Богуслаєв Вячеслав Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В'ячеслав Олександрович Богуслаєв
НДУ 8 Богуслаєв Вячеслав Олександрович.jpg
Народився 28 жовтня 1938(1938-10-28) (84 роки)
Уральськ, Казахська РСР, СРСР
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна, Росія Росія[1]
Національність росіянин
Діяльність політик, промисловий інженер
Alma mater Національний університет «Запорізька політехніка» (1965)
Заклад Мотор Січ
Посада


Ступінь доктор технічних наук
Членство Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
У шлюбі з Олена Серафимівна
Діти Олександр
Нагороди

Герой України (орден Держави)

Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Державна премія України в галузі науки і технікиПремія Ради Міністрів СРСР
Автограф Sign of V. Boguslayev.png
Особ. сторінка boguslayev.com.ua

CMNS: Богуслаєв Вячеслав Олександрович у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
5-го скликання
Партія регіонів 25 травня 2006 23 листопада 2007
Україна Народний депутат України
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 12 грудня 2012
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Воля народу 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

В'ячесла́в Олекса́ндрович Богусла́єв (нар. 28 жовтня 1938, Уральськ, Західно-Казахстанська область, КРСР) — український політик, депутат 5-го, 6-го, 7-го та 8-го скликань Верховної ради, доктор технічних наук, професор. Герой України.

До березня 2013 року — керівник ПАТ «Мотор Січ», власник 14,99 % акцій компанії. Статки — $319 млн (2012). Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 906-р від 2012 року отримав повноваження генерального конструктора зі створення та модернізації вертолітної техніки.

Член правління Українського фонду культури. Академік АІНУ, Академії транспорту РФ, Академії наук авіації та повітроплавання.

Почесний доктор Міжнародної кадрової академії, почесний доктор аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», почесний професор.

Підписав звернення про визнання геноциду поляків українцями під час Волинської трагедії[2]. Російський колаборант.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 жовтня 1938 року в Уральську в Західно-Казахстанській області Казахської РСР (нині місто Орал, Казахстан).

Освіта[ред. | ред. код]

З грудня 1961 до грудня 1965 навчався в Запорізькому машинобудівному інституті, факультет «Авіадвигуни», здобув фах за спеціальністю «інженер-механік».

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після Вишу повернувся до рідного Уральська де працював помічником машиніста на заводі ім. Ворошилова (нині «Зеніт»). Служив у війську, як строковик.

З вересня 1960 — слюсар авторемонтних майстерень. Уральськ.

З вересня 1961 до 1962 — слюсар, п/с 18, Запоріжжя.

З лютого 1966 до 1969 — інженер-конструктор Запорізький моторобудівний завод (нині входить до структури «Мотор Січ»). 19691973 — начальник відділу.

1973—1988 — директор на Волочиському машинобудівному заводі (нині входить до структури «Мотор Січ»).

З березня 1988 до 1991 — генеральний директор об'єднання заводів.

19911994 — генеральний директор підприємства «Мотор Січ». З червня 1994 до травня 2006 — голова правління, генеральний директор, ВАТ «Мотор Січ».

4 грудня 2012 року подав заяву на звільнення з посади голови ради директорів ПАТ «Мотор Січ», через неприпустимість сумісності з посадою народного депутата. 7 березня 2013 року заяву було задоволено[3].

Політика[ред. | ред. код]

Президент міжрегіональної асоціації промисловців України (1992). Президент міської асоціації «Співдружність».

З серпня 1993 до 1994 року — позаштатний радник 1-го Президента України Леоніда Кравчука.

У 1999 році — довірена особа кандидати у Президенти України Леоніда Кучми у територіальному виборчому окрузі.

У 20042005 роках — довірена особа кандидата на Президента України Віктора Януковича.

У березні 1998 року був кандидатом у народні депутати України від виборчого блоку «Партія праці та Ліберальна партія — разом!», № 3 в списку. На час виборів: голова правління, генеральний директор АТ «Мотор Січ» (Запоріжжя), член Партії праці. Партія не здобула місць.

