Івлін Лінтотт
Івлін Лінтотт | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 1 листопада 1883 | |||||||||||||||||||||||||
Годалмінг[en], Велика Британія | ||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 1 липня 1916 (32 роки) | |||||||||||||||||||||||||
Сомма, Пікардія, Франція | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Велика Британія | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Івлін Генрі Лінтотт (англ. Evelyn Henry Lintott; 1 листопада 1883, Годалмінг, Суррей, Велика Британія — 1 липня 1916, Сомма, Пікардія, Франція) — англійський учитель, футболіст і профспілковий діяч. Гравець національної і аматорської збірних Англії. Під час Першої світової війни — офіцер британської армії, учасник операції на Суецькому каналі і битви на Соммі.
Народився у родині Артура і Елеонори Лінтотт. Батько займався торгівлею свійською худобою. Івлін був другою дитиною з п'яти; старший брат Фредерік стане журналістом, буде працювати у газеті «Бредфорд Дейлі Телеграф». Мешкала сім'я у Фарнкомбі (Суррей). Навчався в гімназії короля Едуарда VI (Гілфорд)[1][2].
Футбольну кар'єру розпочав у сезоні 1899/1900 виступами за клуб «Вокінг» з ліги Західного Суррею. Спочатку виступав у нападі, але через дефіцит гравців середини поля перекваліфікувався у півзахисника[3]. 1905 року переїхав до міста Ексетер, адміністративного центру графства Девон і протягом двох років здобував педагогічну освіту в коледжі Святого Луки. У вихідні дні приїздив до Вокінга і продовжував захищати кольори місцевої футбольної команди[1][2].
В сезоні 1906/07 провів два матчі за клуб «Плімут Аргайл» з Південної футбольної ліги. 1907 року отримав посаду вчителя у лондонській школі Олдфілд-роуд. Паралельно продовжував грати у футбол. 7 вересня дебютував за «Квінз Парк Рейнджерс» у матчі проти «Нью-Бромптон». Столична команда впевнено провела сезон і стала переможцем Південної ліги[4][5]. Одним з партнерів Лінтотта був Фредерік Пентланд, майбутній тренер «Атлетіка» (Більбао) та декількох інших іспанських клубів.
Того року відбувся перший розіграш суперкубка, в якому «Квінз Парк Рейнджерс» грав проти клубу «Манчестер Юнайтед», чемпіона більш потужної Футбольної ліги. 27 квітня 1908 року на «Стемфорд Бридж» була зафіксована нічия: на початку гри Френк Кеннон вивів лондонців уперед, а на 60-й хвилині рахунок зрівняв Біллі Мередіт. У другому матчі, який відбувся 29 серпня, «манкуніанці» здобули переконливу перемогу 4:0 (голи: Джиммі Тернбулл (3), Джордж Волл) і стали першими переможцями в історії цього турніру.[1]
Своєю грою Івлін Лінтотт зацікавив керівництво команди «Бредфорд Сіті». Клуб став переможцем другого дивізіону і намагався підсилити свій склад: вони запропонували «рейнджерам» 1000 фунтів стерлінгів. Столичний колектив знаходився у скрутному фінансовому стані і контракт за перехід Лінтотта мав істотно покращити становище. Але за тогочасними правилами колишній клуб міг отримати кошти лише за футболіста-професіонала. Шкільний учитель підписав професіональний контракт з КПР, лондонці отримали гроші, а він поїхав до Бредфорда.[2]
Професійна ліга в Англії була створена 1888 року, але за клуби продовжували виступати аматори. Найбільш відомими серед них на початку XX століття були лікар-бактеріолог Дік Руз[en] і архітектор Вів'єн Вудворд[6][7][8]. 1906 року була створена аматорська збірна Англії, яка провела першу гру на стадіоні «Парк де Пренс» проти команди Франції 1 листопада того ж року. Матч завершився перемогою гостей з рахунком 15:0, сім голів забив Стенлі Гарріс[en] («Корінтіан»[en]) і чотири — Вів'єн Вудворд («Тоттенгем»)[9].
