Ендрю Ваєт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ендрю Ньюел Ваєт
Andrew Newell Wyeth
Andrew Wyeth.jpg
При народженні Ендрю Ньюел Ваєт
Народження 12 липня 1917(1917-07-12)
Чеддс-Форт, Пенсильванія, США
Смерть 16 січня 2009(2009-01-16) (91 рік)
  Чеддс-Форд
Громадянство Flag of the United States.svg США
Жанр портрет
Діяльність художник, письменник
Напрямок реалізм
Роки творчості 1936—2008
Вплив Вінслоу Хомер
Вчитель Ньюелл Конверс Ваєт
Член Американська академія мистецтв та літератури, Королівська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук
Твори That Gentleman[d] і Світ Христини
Нагороди
Премії Національна медаль мистецтв (2007)
Сайт andrewwyeth.com

CMNS: Andrew Wyeth на Вікісховищі

Ендрю Ваєт (Вайєт) (англ. Andrew Wyeth; 12 липня 1917 — † 16 січня 2009) — американський художник 20 ст., прихильник реалізму.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ендрю Ваєт народився в 1917 році в сім'ї художника-ілюстратора Ньюелла Ваєта (Newell Wyeth). Малюванню і живопису Ендрю Ваєта навчав батько. Перша персональна виставка живописця-початківця пройшла в Нью-Йорку, коли йому було всього 20 років.

До 1945 року сформувався індивідуальний реалістичний стиль художника. Головною темою його робіт стали пейзажі і сільський побут. Найвідоміший його твір «Світ Христини» зображає сусідку художника по літньому будинку в штаті Мен Кристину Ольсон, що страждала паралічем ніг. На картині вона намальована посеред поля і дивиться на свій будинок вдалині.


Христину скалічив поліомієліт, котрий у першій половині 20 століття ще не могли лікувати. Отже, картина Ваєта не тільки про каліку, що дивиться на свій дім з поля, а про мужність особи, що стійко переносить негаразди і нікому не хоче бути важким тягарем. Художник тільки поле в картині «Світ Христини» перемальовував п'ять місяців.

Гравюри із зображенням творів Ваєта користувалися великою популярністю, у тому числі і у політиків — серед їхніх власників були Двайт Ейзенгавер і Микита Сергійович Хрущов.

У 1963 році президент Джон Кеннеді нагородив художника найвищою цивільною нагородою Америки — медаллю Свободи. А в 1970 році Ваєт став першим художником, чия виставка картин відбулася в Білому домі за життя їхнього творця.

Серед іншого, Ендрю Ваєт був почесним членом Академії мистецтв СРСР, членом французької Академії витончених мистецтв і британської Королівської академії.

Ваєт помер у віці 91 рік в своєму будинку в рідному місті Чеддс-Форд уві сні.

Родина[ред. | ред. код]

Ендрю мав родину. У 1940 він узяв шлюб з Бетсі Джеймс. У 1943 народився їхній перший син Ніколас, у 1946 другий син Джеймс. У 1945 Ендрю поховав батька, що загинув у катастрофі.

З дружиною Бетсі у художника були довгі і добрі стосунки. Саме вона отримала право давати назви його картинам. Вона була менеджером художника і зберігачем його архіву. Але ділова активність дружини злякала художника і вони роз'їхались. На 15 років музою художника стала молода німкеня Хельга. Пізніше художник жартома казав, що у нього дві дружини, хоча з Хельгою вони не мали офіційного шлюбу. Бетсі померла раніше за Ваєта.

Картини, що намальовані Ваєтом під час стосунків з Хельгою, повністю придбані в Японії.

Техніка темпери[ред. | ред. код]

На першому етапі творчості Ендрю Ваєт користувався темперними фарбами. Він почав це робити з 1930-х років і як протиставлення власній розкутості в акварелі, і як визнання себе майстром, котрий досяг якогось якісного рівня. Він вкривав стулку чотирма шарами гіпсу із желатином і шліфував отриманий ґрунт. Сам готував мінеральні фарби на яєчному жовтку, розведеному водою. Ваєт полюбляв тьмяну поверхню цих фарб, котрі не давали зайвого блиску. Як реаліст, він вдивлявся в навколишні провінційні краєвиди, напівдикі, позбавлені яскравих фарб на землі, в рослинах і в небі, і бажав правдиво відтворити ці фарби в картинах. Ця техніка була відома ще майстрам Візантії та раннього італійського Відродження. Природні мінерали він закуповував в Чеддс-Форді, їх також надсилали йому з Мексики, Іспанії, Індії, а коштовну ляпіс-лазур із самого Ірану.

