Захоплення держави

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Захоплення держави — вид системної політичної корупції, характерною ознакою якого є те, що приватні інтереси визначають політику держави. У країні, що уражена такою формою корупції, державна політика спрямована насамперед на забезпечення інтересів «викрадачів держави».

Термін «захоплення держави» уперше було використано Світовим банком у 2000 році для опису ситуації в пострадянських країнах Центральної Азії. Зокрема, термін було застосовано для опису ситуацій, коли дрібні корумповані групи впливали на прийняття рішень урядовцями з метою зміцнення власних економічних позицій; ці групи пізніше стануть відомими як олігархат.[1]

Визначення стану захоплення[ред. | ред. код]

Захоплення держави стається тоді, коли корупційні групи з метою забезпечення власних інтересів починають здійснювати визначальний вплив на законодавчу і судову гілки влади. Зазвичай, захоплення держави відбувається в умовах монополізованої економіки і пов’язане з такими процесами, як олігархізація, латифундизація.

Захоплення держави відрізняється від більшості форм корупції, для яких характерне вибіркове застосування вже існуючих правових норм. У ситуації державного захоплення «викрадачі» змінюють «під себе» законодавство й прагнуть впливати на процес ухвалення рішень центральними органами виконавчої влади, а також на виборчий процес. Як правило, у випадках корупції результат не визначений наперед; якщо ж держава є захопленою, то результат відомий заздалегідь.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Crabtree, John; Durand, Francisco (2017). Peru: Elite Power and Political Capture. London, United Kingdom: Zed Books Ltd. с. 1. ISBN 978-1-78360-904-8. 
  2. Edwards, Duane C. (1 May 2017). Corruption and State Capture under two Regimes in Guyana. ResearchGate. University of the West Indies. Процитовано 23 May 2017.