Жупа (соляна копальня)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Жу́па —

  1. соляна копальня в формі криниці у Галичині; також солеварня. Застаріла назва соляної копальні та варильні. Щоб дістатися до покладів солі, викопували криниці — жупи. З них черпалась соляна ропа для виробництва солі.
  2. солеварня[1]підприємство мануфактурного типу, для отримання солі з морської води або підземних соляних розсолів (ропи) шляхом виварювання.[2].

Жупник — працюючий на соляній копальні. Жупник, ризикуючи бути засипаним землею, спускався по линві в криницю, черпав соляну ропу і в шкіряному мішку подавав її на поверхню.

Також жупниками називали управляючих соляними жупами, які виконували адм., суд. та госп. функції.

Історія[ред.ред. код]

В давній Польщі так називалась соляна копальня, яка була під владою князів або королів. Соляною жупою управляв жупник, призначений королівською владою. Крім королівських жуп були також приватні жупи. В часи середньовіччя y Польщі сіль видобували з земель:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Пастух Р.І. Дрогобич давній і сучасний у датах, подіях і фактах. - Дрогобич: ВФ "Відродження", 2002.-96с. ISBN 966-538-128-8 (с.: 6)
  2. Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
  3. Stanisław Hwałek - "Górnictwo soli kamiennych i potasowych", Katowice 1971

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]