Задонецьке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Задонецьке
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Чугуївський район Чугуївський район
Громада Зміївська міська громада
Облікова картка Задонецьке 
Основні дані
Засноване 1680
Населення 690
Площа 1,313 км²
Густота населення 525,51 осіб/км²
Поштовий індекс 63436
Телефонний код +380 5747
Географічні дані
Географічні координати 49°38′26″ пн. ш. 36°21′18″ сх. д. / 49.64056° пн. ш. 36.35500° сх. д. / 49.64056; 36.35500Координати: 49°38′26″ пн. ш. 36°21′18″ сх. д. / 49.64056° пн. ш. 36.35500° сх. д. / 49.64056; 36.35500
Середня висота
над рівнем моря
92 м
Водойми р. Сіверський Донець
Відстань до
районного центру
5 км
Місцева влада
Адреса ради 63404, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 16
Карта
Задонецьке. Карта розташування: Україна
Задонецьке
Задонецьке
Задонецьке. Карта розташування: Харківська область
Задонецьке
Задонецьке
Мапа
Мапа

CMNS: Задонецьке у Вікісховищі

Задоне́цьке або Задінецьке— село в Україні, у Зміївській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Місцева споконвічна назва Задінецьке, оскільки місцева назва Сіверського Донця - Дінець. Населення становить 690 осіб. Жителі села Задінецьке називають себе Задінчанами. До 2020 орган місцевого самоврядування — Задонецька сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Задонецьке знаходиться на лівому березі річки Сіверський Донець, вище за течією примикає село Камплиця, на протилежному березі — місто Зміїв, село Гайдари. Русло річки звивисте, утворює багато лиманів та озер, зокрема озеро Біле, озеро Генове, озеро Тишкове. Село витягнуто вздовж річки на 5,5 км, воно оточене великим лісовим масивом (сосна). Село перетинає автомобільна дорога Р78.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в 1680 році. За даними на 1864 рік на хуторі Зміївської волості Зміївського повіту, мешкало 340 осіб (169 чоловічої статі та 171 — жіночої), налічувалось 52 дворових господарств, існували православна церква та цегельний завод[1].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1 205 осіб[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Задонецькому та Гайдарах — 150 людей[3].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Зміївської міської громади.[4]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зміївського району, село увійшло до складу Чугуївського району Харківської області[5].

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна, птахоферма.
  • Задонецьке лісництво.
  • Дитячий табір.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1577)(рос. дореф.)
  2. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  3. Мартиролог. Харківська область, ст. 743—747. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 6 грудня 2015. 
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022. 
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела[ред. | ред. код]