З квітня 2006 до листопада 2007 року — Народний депутат України 5-го скликання від Партії регіонів, № 5 в списку. На час виборів: голова правління ВАТ «Мотор Січ», член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення оборони держави, оборонно-промислового комплексу, військового та військово-технічного співробітництва Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до листопада 2012 року від Партії регіонів, № 11 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з грудня 2007).

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 до листопада 2014 року, виборчій округ № 77, Запорізька область, від Партії регіонів. «За» 50,11 %, 5 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з грудня 2012). Заступник голови Комітету з питань промислової та інвестиційної політики (з грудня 2012).

Народний депутат України 8-го скликання з листопада 2014 року, в.о. № 77, Запорізька область, самовисування. На час виборів: народний депутат України. 53,74 %. Член депутатської групи «Воля народу». Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Кандидат у народні депутати на парламентських виборах 2019 року (виборчій округ № 77, Шевченківський район, частина Олександрівського району м. Запоріжжя)[4]. Програв кандидату від партії «Слуга народу» Сергію Штепі[5].

Розслідування та арешт[ред. | ред. код]

Один зі співавторів звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму щодо визнання Волинської трагедії «геноцидом поляків»[2].

19 липня 2013 року набуло поширення відео з одного з московських нічних клубів, де 74-річний нардеп перебував у компанії 21-літньої дівчини, що масажувала йому геніталії через одяг[6].

За матеріалами розслідування Bihus.info під час російсько-української війни ПАТ «Мотор Січ» через російські підприємства, якими володів Богуслаєв, попри заборону на експорт до РФ товарів військового призначення та подвійного використання, продовжував постачати деталі для літаків і вертольотів ЗС РФ, це продовжувалося й під час повномасштабного вторгнення РФ до України[7].

22 жовтня 2022 року Богуслаєва разом з начальником Департаменту зовнішньо-економічної діяльності цього підприємства було затримано СБУ[8]. Керівництво заводу затримане в рамках кримінального провадження щодо незаконного постачання товарів військового призначення для російської штурмової авіації, їм оголошено про підозру за колабораційну діяльність та пособництво державі агресору[9]. На початку повномасштабної війни, після звернення українських військових, Богуслаєв наказував співробітникам приховати документи від гелікоптерів, щоби ЗСУ не могли скористатись технікою[10].

23 жовтня 2022 року Богуслаєву СБУ оголосила підозру про державну зраду. За даними слідства, він і начальник Департаменту зовнішньо-економічної діяльності підприємства «Мотор Січ» причетні до передачі окупантам товарів військового призначення, зокрема авіадвигунів, для штурмової авіації РФ. Їм було оголошено про підозру за двома статтями КК України, а саме ст. 111-1 (колабораційна діяльність) та ст. 111-2 (пособництво державі агресору)[11][12][13].

24 жовтня 2022 року СБУ опублікувала аудіозаписи телефонних розмов президента АТ «Мотор Січ», які підтверджують його співробітництво з ворогом[14]. Того ж дня, Богуслаєва було взято під варту[15]. «Протягом наступних 60 днів, поки слідчі СБУ здійснюватимуть досудове розслідування, він не зможе вийти з ізолятора», — було повідомлено пресслужбою СБУ[16][17].

4 листопада 2022 року, Офіс генпрокурора повідомив про арешт майна керівників «Мотор Січ» на майже 1 млрд грн. Зокрема, накладено арешт на майно підозрюваного у держзраді Богуслаєва та начальника Департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Серед арештованого — 100 % корпоративних прав фінустанови ПАТ «Мотор Банк», яка належить Богуслаєву, акції кількох українських підприємств[18].

24 листопада 2022 року, СБУ повідомила, що розшукала активи президента АТ «Мотор Січ» на сотні мільйонів гривень. Це майно намагалися приховано вивезти з України, щоб уникнути його арешту у межах кримінального провадження. Серед вилученого – раритетні автомобілі та вогнепальна зброя, а також Скіфське золото і предмети античних часів та Київської Русі[19][20].

Інше[ред. | ред. код]

  • 2000—2022 — у Волочиську існувала вулиця Богуслаєва, після оголошення підозри у державній зраді, 2 листопада 2022 року було перейменовано на Привокзальну.