Наступного року до виступів за аматорську збірну почав залучатися Івлін Лінтотт. У грудні зіграв у двох товариських матчах проти Ірландії[10] і Нідерландів, а навесні 1908 року — ще три з командами Франції, Бельгії і Німеччини. Всі поєдинки завершилися перемогами із загальною різницею забитих і пропущених м'ячів 43:6. Влітку він підписав професіональний контракт з «Бредфорд Сіті» і вже не мав змоги захищати кольори цієї команди[4].
15 лютого 1908 року вперше зіграв за національну збірну, яка на той час брала участь лише в домашньому чемпіонаті Великої Британії. У Белфасті команда Ірландії вдало захищалася і гості забезпечили собі перевагу лише в останні десять хвилин завдяки влучним пострілам Джорджа Гілсдона і Вів'єна Вудворда[11]. У другому турі Лінтотт персонально діяв проти лідера збірної Уельсу Біллі Мередіта і не дав тому зіграти у притаманній манері. Щоправда, головною причиною перемоги з рахунком 7:1 став струс мозку у голкіпера валлійців Діка Руза, який був змушений залишити поле у другій половині першого тайму[12]. За тогочасними футбольними правилами заміни не дозволялися і англійці до завершення матчу мали перевагу на одного гравця. 4 квітня збірні Шотландії і Англії зіграли внічию на «Гемпден-Парку» і обидві команди стали переможцями 25-ї першості Великої Британії. На матчі були присутні більше 121 000 глядачів[13]. У червні відбулося перше турне національної збірної по континентальній Європі, але Лінтотт у ньому участі не брав[14].
Домашній чемпіонат Великої Британії
Чемпіонат-1908[en] | Чемпіонат-1909[en] | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
М | Команда | І | О | М | Команда | І | О | |
1 | Англія | 3 | 5 | 1 | Англія | 3 | 6 | |
Шотландія | 3 | 5 | 2 | Уельс | 3 | 4 | ||
3 | Ірландія | 3 | 2 | 3 | Шотландія | 3 | 2 | |
4 | Уельс | 3 | 0 | 4 | Ірландія | 3 | 0 |
У турнірі 1909 року англійці здобули три перемоги і знову стали переможцями, а Лінтотт зіграв у двох матчах проти збірних Ірландії і Шотландії. У першій грі результат забезпечили голи Джорджа Гілсдона і Вів'єна Вудворда, а в другій — Джорджа Волла[en] з «Манчестер Юнайтед»[15][16]. Наприкінці травня поїхав у турне до Центральної Європи. На поле виходив у двох перших поєдинках проти команди Угорщини, а за перебігом подій гри з Австрією спостерігав з лави запасних. Загалом за національну збірну провів сім офіційних матчів: 6 перемог, 1 нічия, різниця м'ячів — 29:7[14].
Статистика виступів у збірних
№ | Дата | Місто | Господарі | Рахунок | Гості | Турнір |
---|---|---|---|---|---|---|
Аматорська збірна | ||||||
1 | 07.12.1907 | Лондон | Англія | 6:1 | Ірландія[10] | ТМ |
2 | 21.12.1907 | Дарлінгтон | Англія | 12:2 | Нідерланди | ТМ |
3 | 23.03.1908 | Лондон | Англія | 12:0 | Франція | ТМ |
4 | 18.04.1908 | Брюссель | Бельгія | 2:8 | Англія | ТМ |
5 | 20.04.1908 | Берлін | Німеччина | 1:5 | Англія | ТМ |
Національна збірна | ||||||
1 | 15.02.1908 | Белфаст | Ірландія | 1:3 | Англія | ЧБ |
2 | 16.03.1908 | Кардіфф | Уельс | 1:7 | Англія | ЧБ |
3 | 04.04.1908 | Глазго | Шотландія | 1:1 | Англія | ЧБ |
