Богомолець Ольга Вадимівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Вадимівна Богомолець
Ольга Вадимівна Богомолець

Народний депутат України
Нині на посаді
На посаді з27 листопада 2014

Народилася22 березня 1966(1966-03-22) (52 роки)
Київ, Українська РСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Політична партіяБлок Петра Порошенка
ДітиАндрій, Катерина, Анна, Софія
РелігіяПравослав'я
Нагороди
Заслужений лікар України
bogomolets.com/ru
Ольга Вадимівна Богомолець на сайті Верховної Ради

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

О́льга Вади́мівна Богомо́лець (нар. 22 березня 1966) — український політичний і громадський діяч, лікар-дерматолог. Народний депутат України з 2014. Голова комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я[1]. Кандидат у Президенти України на виборах 2014 року. Заслужений лікар України, доктор медичних наук (2003), професор (2007). Головний лікар Інституту дерматології та косметології (20032014), особистий лікар Віктора Ющенка (20042005). Координатор Європейської асоціації лазерної дерматології у Східній Європі, член Американської академії дерматології[en], Європейської академії дерматології та венерології[2], Нью-Йоркської академії наук[3]. Засновник і власниця комплексу «Замок Радомисль»[4][5]. Автор понад 70 наукових праць і 14 патентів на винаходи у сфері дерматології. Капітан запасу медичної служби[1]. Співачка, лауреат українських музичних конкурсів.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у родині лікарів. Мати — Катерина Олегівна Богомолець (1937-2013), батько — Вадим Якимович Березовський, доктор медичних наук, професор, завідувач відділу клінічної патофізіології Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.

Освіта[ред. | ред. код]

1989 року закінчила з відзнакою Київський медичний інститут ім. О. О. Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа». У 1989–1991 роках проходила клінічну ординатуру в Українському державному інституті удосконалення лікарів. 1993 року захистила кандидатську дисертацію.

В 19931994 роках навчалася в США прослухала курс екологічної дерматології в Пенсильванському університеті та курс навчання в Інституті дерматопатології Бернарда Аккермана при згаданому університеті (Bernard Ackerman’s Institute for Dermatopathology at Thomas Jefferson University).

2001 року закінчила Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. Отримала спеціальність практичного психолога.

2003 року в Національному медичному університеті здобула ступінь доктора медичних наук за спеціальністю «Шкірні та венеричні хвороби». Тема докторської дисертації: «Судинні невуси: патогенез, діагностика, лікування».

З 20 лютого 2007 року — професор кафедри дерматології та венерології Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. З 2009 року — професор Одеського державного медичного університету. Автор понад 70 наукових праць і 14 патентів на винаходи у сфері лікування шкірних захворювань.[6][7]

У грудні 2014 р. пройшла курси Української військово-медичної академії Міністерства оборони України «Актуальні питання організації медичного забезпечення військ». З 7 по 19 червня 2015 року пройшла курси мирного посередництва (Peace Mediation Course), організовані Швейцарським федеральним департаментом закордонних справ спільно з Проектом підтримки мирного посередництва Центру досліджень проблем безпеки (Цюрих, Швейцарія)[7].

Медична діяльність[ред. | ред. код]

Працювала лікарем-дерматологом Київського міського шкірно-венерологічного диспансеру (1989–1991), завідувачем відділенням гістопатології шкіри Київського обласного шкірно-венерологічного диспансеру (1995–2000), лікарем-дерматовенерологом Київського міського шкірно-венерологічного диспансеру (2000–2002).

У 1991–1995 роках була старшим науковим співробітником лабораторії радіаційної патології Міністерства охорони здоров'я України. Одночасно, у 1992–1994 роках працювала консультантом-дерматологом «Регістру» МВС України в зоні Чорнобильської АЕС.

Заснувала Клініку лазерної медицини доктора Богомолець, відому як Інститут дерматології та косметології доктора Ольги Богомолець[3]. Працювала головним лікарем цього Інституту (2003 — 26 листопада 2014).

З грудня 2004 року до жовтня 2005 року була особистим лікарем Віктора Ющенка[8].

22 листопада 2008 року у Брюсселі приєднала Україну до всесвітньої програми «Євромеланома», основною метою якої є проведення заходів, спрямованих на подолання високого рівня смертності від меланоми. Серед них — організація щорічного «Дня меланоми» з проведенням безкоштовного огляду серед населення з метою виявлення хвороби. За 5 років проведення Дня меланоми в Україні було оглянуто 18704 осіб, у яких виявили: 334 випадки меланоми, 692 випадки раку шкіри, 611 випадків інших злоякісних патологій шкіри, на консультації до спеціалізованих онкологічних центрів було направлено 2415 осіб[джерело?].

У 2009 році була організатором Всеукраїнського благодійного Марафону здоров'я з обстеженням дітей-сиріт на предмет виявлення меланоми у 26 найбільших містах України. За час марафону оглянуто 61553 дитини, з яких 1200 було поставлено на диспансерний огляд[джерело?].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Підтримка Богомолець на виборах Президента України 2014.
  • 2005–2008 роки — депутат Київської міської ради. На вибори 2005 року пройшла до Київради за списком «Нашої України» у першій п'ятірці під № 3, в 2006 році перейшла у фракцію «Столичні реформи», яка, в свою чергу, була частиною більшості Леоніда Черновецького. Очолювала постійну комісію з охорони здоров’я та соціального захисту Київської міської ради. Однак у 2008 році заявила про свій вихід з депутатського корпусу Київради [9][10][11][12]
  • Брала активну участь в організації медичної служби й медичному забезпеченні київського Євромайдану під час Єврореволюції в Україні. Організатор і керівник «Центру координації реабілітації поранених на Майданах України»[13][14][15].
  • 27 березня 2014 року підготувала документи в ЦВК щодо балотування на посаду Президента України[16].
  • 28 березня 2014 року старт кампанії для збору коштів на грошову заставу кандидата в Президенти України Ольги Богомолець[17]. За перший день кампанії завдяки громадській активності та небайдужості, менш ніж за 24 години від початку збору, на рахунку було вже 2 500 000 гривень[18]. Більш того, Богомолець оприлюднила повний список людей, що внесли кошти на рахунок, в знак подяки до своїх прихильників[19].
  • 29 березня 2014 року подала документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатом на пост Президента України шляхом самовисування. За два дні з моменту оголошення про бажання балотуватися на найвищу посаду в країні на рахунки волонтери та меценати з усіх регіонів України допомогли зібрати суму, якої не вистачало для застави у ЦВК[3].
  • 1 вересня 2014 року призначена позаштатним радником Президента України з гуманітарних питань.[3][20][21]
  • 26 жовтня 2014 року обрана народним депутатом України за списком Блоку Петра Порошенка. Очолила парламентський комітет з питань охорони здоров'я.[3].
  • 2015 рік - координатор з питань створення першої в Україні Військово-медичної доктрини[3].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

  • Медичний волонтер студентської Революції на граніті (Україна, Київ) (1991) [22]
  • Консультант-волонтер по обстеженню і лікуванню особистого складу МВС в зоні ураження Чорнобильської катастрофи (1991–1993)
  • З 1991 року — організатор та учасник понад 60 благодійних концертів з метою підтримки незахищених верств населення та захисту культурної та історичної спадщини України.
  • З 2004 року — Організатор виставок українських домашніх ікон, яких у її колекції налічується понад 5 000 екземплярів, з метою популяризації української культури як всередині держави, так і за її межами.
  • 2008 р. — Інститут дерматокосметології доктора Богомолець став членом Ліги меценатства і сприяння українознавству Міжнародної асоціації «Україна та світове українство»
  • 30.09.2011 p. — у місті Радомишль Житомирської області відкрито знаснований Ольгою Богомолець історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» з єдиним у світі Музеєм української домашньої ікони
  • Засновниця арт-холу «Кайрос» — мистецької галереї в центрі Києва
  • Організатор і координатор медичної служби Майдану під час Помаранчевої революції (2004-2005) та Революції Гідності в Україні (2013–2014).
  • Автор та ініціатор створення платформи громадського здоров'я «Україна 80+», мета якої – збільшити тривалість життя українських громадян до 80 років (2014-2015)
  • Ініціатор громадської платформи "Люди допомагають людям" – прямої адресної допомоги сім'ям загиблих учасників Революції Гідності та солдатам, які віддали життя, захищаючи Україну в ході збройного конфлікту на Донбасі (2014-2015)
  • Активний борець з незаконною забудовою історичних та культурних пам'яток України
  • Організатор та координатор Всеукраїнського благодійного Марафону здоров’я і Днів меланоми.
  • Ініціатор створення Школи патріотів «Нові лідери єдиної країни»[23].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2004 — «Вибір року»
  • 2004 — Подяка Незалежної ради з питань якості медичної допомоги
  • 1994 — Почесна нагорода «За Гуманізм» Союзу Чорнобиль
  • 1998 — Почесний диплом видання «Життя славетних людей» Американського бібліографічного інституту
  • 2005 — Орден св. великомучениці Варвари Української Православної Церкви (КП)
  • 2008 — Орден Святого Рівноапостольного Князя Володимира 3 ст.
  • 2009 — Орден Пресвятої Богородиці
  • 2012 — Орден ікони Богородиці Почаївської (УПЦ МП)
  • 2013 — Орден Святої Рівноапостольної Ольги (УПЦ МП)
  • 2014 — Премія Фундації Леха Валенси
  • 2016 — Орден Української Православної Церкви Київського патріархату Святої Рівноапостольної княгині Ольги

