Ег-Вів (Еро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ег-Вів
Aigues-Vives

Entree du chateau.JPG

Blason ville fr Aigues-Vives (Hérault).svg 
Країна Франція Франція
Регіон Окситанія 
Департамент Еро 
Округ Безьє
Кантон Сен-Шиньян
Код INSEE 34007
Поштові індекси 34210
Координати 43°20′19″ пн. ш. 2°49′09″ сх. д.H G O
Висота 90 - 251 м.н.р.м.
Площа 12,81 км²
Населення 470 (01-2019[1])
Густота 34,19 ос./км²
Розміщення
Ег-Вів (Еро). Карта розташування: Франція
Ег-Вів (Еро)
Влада
Мер
Мандат
Jean-Pierre Barthes
2020-2026

Map

Ег-Вів, Еґ-Вів (фр. Aigues-Vives) — муніципалітет у Франції, у регіоні Окситанія, департамент Еро. Населення — 438 осіб (2011)[2].

Муніципалітет розташований на відстані[3] близько 620 км на південь від Парижа, 95 км на захід від Монпельє.

Історія[ред. | ред. код]

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Лангедок-Русійон. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Окситанія[4].

Демографія[ред. | ред. код]

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 216 32 20 40 62 58 4
Жінки 206 35 4 50 36 62 19


Економіка[ред. | ред. код]

2010 року серед 241 особи працездатного віку (15—64 років) 180 були активними, 61 — неактивною (показник активності 74,7%, у 1999 році було 69,8%). З 180 активних мешканців працювало 165 осіб (87 чоловіків та 78 жінок), безробітними було 15 (8 чоловіків та 7 жінок). Серед 61 неактивної 8 осіб було учнями чи студентами, 26 — пенсіонерами, 27 були неактивними з інших причин[6].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 196 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 429,5 особи, медіана доходів виносила 14 494 євро на одного особоспоживача[7]

Галерея зображень[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зареєстроване населення 2019. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2021. 
  2. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 28 вересня 2014. (фр.)
  3. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  4. Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
  5. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011. 
  6. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.