Зісельс Йосиф Самуїлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йосиф Самуїлович Зісельс
Zissels2.jpg
Народився 2 грудня 1946(1946-12-02) (70 років)
Ташкент, Узбецька РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність єврей
Проживання Київ
Діяльність громадський діяч, дисидент
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» І ступеня

Йо́сиф Самуї́лович Зі́сельс (нар. 2 грудня 1946, Ташкент, Узбецька РСР, СРСР) — український громадський діяч і дисидент єврейського походження, діяч українського єврейського руху.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Ташкенті в 1946 в сім'ї службовця. Закінчив фізичний факультет Чернівецького університету в 1969.

У 19691970 служив у Військово-морському флоті СРСР.

З початку 1970-х співпрацював з єврейським і загальнодемократичним підпільними рухами в СРСР.

Навесні 1972 виключений з комсомолу за виступ в захист права на репатріацію.

У 1978 вступає в Українську Гельсінську групу. У тому ж році заарештований і засуджений до трьох років позбавлення волі в колонії посиленого режиму за «наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад».

19 жовтня 1984 заарештовано у Чернівцях, знов засуджений до трьох років позбавлення волі в колонії суворого режиму. У 1987 відмовився від запропонованої амністії, оскільки не хотів підписувати зобов'язання з відмовою від політичної діяльності.

У 1988 створює в Чернівцях першу єврейську організацію в Україні. У 1989 бере участь в створенні Ваада (Конфедерації єврейських організацій і общин) СРСР і стає його співголовою.

Член рад Європейської Ради єврейських общин, Європейського і Світового єврейських конгресів, Світової сіоністській організації.

Голова Ваад України1991), виконавчий віце-президент Єврейської Конфедерації України.

У 2002 на засновницькому з'їзді Євро-Азійського Єврейського Конгресу в Москві (Росія) обраний головою Генеральної Ради. Співзасновник Музею історії та культури євреїв Буковини (2008).

Виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України (КНГУ).

У 2014–2015 — член Конкурсної комісії, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Призначений за квотою КМУ.

Нагороди[ред.ред. код]

  • Премія Свободи (HIAS – 1991 рік. США)
  • Орден «За заслуги» III ст. (26 листопада 2005) — за вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і незалежності, активну громадську діяльність[1]
  • Орден «За мужність» I ст. (8 листопада 2006) — за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод[2]
  • Jewish Destiny Award (AJC – 2012)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]