Калиниченко Віталій Васильович

Віталій Калиниченко
	Калиниченко Віталій Васильович
Ім'я при народженні	Віталій Васильович Калиниченко
Народився	31 січня 1938; с. Васильківка
Помер	27 квітня 2017 (79 років); Сілвер Спрінг, Меріленд, США
Громадянство	СРСР США
Діяльність	правозахисник, дисидент
Відомий завдяки	Українська Гельсінська Група
Alma mater	КІНГ
Батько	Василь Петрович
Мати	Галина Гаврилівна
У шлюбі з	Ярина
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калиниченко.

Віталій Васильович Калиниченко (нар. 31 січня 1938, с. Васильківка, Дніпропетровська область — пом. 27 квітня 2017, м. Сілвер Спрінг, Меріленд, США) — український громадський діяч, член Української Гельсінської Групи, совіцький політичний в'язень у 1966–1976, 1979–1988 рр.

Життєпис[ред. | ред. код]

Віталій Калиниченко народився 31 січня 1938 року в селищі Васильківка на Січеславщині.

У 1960-64 роках закінчив Київський інститут народного господарства, продовжив навчання в Ленінґраді. За фахом інженер-електрик, економіст.

Після закінчення навчання працював старшим інженером Всесоюзного проектно-технічного інституту енергетичного машинобудування в Ленінґраді у 1965-1966 роках.

Вперше втекти з СРСР він намагався у 1964, відмовившись бути завербованим слідкувати за іноземними студентами, за що був і вперше заарештований у вересні 1964, але в січні 1965 звільнений.

20 липня 1966 року був заарештований при спробі перейти радянсько-фінський кордон. 12 січня 1967 року Мурманським обласним судом засуджений до 10 років таборів суворого режиму за звинуваченням у «спробі зради Батьківщини», за статтею 64 п. «а», статтями 40, 15 КК РРФСР. Відбував покарання у селі Барашево Теньгушевського району Мордовії, табір ЖХ-385/3. Переведений 13 червня 1972 року до табору ВС-389/36 у сел. Кучино Чусовського району Пермської області.

Брав активну участь у боротьбі за статус політв'язня, за поліпшення умов утримання в'язнів. На початку 1974 разом з групою політв'язнів відмовився від радянського громадянства. У 1975 році переведений у Владимирський централ.

Звільнений з ув'язнення 19 березня 1976 року. Після звільнення оселився на батьківщині, в селищі Васильківка. Перебував під адміністративним наглядом, працював інженером-економістом на консервному заводі до нового арешту. Маючи вищу освіту, постійно був під наглядом, піддався обструкції та переслідуванням, арештам, не мав змоги влаштуватись навіть на некваліфіковану роботу, і, врешті, був знову засуджений у 1980 році на 10 років ув’язнення та 5 років таборів, як “особливо небезпечний рецидивіст”.

З 3 жовтня 1977 року Віталій Калиниченко – член Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод.

У 1989, через два роки після звільнення, Віталій Васильович виїхав до США, де прожив решту життя, хворіючи в останні його роки. У 2006 році був нагороджений Президентом України орденом «За мужність» І ступеня, за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод.