Зелене (Донецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зелене
Зелене.jpg
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Громада Іловайська міська громада
Код КАТОТТГ UA14080050060078611
Облікова картка Зелене 
Основні дані
Засноване 1887 (135 років)
Населення 575
Поштовий індекс 87310
Телефонний код +380 6259
Географічні дані
Географічні координати 47°56′38″ пн. ш. 38°10′08″ сх. д. / 47.94389° пн. ш. 38.16889° сх. д. / 47.94389; 38.16889Координати: 47°56′38″ пн. ш. 38°10′08″ сх. д. / 47.94389° пн. ш. 38.16889° сх. д. / 47.94389; 38.16889
Середня висота
над рівнем моря
182 м
Водойми балка Котяча
Відстань до
обласного центру
35,2 км
Відстань до
районного центру
38 км
Найближча залізнична станція Іловайськ
Відстань до
залізничної станції
4,3 км
Місцева влада
Адреса ради 87310, Донецька область, Амвросіївський район, с. Зелене, вул. Леніна, 77а
Сільський голова Нестеров Сергій Олександрович
Карта
Зелене. Карта розташування: Україна
Зелене
Зелене
Зелене. Карта розташування: Донецька область
Зелене
Зелене
Мапа

CMNS: Зелене у Вікісховищі

Зеле́не — село в Україні, в Амвросіївському районі Донецької області.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 38 км і проходить автошляхом Т 0507.

Землі села межують із Іловайськом та з територією с-ща. Холмисте Макіївської міськради Донецької області.

10 серпня 2014-го БТР Олександра Палія потрапив у засаду і підірвався на міні, загорівся. При спробі вибратися і загасити БТР був застрелений двома пострілами снайпера у спину. Тоді ж загинув вояк «Кривбасу» Сергій Бонцевич та два із «Правого сектора» — Олег Тарасюк й Анатолій Федчишин. Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Зелене перебуває на території ОРДЛО.

Історія[ред. | ред. код]

Зелене (Катеринівка, Нойталь/Neutal; також Цеткінталь, № 9) до 1917 — лютеранське село області Війська Донського, Таганрозький округ Троїцько-Харцизька волост; у радянські часи — Сталінська область, Харцизький (Зуївський)/Макіївський (Дмитріївський) район. Заснований у 1887 році. Засновники з колонії Рібенсдорф. Лютеранський прихід Таганрог—Єйськ. Землі 801 десятин (1915; 19 подвір'їв). Мешканців: 110 (1905), 111 (1915), 113 (1918), 194/185 німців (1926).

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 575 осіб, із них 9,04 % зазначили рідною мову українську та 90,61 % — російську[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 березня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]