Співачка[ред. | ред. код]

Автор-виконавиця сучасних та старовинних українських романсів, пісень на вірші Л. Кисельова, Л. Костенко, О. Теліги, М. Вінграновського, Я. Лесіва, В. Стуса, Є. Сверстюка, на власні вірші.

Лауреат III Всеукраїнського фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Оберіг» (1991, м. Луцьк), Міжнародного фестивалю «Сопот» (1991, Польща), володарка спеціального призу радіостанції «Свобода» (Вашингтон-Мюнхен) (1991), премії ім. Василя Стуса (1992), лауреат Слов'янського фестивалю авторської пісні «Білі вітрила» (1992, м. Київ).

Із сольними концертами виступала не лише в Україні — у Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Тернополі, Івано-Франківську та інших містах, а й також у США, Франції, Швеції, Німеччині, Польщі, країнах Балтії.

«Володарка оксамитового голосу», як охрестила її музична преса, не боїться експериментувати. Окрім традиційного виконання романсів у супроводі гітари, вона пробує нові форми звучання: у супроводі флейти, саксофону, камерного струнного оркестру. Її романси звучали навіть у джазовій обробці.[24]

З 1992 року проводить благодійні концерти, гроші від яких передавалися на спорудження пам'ятника Т. Г. Шевченку в м. Скольому, до дитячого будинку «Малятко», на харчування бідних, на лікування постраждалих від Чорнобильської аварії. Протягом останніх років цілеспрямовано використовувалися для лікування дітей з судинними пухлинами. В липні-вересні 2007 року Ольга Богомолець здійснила благодійний концертний тур виправними закладами України.

Творчі відзнаки[ред. | ред. код]

  • Лауреат III Всеукраїнського фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Оберіг» (1991, м. Луцьк);
  • Лауреат Міжнародного фестивалю «Сопот» (1991, Польща);
  • Володарка спеціального призу радіостанції «Свобода» (Вашингтон-Мюнхен) (1991);
  • Володарка премії ім. Василя Стуса (1992);
  • Лауреат Слов'янського фестивалю авторської пісні «Білі вітрила» (1992, м. Київ).

Дискографія[ред. | ред. код]

Відгуки[ред. | ред. код]

Ліна Костенко

Поетеса-шістдесятниця. Лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Премії Петрарки (1994); Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилася від звання Героя України (2010).