4 | 13.02.1909 | Бредфорд | Англія | 4:0 | Ірландія | ЧБ |
5 | 03.04.1909 | Лондон | Англія | 2:0 | Шотландія | ЧБ |
6 | 29.05.1909 | Будапешт | Угорщина | 2:4 | Англія | ТМ |
7 | 31.05.1909 | Будапешт | Угорщина | 2:8 | Англія | ТМ |
Цікаві факти:
- У всіх п'яти матчах аматорської збірної, за участі Лінтотта, забивав м'ячі Вів'єн Вудворд (всього — 12).[17]
- Партнери по команді аматорів Волтер Корбетт[en], Герберт Сміт[en], Роберт Гоукс[en], Горас Бейлі[en], Кеннет Гант, Артур Беррі[en] і Вів'єн Вудворд у складі збірної Великої Британії восени 1908 року стали переможцями Олімпіади в Лондоні.[9][18][19]
- Івлін Лінтотт став першим гравцем «Квінз Парк Рейнджерс», якого запросили до складу національної команди. Всього з цього лондонського клубу у 20-му столітті отримали виклики 16 футболістів. Найбільше ігор провели: Террі Фенвік — 19, Пол Паркер — 16, Джеррі Френсіс і Енді Сінтон — по 12.[20]
- Івлін Лінтотт став третім і останнім футболістом «Бредфорд Сіті», який захищав кольори збірної Англії у 20-му столітті. Раніше у її складі грали Дікі Бонд[en] і Джеймс Конлін[en].[21]
Дебют у першому дивізіоні виявився для «Бредфорд Сіті» складним, у стартових 12 матчах клуб набрав шість очок, забив сім голів і знаходився на останньому 20-му місці. 21 листопада 1908 року «Бредфорд Сіті» поступився «Манчестер Юнайтед» (2:0) і того ж дня був підписаний контракт з Івліном Лінтоттом. У другому колі команда грала краще і змогла піднятися на 18-ту позицію, яка давала можливість продовжити виступи в еліті клубного англійського футболу, а до другого дивізіону вилетіли «Манчестер Сіті» та «Лестер Сіті».[22][14]
У наступних трьох сезонах «Бредфорд Сіті» завершував чемпіонат у першій половині турнірної таблиці, а найбільшим досягненням того складу стала перемога у Кубку Англії 1910/11[en]. Але у розіграші цього турніру Лінтотт участі не брав, йому у той час почали дошкуляти травми. У Бредфорді йому запропонували роботу на фабриці з виготовлення спортивного одягу, але він знайшов місце вчителя у школі Дадлі Гілл[23].
У 1911—1912 роках очолював «Асоціацію футболістів і тренерів». Цю профспілку заснували 2 грудня 1907 року Біллі Мередіт і Чарлі Робертс[en] (гравці клубу «Манчестер Юнайтед»). Її метою було скасування максимального рівня заробітної плати у чотири фунти і збільшення виплат футболістам під час переходів з однієї команди до іншої. Разом зі старшим братом Фредеріком працював над газетою цього об'єднання Football Player Magazine[24][2].
1912 року молодий тренер Герберт Чепмен запросив Лінтотта до складу своєї команди, його обрали капітаном «Лідс Сіті». Чемпіонат 1912/13 став найкращим у його спортивній біографії: у першості відіграв у всіх матчах, а клуб піднявся з 19-го на 6-те місце (у порівнянні з попереднім турніром). Наступного сезону знову почали дошкуляти травми, він провів декілька матчів, передав капітанську пов'язку Джиммі Спірсу[en] і завершив футбольну кар'єру. Всього провів у першому дивізіоні 53 матчі, у другому — 43, у Кубку Англії — 6[3][25].
