Еммануїл Філіберт, герцог Аостський (1869–1931)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еммануїл Філіберт, герцог Аостський
Герцог Аостський
Правління 18 січня 1890 — 4 липня 1931
Попередник Амадей I
Наступник Амадей II
Біографічні дані
Народження 13 січня 1869(1869-01-13)[1][2][…]
Генуя, Італія[3][4]
Смерть 4 липня 1931(1931-07-04)[1][2][…] (62 роки)
Турин, Італія[3][4]
Поховання
У шлюбі з Єлена Орлеанська
Діти Томіслав II і Амадео, герцог Аостськийd
Династія Савойська династія і House of Savoy-Aostad
Батько Амадей I
Мати Марія Вітторія даль Поццо
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня Collar of the Order of Charles III Орден Золотого руна орден Чорного орла Commander of the Order of Military Virtue
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Еммануїл Філіберт (італ. Emanuele Filiberto, ісп. Manuel Filiberto; 13 січня 1869(18690113), Генуя, Італія — 4 липня 1931, Турин, Італія) — італійський генерал, представник Савойської династії. Двоюрідний брат короля Віктора Еммануїла III, син короля Іспанії Амадея I та наступник іспанського престолу в 1871—1873 роках. Командувач Італійської 3-ї армії під час Першої світової війни. Після війни отримав військове звання маршала Італії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Принц Еммануїл Філіберт народився в Генуї та був старшим сином принца Амадея, герцога Аостського, другого сина короля Віктора Еммануїла II, та його першої дружини Марії Вітторії даль Поццо. 1870 року Амадей був обраний королем Іспанії. Таким чином, у 1871—1873 роках Еммануїл Філіберт як його старший син був наступником іспанського престолу та володів титулом принца Астурійського. 1873 року Амадей зрікся титулу й повернувся до Італії. 1890 року, коли він помер, Еммануїл Філіберт успадкував його титул герцога Аостського.

1905 року розпочав свою військову кар'єру командиром в італійській армії в Неаполі. Під час Першої світової війни він командував Італійською 3-ю армією й здобув прізвисько «непереможний герцог». Після війни, в 1926 році, за сприяння італійського диктатора Беніто Муссоліні Еммануїлові Філібертові присвоїли звання маршала Італії.

Принц помер 1931 року в Турині. За своїм заповітом, він був похований на військовому кладовищі у Фольяно-Редіпульї поруч із тисячами солдатів 3-ї армії.

Родина[ред. | ред. код]

Еммануїл Філіберт із родиною, 1901

Одружився 25 червня 1895 року з принцесою Єленою Орлеанською (1871—1951), дочкою принца Луї-Філіппа Орлеанського та принцеси Марії Ізабелли. У шлюбі народилося двоє синів:

Нагороди[ред. | ред. код]

Родовід[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Альберт
 
 
 
 
 
 
 
Віктор Емануїл II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Тереза Тосканська
 
 
 
 
 
 
 
Амадей I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Райнер Йосип, ерцгерцог Австрійський
 
 
 
 
 
 
 
Адельгейда Габсбург
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Савойська
 
 
 
 
 
 
 
Еммануїл Філіберт
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Джузеппе Альфонсо даль Поццо дель Чистерна
 
 
 
 
 
 
 
Карло Еммануїл даль Поццо дель Чистерна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Анна Бальбо Бертоне
 
 
 
 
 
 
 
Марія Вітторія даль Поццо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
граф Вернер де Мероде-Вестерлоо
 
 
 
 
 
 
 
Луїза де Мероде
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
графиня Вікторія ван Спанген-д'Уйтернесс
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Lundy D. R. The Peerage
  3. а б в г Diccionario biográfico españolReal Academia de la Historia, 2011.
  4. а б www.accademiadellescienze.it
  5. а б в dell'interno, Italia : Ministero (1898). Calendario generale del Regno d'Italia (італ.). Unione tipografico-editrice. 
  6. а б Di Savoia Emanuele Filiberto Duca di Aosta. Il sito ufficiale della Presidenza della Repubblica (італійська). 
  7. A Szent István Rend tagjai. web.archive.org. 22 грудня 2010. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 27 липня 2023. 
  8. Knights of the Golden Fleece. www.antiquesatoz.com. Процитовано 27 липня 2023. 
  9. Prussia (Germany) (0000 uu). Königlich preussische Ordensliste.. Preussische Ordens-liste. с. v. Процитовано 27 липня 2023. 
  10. พระราชทานเครื่องราชอิสริยาภรณ์ที่ประเทศยุโรป. web.archive.org. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2023. 
  11. 441 (Sveriges statskalender / 1905). runeberg.org (швед.). Процитовано 27 липня 2023. 
  12. Page 4509 | Issue 27454, 15 July 1902 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 27 липня 2023. 
  13. Allen County Public Library Genealogy Center (1913). Almanach de Gotha. Gotha, Germany : Justus Perthes. 
  14. Guía oficial de España. 1930. Hemeroteca Digital. Biblioteca Nacional de España. Процитовано 27 липня 2023. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • M. Cervi, Il Duca invitto. La vita del duca Emanuele Filiberto di Savoia-Aosta principe e condottiero, De Agostini, Novara, 1987
  • G. Cecini, Generali in trincea, Chillemi Editore, Roma, 2017
  • A. Vanzo — A. Saccoman, In guerra con la Terza Armata, Itinera Progetti, Bassano del Grappa, 2017.
  • P. R. Giuliani, Gli arditi. Breve storia dei Reparti d'Assalto della Terza Armata, Itinera Progetti, Bassano del Grappa, 2017.