Нагороди[ред. | ред. код]

Статки[ред. | ред. код]

Журнал «Forbes» у 2012 році оцінив статки червоного директора у 319 млн доларів, 24-е місце в Україні. [26]

Родина[ред. | ред. код]

  • Богуслаєв Олександр Ілліч (нар.1907 — пом.1988) — батько.
  • Анастасія Іванівна (нар.1914 — пом.2012) — матір.
  • Олена Серафимівна (нар.1946) — дружина, матір сина. Пенсіонерка, в минулому вчитель російської мови та літератури.[6]
  • Олександр В'ячеславович (нар.1978) — син, за освітою — інженер.

Мешкав в селищі Сонячне Запорізького району Запорізької області.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олександр Шумілін (24 жовтня 2022). Затриманий Богуслаєв більше 20 років має громадянство РФ. Українська правда. Процитовано 24 жовтня 2022. 
  2. а б Звернення до польського Сейму по Волині підписали 119 регіоналів, 23 комуністи й 6 позафракційних. Укрінформ. 5 липня 2013. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 2 вересня 2013. 
  3. "Регіонал" Богуслаєв покинув "Мотор Січ", щоб не залишитись без мандата. Gazeta.ua. Газета по-українськи. 13 березня 2013. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 2 вересня 2013. 
  4. Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019. 
  5. Ексрегіонал Богуслаєв програв вибори весільному фотографу [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.] LB.ua (22 липня 2019)
  6. а б Молода незнайомка обмацала інтимне місце 74-річного "регіонала" Богуслаєва. Gazeta.ua. Газета по-українськи. 19 липня 2013. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 2 вересня 2013. 
  7. «Мотор Січ» нардепа Богуслаєва постачає деталі для двигунів військовим РФ, працює у Криму і т. зв. ДНР
    Власники найкращого гандбольного клубу України фінансували «ДНР»? [Архівовано 19 липня 2019 у Wayback Machine.]
  8. СБУ затримала президента заводу «Мотор Січ» Богуслаєва — ЗМІ
  9. СБУ затримала президента промислового гіганта Мотор Січ за підозрою у роботі на рф
  10. Наказав зняти з гелікоптерів лопаті: деталі справи щодо президента "Мотор Січі". РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 жовтня 2022. 
  11. СБУ затримала президента промислового гіганта Мотор Січ за підозрою у роботі на рф. 09:30, 23.10.2022
  12. СБУ затримала голову правління "Мотор Січі" Богуслаєва. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 жовтня 2022. 
  13. Президента "Мотор Січі" Богуслаєва затримали за державну зраду. LB.ua. Процитовано 23 жовтня 2022. 
  14. СБУ опублікувала докази співпраці з рф президента «Мотор Січ» Богуслаєва (АУДІО). actual.today. 24 жовтня 2022. 
  15. Президента "Мотор Січі" Богуслаєва взяли під варту. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022. 
  16. Суд відправив під варту Богуслаєва та іншого підозрюваного у справі щодо співпраці з Росією. 24.10.2022
  17. Президента «Мотор Січі» Богуслаєва взяли під варту. 24.10.2022, 19:37
  18. Суд заарештував майно керівників «Мотор Січ» на майже 1 млрд гривень. 04.11.2022, 17:35
  19. СБУ запобігла вивезенню з України елітного автопарку, зброї і антикваріату, які належать президенту промислового гіганта Мотор Січ. 24.11.2022, 14:00
  20. З України намагалися вивезти скарби Богуслаєва. 24.11.2022
  21. Указ Президента України № 585/2013 від 28 жовтня 2013 року «Про нагородження В.Богуслаєва орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 28 жовтня 2013. 
  22. Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 500/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  23. Указ Президента України № 475/2009 від 23 червня 2009 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України». Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 24 серпня 2012. 
  24. Із зали засідань Президії НАН України: 7 липня 2021 року. Вісник Національної академії наук України (укр.) (9). 18 вересня 2021. с. 12–20. ISSN 2518-1203. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021. 
  25. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 1 листопада 2009. 
  26. Мільйонери Forbes: олігархи, міністри, депутати та син Януковича. Економічна правда. Українська правда. 5 квітня 2012. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 2 вересня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]