Статистика клубних виступів:
Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок | |||
---|---|---|---|---|---|---|
Л | І | Г | І | Г | ||
1899/04 | «Вокінг» | ЛЗС | ||||
1904/05 | «Вокінг» | ЛЗС | 32 | 27 | ||
1905/06 | «Вокінг» | ЛЗС | ||||
Усього за «Вокінг» | ||||||
1906/07 | «Плімут Аргайл» | ПФЛ | 2 | 0 | ||
1907/08 | «Квінз Парк» | ПФЛ | 35 | 1 | 2[26] | 0 |
Усього в Південній лізі | 37 | 1 | 2 | 0 | ||
1908/09 | «Бредфорд Сіті» | Д-1 | 20 | 1 | 2 | 0 |
1909/10 | «Бредфорд Сіті» | Д-1 | 24 | 1 | 2 | 0 |
1910/11 | «Бредфорд Сіті» | Д-1 | 7 | 0 | ||
1911/12 | «Бредфорд Сіті» | Д-1 | 2 | 0 | ||
Усього за «Бредфорд» | 53 | 2 | 4 | 0 | ||
1912/13 | «Лідс Сіті» | Д-2 | 38 | 1 | 1 | 0 |
1913/14 | «Лідс Сіті» | Д-2 | 5 | 0 | 1 | 0 |
Усього за «Лідс» | 43 | 1 | 2 | 0 |
Військовик | |
---|---|
Приналежність | Велика Британія |
Роки служби | 1914—1916 |
Звання | лейтенант[27] |
Формування | 15-й батальйон Західно-Йоркширського полку |
Війни / битви | Перша світова війна Синайсько-Палестинська кампанія Битва на Соммі |
4 серпня 1914 року Велика Британія оголосила війну Німецькій імперії. Військовий міністр лорд Кітченер вважав, що Британська імперія не зможе брати участь у тривалій війні лише за допомогою існуючих на той час регулярних військ, і тому по всій державі розпочався набір добровольців під гаслом «Ви необхідні своїй країні»[28].
14 вересня 1914 року шкільний вчитель Івлін Лінтотт записався у Лідсі до 15-го батальйону Західно-Йоркширського полку. Це формування також відоме як «Товариші з Лідсу»[29][30][31] і вважається одним з перших у так званій «Армії Кітченера»[en]. Незабаром Лінтотт отримав звання сержанта, а 20 грудня 1914 року став першим лейтенантом британської армії з осередку колишніх професіональних футболістів[27][32]. У цьому батальйоні також служив відомий гравець у крикет лейтенант Вільям Бут[en].
У грудні наступного року його частину направляють для захисту найважливішої транспортної артерії на всьому Близькому Сході — Суецького каналу від військ Османської імперії, які захопили Синайський півострів. У Єгипті 15-й батальйон перебував три місяці і в березні 1915 року був переведений на Західний фронт, до Франції[25].
1 липня 1916 року розпочалася наступальна операція на річці Сомма у Північній Франції. «Товариші з Лідсу» отримали наказ зайняти село Серре. Взвод Лінтотта потрапив під шквальний вогонь, лейтенант намагався продовжити наступ, але під час третьої спроби загинув від кулеметної черги у груди. Тіло лейтенанта Лінтотта залишилося на полі бою. Місце поховання невідоме. Особисті речі, у тому числі три книги і 78 фунтів стерлінгів, були відправлені матері у Суррей. Його ім'я викарбувано на пам'ятнику меморіалу загиблим британським воякам у французькому місті Тьєпваль[1][14].
Молодший брат капрал Кіт Лінтотт служив у Королівському новозеландському інженерному корпусі[33]. Загинув 23 вересня 1916 року, у віці 21 року[34].
-
Агітаційний плакат часів Першої світової війни, із закликом вступати до британського війська.
-
Пам'ятник учасникам світових воєн у Лідсі.
-
Меморіал у французькому місті Тьєпваль.
- ↑ а б в г Івлін Лінтотт (анг.) . The Mighty Leeds. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- ↑ а б в г Івлін Лінтотт (анг.) . Leeds United F.C. History. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 16 березня 2018.
- ↑ а б Команды лейтенанта. Как стать настоящей легендой английского футбола, не бросая профессию учителя (рос.) . Еженедельник «Футбол-Хоккей» (15.05.2015). Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
- ↑ а б Івлін Лінтотт (анг.) . Godalming Museum. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 16 березня 2018.
