doom як певного підстилю. Група Sunn O))) та їх попередниця Earth вважаються двома найбільш значущими групами в цьому стилі. Іншими типовими прикладами дрон дума є, Boris, Nadja і Black Boned Angel.

Епічний[ред.ред. код]

Являє собою піджанр дум-металу, що характеризується насамперед чистим вокалом, оперним і хоральним співом. У ліриці спостерігається сильний вплив середньовіччя або фентезі. Однак відрізнити епік-дум-метал від традиційного дума буває вельми складно. Його зразки можна почути у Candlemass, Solitude Aeturnus, Solstice, Isole і Doomsword.

Сладж[ред.ред. код]

Докладніше: Сладж-метал

З'явився в Америці, на початку '90-х, з такими групами як Grief, Crowbar і Eyehategod. Це андерграундний і, як правило, немелодійний стиль важкої музики, народжена на стику традиційного дума і хардкору. Більшість сладж-думерів робить ставку на брудно-які звучать, тягучі і багато разів повторюються гітарні рифи, з потужним, інколи навіть «перевантаженим» басом — це так звана «звукова стіна», доведена до високої щільності «думового» groove. Від хардкору вони запозичують деяку різкість у звучанні (а іноді це і прояви цього хардкорового драйву) і грубий, «хворий» вокал. Попри те, що багато сладж-груп використовують імідж «бухло-і-трава» (як у стоунер-металі), їм не властивий Стонер-рокерський позитивний погляд на життя, і в ліриці головними темами є страждання, ненависть і нігілізм.

Стоунер[ред.ред. код]

Докладніше: Стоунер-рок

Різновид дум-металу, який включає багато психоделічних елементів, «гашиш-метал», різною мірою. Стонер-дум відрізняється важким і глибоким басом і істотно використовує гітарні ефекти, такі як фейзер або фленджер. Стонер-дум може розглядатися як більш важка і повільна форма стоунер-року, але ці два стилі виникли майже одночасно. Він виник приблизно на початку-середині 1990-х років. Представники стоунер-думу: Kyuss, Sleep, Acid King, Electric Wizard і Sons of Otis.

Фунерал[ред.ред. код]

Докладніше: Фунерал-дум

Попри те що дум взагалі вважається «соборним металом» фунерал особливо атмосферно та лірично акцентується на темі поховальних церемоній. Повільний темп дез-дум металу ще більш сповільнено, основний акцент робиться на атмосфері відчаю, спустошеності, горя, нещастя, глибокій депресії і зосередженої скорботи характерні для обрядів голосіння. Іноді впроваджуються елементи ембіенту, а також низьконалаштовані гітари, значним є використання органної музики. Зазвичай використовується гроул, іноді з додаванням жіночого вокалу. Зустрічаються і колективи з «чистим» вокалом, як-то норвежці Fallen. Першовідкривачами стилю є Thergothon, а пізніше також Skepticism.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Русаков А. «Кто есть кто, или Музпросвет в глобальной современной популярной музыке», «Флюид ФриФлай» 2012, М. ISBN 978-5-905720-07-9


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.