Треш-метал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Треш-метал
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
Популярність середина 1980-х
Похідні жанри дез-метал, блек-метал, грув-метал
Піджанри
кросовер-треш, грайндкор, металкор

Треш-ме́тал або просто треш (англ. thrash metal, від to thrash — бити, молотити, тарабанити) — екстремальний піджанр важкого металу, характерний швидким темпом та загальною атмосферою агресії, котрий виник в першій половині 1980-х. У композиціях, як правило, застосовуються швидкі ударні ритми та гітарні рифи низької частоти. Тексти пісень переважно несуть у собі тематику соціальних антагонізмів чи окультизму.

Треш сформовано в результаті об'єднання швидких ударних хардкор-панку з подвійними бас-барабанами і складністю виконання NWOBHM. Жанр виник частково як негативна реакція на традиційний глем — менш агресивний, підпопсовий піджанр. Треш-метал став джерелом натхнення для дезу та блеку.

«Велику четвірку» засновників склали американські гурти — Anthrax, Megadeth, Metallica та Slayer.

Виникнення[ред. | ред. код]

Термін «треш-метал» вперше був використаний у тижневику Kerrang! щодо пісні Anthrax «Metal Thrashing Mad». Певна заслуга у формуванні трешу початку 80-х належала колективу Metallica — їхній твір «Kill 'Em All» виданий в 1983-му році окремими оглядачами вважався першим трешовим альбомом.

У початку-середині 80-х з'явилося чимало треш-гуртів і за межами США — від канадського Annihilator і бразильського Sepultura до німецьких Kreator, Destruction і Sodom.

Американці не змогли, та й не намагалися повністю відтворити досить відточене звучання британських металістів. Вони привнесли в звучання неабияку долю незавершеності, брутальності й люті. Для трешу характерні жорсткі, лапідарні рифи басу і ритму. Темп коливається від помірно-швидкого до швидкого. Типовою ознакою стилю є інтенсивне басово-гітарне тремоло (як правило, по напівпритиснутих струнах, що дає багато шумових призвуків) і ритмічний унісон з кулеметними чергами двох бочок (звідси, власне і назва стилю: від англійського to thrash — бити, молотити, тарабанити). Лінії вокалу нерідко дисонують з інструментальною фактурою. При цьому в треші, нехай навіть як контрастні «вставки», нерідко зустрічаються запозичення класичної музики (наприклад перебори напівакустичної гітари і «барокові» гітарні соло Metallica і Megadeth), так само, як і більш глибокі приклади перетворення принципів симфонічної драматургії.

Його значення велике й сьогодні, хоча корифеї напрямку в 1990-х намагалися звернути з обраного шляху (Metallica — у бік полегшення, декоративності звуку, Megadeth — до електронних експериментів). Творчість Sodom стала перехідним щаблем від трешу до дезу, а Sepultura до груву.

Регіональні сцени[ред. | ред. код]

Як і для багатьох інших музичних напрямків, для треш-металу також можна виділити окремі регіони поширення даного стилю, де його звучання набуває особливих, притаманних тільки даному регіону характерних рис.

  • Канада Канадський треш-метал (англ. Canadian thrash metal): Серед канадських треш-метал гуртів найбільш відомими гуртами є Annihilator, Voivod, Razor та Sacrifice, які формують так звану "велику четвірку" канадського треш-металу.
  • Велика Британія Британський треш-метал (англ. British thrash metal): Британські трешеві гурти опирались більше на підхід у стилістиці традиційного хеві-металу, зазвичай важчий і менш агресивний, ніж у їхніх американських колег. Найвідомішими гуртами із цієї сцени є Venom, Onslaught, Xentrix та Sabbat.
  • Україна Український треш-метал (англ. Ukrainian thrash metal): Найстарішими та найбільш відомими гуртами із цієї сцени є Adem (1983 рік), Trashmachine (1987 рік), Metalforce (1988 рік), Reactor (1988 рік).

Посилання[ред. | ред. код]