Казарновська Любов Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казарновська Любов Юріївна
Lyubov Kazarnovskaya in 2013.jpg
Основна інформація
Дата народження 18 липня 1956(1956-07-18) (63 роки) або 18 березня 1956(1956-03-18)[1] (63 роки)
Місце народження Москва, СРСР[1]
Роки активності 1981 — тепер. час
Громадянство Росія і СРСР
Професії актриса, співачка, оперна співачка
Співацький голос сопрано
Жанр опера
Нагороди
Премія Ленінського комсомолу
kazarnovskaya.com
Файли у Вікісховищі?

Любов Юріївна Казарновська (нар.. 18 липня 1956, Москва) — радянська і російська оперна співачка (сопрано), педагог, професор.

Біографія[ред. | ред. код]

Любов Казарновська народилася 1956 року в Москві в родині генерала Юрія Гнатовича та філолога Лідії Олександрівни Казарновських. Навчалася на факультеті музкомедії Гнесінського інституту та Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Дебютувала у 21-річному віці на сцені московського Московського академічного музичного театру (МАТМ) імені К. С. Станіславського і Вл. В. Немировича-Данченка в партії Тетяни («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського). З 1974 по 1978 роки проживала в Єревані. Закінчила консерваторію в 1982 році, аспірантуру консерваторії в 1985 році (клас Олени Шумілової).

У 1981—1986 роках Любов Казарновська продовжувала сольну кар'єру МАМТ імені К. С. Станіславського та Вл. В. Немировича-Данченка. Співала провідні партії в «Іоланті» Петра Чайковського, «Паяцах» Руджеро Леонкавалло, «Богемі» Джакомо Пуччіні, «Сказанні про невидимий град Кітеж» Миколи Римського-Корсакова та інших операх.

У 1986—1989 роках вона була солісткою Ленінградського академічного театру опери і балету імені С. М. Кірова.

« — Хто ви - співоча актриса або граюча співачка?
- Співоча актриса. Коли я була на третьому курсі консерваторії, мені подарували записи молодої Каллас, її дебют в Гранд-опера. Я слухала до одуріння. Але з тих пір я дотримуюся правила: краще бути першою Казарновською, ніж 25-ю Каллас[2].
»
Любов Казарновська та італійський тенор Леонардо Громенья на фестивалі «Казанська осінь» перед Палацом землеробів на Палацовій площі Казані в 2011 році

З 1989 року Любов Казарновська виступає за кордоном, починаючи з виступу на Зальцбурзькому фестивалі 1989 року в Реквіємі Дж. Верді. Виконувала провідні ролі на сцені Нью-йоркської Метрополітен-опера з 1992 року, Міланській Ла Скала з 1996 року.

Займається з молодим українським виконавцем Артемом Семеновим, більше відомим як травесті-діва Урсула, одним з небагатьох, хто одночасно володіє і унікальним жіночим сопрано, і чоловічим тенором.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У 1997 році співачка заснувала «Фонд Любові Казарновської» для підтримки російської опери. З 2012 року є співзасновником і лідером фонду «Культурно-просвітницький рух „Сприяння творчому освіту“». З травня 2015 року Любов Казарновська є головою опікунської ради «Академії Святкової Культури».

У 2011 році була членом журі проекту першого каналу «Привид Опери». З 3 березня по 26 травня 2013 року була однією з чотирьох членів журі першого сезону шоу «Один в один!». З 2 березня 2014 року — член журі шоу перевтілень «Точнісінько» на Першому каналі[3]. У 2015 році була членом журі від Росії на конкурсі пісні «Євробачення-2015».

Влітку 2015 року Любов Казарновська відвідала територію Нагірного Карабаху, де провела майстер-клас в музичному коледжі[4]. Міністерство закордонних справ Азербайджану розкритикувало дію співачки та внесло Казарновскую в список осіб, яким заборонений в'їзд в Азербайджан[5].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1989 році Любов Казарновська вийшла заміж за австрійського продюсера Роберта Росцика. У 1993 році у пари народився син Андрій.

Репертуар[ред. | ред. код]

В репертуарі Любов Казарновської понад 50 оперних партій. За відомостями персонального сайту співачки, улюблені ролі:

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

  • Премія Ленінського комсомолу (1986) — за виконання оперних партій та концертні програми 1982—1985 років. У ряді видань вказується кілька почесних звань, однак сама співачка стверджує, що взагалі ніякого звання не має[6][7].

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1988 — Циганський барон — вокал Саффі (роль Кіри Данилової)
  • 2005 — Ганна — Анна Романова, співачка
  • 2005 — Темний інстинкт
Озвучення

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #124198023 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Інтерв'ю Российской газете, 2002
  3. В шоу «Точь-в-точь» произошли изменения (ru). www.starhit.ru. 7 марта 2014. Процитовано 2014-03-09. 
  4. Любови Казарновской запретили въезд в Азербайджан. 2015-07-07. Процитовано 2017-09-18. 
  5. Азербайджан объяснил запрет на въезд российской певице - ПОЛИТ.РУ. polit.ru. Процитовано 2017-09-18. 
  6. Лариса Пустовалова (2012-11-14). Любовь Казарновская. Комсомольская правда. 
  7. Зоя Игумнова (2013-08-10). Любовь Казарновская: Если ты не «пилишь» бюджет, тебе перекрывают вентиль. Собеседник. 
  8. Любовь Казарновская попробовала себя в роли злой волшебницы. РоссияК. 2009-01-06. Процитовано 2013-01-29. 
  9. У Росії на DVD виходить анімаційний фільм «Спляча красуня» з Платинової колекції Disney. Архів оригіналу за 10 березень 2016. Процитовано 4 квітень 2019. 
  10. Зла чарівниця Любов Казарновська

Література[ред. | ред. код]

  • Любовь Казарновская. Любовь меняет всё / Под ред. А. Рай. — Москва: Эксмо, 2016. — 360 с. — (Любовь Казарновская. Легенда оперной сцены). — ISBN 978-5-699-91707-5. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]