Жуан III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Жуан III Благочестивий)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жуан III
D. João III - Cristóvão Lopes (attrib).png
Жуан III
Король Португалії
Попередник: Мануел I
Наступник: Себастьян I Бажаний
 
Народження: 7 червня 1502(1502-06-07)
Лісабон, Португалія
Смерть: 11 червня 1557(1557-06-11) (55 років)
Лісабон, Португалія
° кардіоплегія
Похований: Монастир єронімітів
Віросповідання: римо-католик
Династія: Авіська
Батько: Мануел I
Мати: Марія Арагонська
Дружина: Катерина Австрійська
Діти: Альфонс, Марія, Ізабелла, Беатриса, Мануель, Філіп, Дініш, Жуан Мануель, Антоніо
Нагороди:
Кавалер ордена Золотого руна

Медіафайли у Вікісховищі?

Жуа́н III (порт. João III; 7 червня 1502 — 11 червня 1557) — король Португалії (15211557). Представник португальської Авіської династії. Народився в Лісабоні, Португалія. Син португальського короля Мануела I та кастильської інфанти Марії. Гуманіст, патрон мистецтв, протектор Церкви. За його правління було розширено колоніальні володіння королівства в Америці й Азії. Сприяв діяльності єзуїтів на Сході. З дозволу Святого Престолу започаткував португальську інквізицію (1536). Помер у португальській столиці. Похований у лісабонському монастирі єронімітів. Прізвиська — Побо́жний (порт. o Piedoso), Колоніза́тор (порт. o Colonizador).

Біографія[ред. | ред. код]

Інфант[ред. | ред. код]

У молодості Жуан отримав прекрасну освіту. Його вчителями були астролог Томас де Торрес, єпископ Візеу Діого де Ортіс та один з перших португальських гуманістів Луїш Тейшейра Лобо. Ставши королем, Жуан продовжував підтримувати діячів науки та культури. Він у 1537 році переніс Університет з Лісабона у Коїмбру, 1542 року заснував там же Колегію Вільних мистецтв, де викладали відомі європейські педагоги.

Коли Жуану виповнилося шістнадцять років, йому обрали дружину — Елеонору Австрійську але та несподівано вийшла заміж за його овдовілого батька, чим дуже засмутила інфанта. Історики вважають, що це розчарування послужило основною причиною надмірної побожності Жуана. Пізніше Жуан одружився з сестрою Леонори, Катериною Австрійською, сестру Ізабеллу видав заміж за імператора Карла V, сформувавши потужний португало-іспано-австрійський союз.

Король[ред. | ред. код]

Жуан III вступив на трон, коли Португалія була в самому розквіті своєї політичної могутності а Лісабон досяг небувалої торгової значущості. Азіатські володіння розширювалися за рахунок нових завоювань, почалася систематизована колонізація Бразилії. Він продовжив політику абсолютизації королівської влади, розпочату його попередниками: за тридцять п'ять років свого правління він скликав кортеси лише тричі.

Експансія[ред. | ред. код]

Portugal 1521—1557.gif
Португальські володіня при королі Жуані III

При Жуані III були досягнуті останні успіхи колоніальної експансії — була заснована колонія в Бразилії, захоплені Молуккські острови («острови Прянощів»), засновані колонії на узбережжі Індії, Сіаму, Китаю та Африки. У 1543 році португальці першими з європейців досягли берегів Японії, заснували торговий пост у Нагасакі і довгий час мали монополію на торгівлю з цією країною. Однак управління настільки великої імперією виявилося вкрай складним завданням. Жуану довелося відмовитися від кількох фортець в Північній Африці, залишивши лише стратегічно найбільш важливі — Сеуту, Танжер та Мазарґан. Для оборони азіатських володінь від численних войовничо налаштованих навколишніх царків, португальцям довелося кардинально посилювати Гоа, яке стало «столицею» португальських колоній у Азії. Посилення Османської імперії та розвиток піратства в Середземному морі та Атлантиці вимагало від Португалії додаткових витрат на армію, флот та зміцнення фортець. 7 серпня 1549 року Жуану довелося оголосити про введення загальної військової повинності для чоловіків віком від 20 до 65 років.

Віддаленість від метрополії та амбіції місцевих губернаторів призвели до хаосу в управлінні колоніями. Часом справа доходила до збройних зіткнень між новопризначеними губернаторами та їх попередниками.

Незважаючи на родинні зв'зки, що зв'язували Жуана III та Карла I, почалися конфлікти з Іспанією через володінь в Південно-Східній Азії. Іспанці вважали своє право на володіння «островами Прянощів» більш пріоритетним, оскільки експедиція Магеллана досягла їх, рухаючись на захід від «папського меридіана», встановленого Тордесільяським договором а вже 22 квітня 1529 року Португалія та Іспанія підписали у Сарагосі новий договір, який встановив «антимеридіан», що розділив сфери впливу двох держав у Азії.

Церковна політика[ред. | ред. код]

Жуан III був відомий винятковою побожністю. При Жуані посилилися переслідування не християн та єретиків. Великий вплив у країні набули єзуїти. У 1536 році була введена інквізиція на зразок іспанської. У 1540 році відбулося перше аутодафе у Лісабоні. Наслідки такого кроку в соціальній та торговій сфері були гнітючими для королівства. Португалія падала в стагнацію, яка в подальшому характеризувала все правління Себастьяна I Бажаного та його наступника.

Всі ці проблеми лягли важким тягарем на португальську економіку і до кінця правління Жуана III у королівства утворився величезний зовнішній борг та дефіцит торгового балансу.

Король охоче фінансував місіонерську діяльність Єзуїтського ордену. Це призвело до зміцнення зв'язків між Португалією та Римом. У нагороду за це брати короля Генріха I та Альфонса, а також позашлюбний син Едуард, були зведені в сан кардинала.

Велика кількість близькоспоріднених шлюбів між португальськими, кастильськими, арагонськими та австрійськими династіями призвела до їхнього виродження. Всі шестеро синів Жуана III померли ще за його життя, причому з дитячого віку встиг вийти лише наймолодший, Жуан Мануель. Він помер у віці шістнадцяти років від туберкульозу, але встиг одружитися та зачати дитину. Його син Себастьян успадкував португальський трон від діда.

Жуан III помер у Лісабоні від апоплексичного удару.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Катерина, донька Хуани I Божевільної і Філіпа I Красивого

  • Діти:
    • Афонсу (1526)
    • Марія (1527—1545) — перша дружина Філіпа II, короля Іспанії
    • Ізабелла (1529)
    • Беатриса (1530)
    • Мануел (1531—1537)
    • Філіп (1533—1539)
    • Дініш (1535—1537)
    • Жуан (1537—1557) — батько майбутнього короля Себастьяна I
    • Антоніу (1539—1540)
  • Коханка: Ізабела Моніш, прислужниця королеви Елеонори
    • Бастард: Дуарте (1522—1543) — архієпископ Бразький.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жуан III