- ↑ Південна футбольна ліга (анг.) . RSSSF. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
- ↑ Контракт на особых условиях, личное шоу и звёздная жизнь. Как любители играли в футбол (рос.) . Footballhd.ru. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Вратарь, готовый к бою. История Дика Руза — голкипера, заигравшегося со смертью (рос.) . Sports.ru. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Вівіан Вудворд (укр.) . Football.ua. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ а б Статистика аматорської збірнї Англії (1906–1939) (анг.) . England Football Online. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ а б Аматорська збірна Ірландії з футболу (1906—1974) (анг.) . NIFG. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
- ↑ Ірландія — Англія (1908) (анг.) . England Football Online. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Уельс — Англія (1908) (анг.) . England Football Online. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Шотландія — Англія (1908) (анг.) . England Football Online. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ а б в г Івлін Лінтотт (анг.) . England Football Online. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Англія — Ірландія (1909) (анг.) . England Football Online. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Англія — Шотландія (1909) (анг.) . England Football Online. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Вів'єн Вудворд (анг.) . RSSSF. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Футбольна збірна Великої Британії на Олімпіаді-1908 (анг.) . Sports Reference.com. Архів оригіналу за 24 січня 2010. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Хавин Б. Н. Всё об олимпийских играх. — 2-е изд., доп. — М.: Физкультура и спорт, 1979. С.449. (рос.)
- ↑ «Квінз Парк Рейнджерс» (анг.) . England Football Online. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ «Бредфорд Сіті» (анг.) . England Football Online. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Чемпіонат Англії 1908/09 (рос.) . WildStat.ru. Архів оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
- ↑ Англійською мовою: Dudley Hill (анг.) . The Royal British Legion. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
- ↑ Івлін Лінтотт (анг.) . Spartacus Educationals. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
- ↑ а б Івлін Лінтотт (анг.) . Football and the First World War. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
- ↑ Суперкубок Англії з футболу 1908 року.
- ↑ а б Згідно сайту «Spartacus Educationals» йому присвоїли звання другого лейтенанта, у всіх інших джерелах — лейтенанта («Football and the First World War», «The Royal British Legion», «Kieranrobinson.com») (анг.) . Spartacus Educationals. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
- ↑ Англійською мовою: Your country needs you [Архівовано 21 березня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Англійською мовою: Leeds Pals
- ↑ Leeds Pals. — Pen & Sword Books Limited 47 Church Street, Barnsley South Yorkshire S70 2AS, 1991 — C.23 ISBN 0-85052-335-4 (англ.)
- ↑ Hugh Sebag-Montefiore. Soome: Into the Breach — The Belknap Press of Harvard University Press, Cambridge, Massachusetts, 2016 — C.85 ISBN 978-0-674-54519-9 (англ.)
- ↑ Івлін Лінтотт — перший лейтенант серед футболістів (анг.) . Kieranrobinson.com. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
- ↑ Англійською мовою: Corps of Royal New Zealand Engineers
- ↑ Івлін Лінтотт (анг.) . The Royal British Legion. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
- Івлін Лінтотт на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Івлін Лінтотт (анг.) . Football and the First World War. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
- Івлін Лінтотт (анг.) . The Royal British Legion. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
- Івлін Лінтотт (анг.) . Godalming Museum. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 16 березня 2018.
- Івлін Лінтотт (анг.) . The Mighty Leeds. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
- Івлін Лінтотт (анг.) . Spartacus Educationals. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
- Івлін Лінтотт (анг.) . England Football Online. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
- Івлін Лінтотт (анг.) . Englandstats.com. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
- Івлін Лінтотт (анг.) . Kieranrobinson.com. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
- Івлін Лінтотт (анг.) . Leeds United F.C. History. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 16 березня 2018.
- Команды лейтенанта. Как стать настоящей легендой английского футбола, не бросая профессию учителя (рос.) . Еженедельник «Футбол-Хоккей» (15.05.2015). Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
- Івлін Лінтотт на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії. |
- Народились 1 листопада
- Народились 1883
- Померли 1 липня
- Померли 1916
- Англійські футболісти
- Гравці збірної Англії з футболу
- Футболісти «Вокінга»
- Футболісти «Плімут Аргайл»
- Футболісти «Квінз Парк Рейнджерс»
- Футболісти «Бредфорд Сіті»
- Футболісти «Лідс Юнайтед»
- Уродженці Суррею
- Британські військовики Першої світової війни
- Педагоги
- Профспілкові діячі Великої Британії
- Загинули в боях Першої світової війни