Дез-метал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дез-метал
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
Популярність Світова
Похідні жанри грув-метал
Піджанри
блек дез-метал
дез-дум
мелодійний дез-метал
технічний дез-метал
Споріднені жанри
Блек-метал, Грайндкор, Горграйнд
Регіональні сцени
Flag of the United States.svg США, Велика Британія Велика Британія, Швеція Швеція
Локальні сцени
Флорида, Бірмінгем, Стокгольм

Дез-метал (Death metalангл. Death) — «смерть») — екстремальний піджанр важкого металу який з'явився з елементів треш-металу в кінці 1980-х на початку 1990-х років.

Основними характеристиками цього напрямку є сильне викривлення дисторшном, технікою гри з використанням глушіння та тремоло, загальною атмосферою агресії, потужними швидкісними ударними ефектами подвійних бочок та бласт-біту, мелодійної атональності зі зміною темпу, загальна перемінність музичного розміру і гами.

Характерні гранична брутальність та інтенсивність. З часом виникнення піджанрів темп варіювався від більш помірних дум та технічного до швидкісного брутал-дезу.

Саме цьому піджанру, значною мірою, завдячує своєму поширенню ґроулінґ котрий став радикальною антитезою фальцету і високому вокалу, що домінували у метал мейнстримі в ті часи[1]. Тексти різнотематичні. Американська гілка як-то Death, Cannibal Corpse, Mortician, Necrophagia джерелом натхнення мали фільми жахів.

Більшість представників цього стилю використовують дисторційовані гітари (переважно дві) на яких виконують як основну так і ритм-партії, бас-гітару (деколи також дисторційовану) та ударні. Окремі гурти (Septicflesh, Amorphis) додають синтезатори чи інші інструменти для кращого ефекту.

В порівнянні з попередниками в цій музиці була змінена характерна для трешу побудова соло та рифів, більш інтенсивно використовувалися бласт-біти, вокально переважив ґроулінг. У той же час напрямок відрізнявся від блеку помірнішою інтенсивністю бластів, відсутністю скримінгу, значно меншою присутністю чи узагалі відсутніми «атмосферними» клавішними тощо. Остаточно стиль сформувався наприкінці 1980-х років.

Подальший розвиток[ред.ред. код]

Протягом 1990-х років дез-метал продовжував розвиватися в різних напрямках і породив багато піджанрів, серед них:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Michael Moynihan & Didrik Søderlind «Lords of Chaos: The Bloody Rise of the Satanic Metal Underground» — Feral House, 2003. — 405 с. : фот. — ISBN 0-922915-94-6

Посилання[ред.ред. код]