Вибрані твори (неповний перелік)[ред. | ред. код]

  • «Ферма Діла Хью»,1941.
  • «Зимові поля»,1942.
  • " Розпродаж майна банкрута-фермера ",1943
  • «Різдвяний ранок»,1944.
  • " Зима (Ваєт) ", 1946.
  • Вітер з моря,1947.
  • Світ Христини,1948.
  • «Кукурудза на насіння», 1948.
  • «Портрет Карла Кернера»,1948
  • «Дитячий лікар», 1949.
  • «Автопортрет», 1949.
  • «Північний пункт»,1950.
  • «Далека далечінь»(син-мрійник),1952.
  • «Острів Тіля»,1954.
  • «Ранок понеділка»,1955.
  • «Син Ніколас»,1955.
  • «Повний місяць і бурулі»
  • «Смаження каштанів»,1956.
  • «Жаб'яча галявина»,1956.
  • «Син Альберта»,1959.
  • «Кошик з фруктами», 1959.
  • «Мушля наутілуса в кімнаті»,1956.
  • «Усе просякнуто весною»,1957.
  • «Над затокою», 1960.
  • «Віддалена громовиця»,1961.
  • «Вапняковий берег»,1962.
  • «Портрет Адама», 1963.
  • «Сніданок у Олсонів»,1965.
  • «Дочка Маггі»,1966.
  • «Червоне вино»(афроамериканець п'яничка),1966.
  • «Інтер'єр вітальні»,1968.
  • «Будинок Хіршмана»,1969.
  • «В прихожій кімнаті»,1969.
  • «Вечір у Кернерів»,1970.
  • етюд до портрету божевільної Ганни Кернер,1971
  • «Хвора Хельга»,1973.
  • «Моделька дзвіниці», 1978.
  • «Птах в кімнаті», 1979.
  • «Пусте ліжко Хельги», 1981.
  • «Мертвий олень», 1990
  • «Юпітер. Пейзаж»

Прижиттєве визнання[ред. | ред. код]

Чеддс Форд. Будинок родини Ваєт. Фото 2010 року.

Ендрю Ваєт був абсолютним антиподом більшості американських хужодників. Його творчість прийшлася на панування в живопису Сполучених Штатів авангардних і руйнівних тенденцій. Це збільшувало самотність художника, котрий не спокусився на абстрактні чи авангардні форми. Хоча зробив декілька обережних спроб в формах сюрреалізму. Не потрібними Ваєту виявились і вкрай дальні подорожі на кшталт Гренландії, Аляски чи Вогняної Землі як у Роквела Кента. Народжений в провінції, він все життя мешкав в американській провінції і став художником американської провінції. Ніщо не обіцяло в художнику яскравої особистості і через схильність до тмяних і неяскравих фарб. Всі переваги мистецтва Ендрю Ваєта лежали в галузі сюжетів і психологізму, а не в галузі ефектного колоризму.

Більшість картин Ендрю Ваєта — пейзажі або композиції, повязані з пейзажами — «Зимові поля», «Вітер з моря», «Далека далечінь», " Розпродаж майна банкрута-фермера " . Низка цих творів підняла американський пейзажний живопис на рівень найкращих досягнень американського і світового мистецтва 20 ст. Картина Ваєта " Світ Христини " стала своєрідною візитівкою живопису Сполучених Штатів. Один з художніх критиків, відвідавши прижиттєву виставку творів митця, прямо сказав художникові, що у того нема підстав турбуватись, бо він вже по-за художньою конкуренцією.

Посмертна слава[ред. | ред. код]

Ферма Кернерів

Ендрю Ваєт має добру славу і після смерті. Ще за життя художника була створена документальна кінострічка « Реальний світ Ендрю Ваєта», написано декілька статей (Майкл Кіммельман " Ендрю Ваєт: уславлений і позбавлений слави "). Тепер, коли він увійшов в історію, його слава стала всесвітньою. Художник отримав і свого біографа, ним став Річард Мерімен.

Відблиск посмертної слави відбився і на долі ферми родини Кернер. З 2011 р. комплекс споруд ферми Кернерів, що надихнула художника на створення більш ніж 1.000 картин, переведено в статус Національних історичних пам'яток штату Пенсильванія.

Країни світу, де зберігають твори Ваєта[ред. | ред. код]

  • США
  • Норвегія
  • Японія

Див. також[ред. | ред. код]

Галереї[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Юрьева Т. С."Эндрю Уайет", М,"Изобразительное искусство",1986,(російською мовою).
  • часопис"Юність",№ 1,1988,(російською мовою).

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]