« Ще тут в залі є Ольга Богомолець, про котру треба писати поему. Я дуже вдячна, що вона почула мої поеми. А який голос![25] »

Статки й активи за 2013 рік[ред. | ред. код]

Згідно з декларацією про доходи на 2013 рік, яку Ольга Богомолець подала при реєстрації на кандидата в президенти в ЦВК, вона отримала в 2013 році 3 млн 311 тис. 440 грн. доходів. Також вона задекларувала[26][27][28][29]:

  • 2 житлові будинки площею 539,8 м² та 33,9 кв. м.
  • 7 квартир: 110,4 кв. м, 122 кв. м, 21,2 кв. м, 252,9 кв. м, 78,6 кв. м, 95,3 м² та 83,27 кв.м.
  • в графі «інше нерухоме майно» Богомолець записала ще 7 об'єктів: на 205,3 кв. м, 1210,4 кв. м, 168 кв. м, 36 кв. м, 1950 кв. м, 179,1 м² та 47,8 кв. м.
  • має 4 автомобілі: Daewoo Lanos‎ (2004 р.в.), ВАЗ 21310 (2004 р.в.), Mitsubishi Outlander (2008 р.в.) та Mercedes-Benz ML (2012 р.в.).
  • 5 земельних ділянок — дві по 1500 м² (15 соток), 1736 м² (17,36 сотки), 1300 м² (13 соток) та 500 м² (5 соток).
  • На рахунках в українських банках: 49 тис. 960 грн (Приватбанк) та 229 тис. 886 грн (Укрексімбанк).

Члени родини Богомолець у 2013 році заробили 1 млн 157 тис. 764 грн.

Скандал з активістом «Демальянсу»[ред. | ред. код]

У липні 2013 року відомий[джерело не вказане 147 днів] у Радомишлі правозахисник[джерело не вказане 147 днів] та активіст політичної партії «Демократичний альянс», колишній кореспондент[джерело не вказане 147 днів] газети «Сільські вісті» Віктор Топольницький судився з власницею приватного музейного комплексу Замок Радомисль Ольгою Богомолець, яка відгородила частину річки Мика біля замку і змушувала до оплати місцевих мешканців за прохід до річки через огороджений парк[30]. Активіст «Демальянсу» вважав, що земля з річкою навколо замку захоплена незаконно. Ще раніше, в травні 2011 року, депутат Радомишльського райради Роман Руденко заявляв, що Богомолець «привласнила» берег річки і позбавила можливості проходу до місця відпочинку місцевих жителів.[31]

11 липня 2013 року, коли мало відбутись засідання у Радомишльському районному суді, Топольницького жорстоко побили i покалічили біля власного подвір'я[32][33][34][35][36]. Втім, у той же час Топольницький вів справи не лише проти «Замку Радомишль», а й проти міського голови Олександра Ткачука, сама ж Ольга Богомолець стверджує, що не має жодного стосунку до побиття.[35][36]

За твердженням «Демальянсу», ще в 2012 році директор київської юридичної фірми «Партнер» Ігор Кирилюк, який захищав інтереси Богомолець, погрожував дружині Топольницького[37]. Богомолець на прес-конференції запевнила, що до побиття не причетна, і звинуватила Топольницького в здирництві, стверджуючи, що активіст вимагав в неї гроші за закриття судової справи. Вона заявила, що насправді "під личиною побитого правозахисника ховається злісний рейдер"[38][39].

Сім'я[ред. | ред. код]

Докладніше: Богомольці
За твердженням «Демальянсу», у 2012 році захищав інтереси Богомолець, погрожував дружині Топольницького[50]. Має двох синів від першого шлюбу[51][52].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Офіційний сайт Ольги Богомолець
  2. European Academy of Dermatology and Venereology
  3. а б в г д е Персональний сайт Ольги Богомолець
  4. «Замок Радомишль» в сотні кращих готелів України
  5. Експерти про збереження культурної спадщини в Україні. TVi. 26.07.2013. Процитовано 31.03.2014. 
  6. http://bogomolets.com/ua/medical-activities/teaching Персональинй сайт Ольги Богомолець
  7. а б Офіційний сайт роду Богомольців
  8. http://www.bogomolets.kiev.ua/main.info?i=41&n=22
  9. Депутат Київради Ольга Богомолець-Шереметьєва заявила про свій вихід із фракції блоку «Наша Україна» // «Хрещатик», 25 жовтня 2006 року, середа №157 (2960)
  10. БЮТ вимагає від Ющенка розібратися з «посібниками» Черновецького
  11. Депутатів Київради легко залякати. Чи купити
  12. Після першого ж незаконного рішення щодо землі в Києві знову будуть перевибори
  13. Вже дві групи поранених з Майдану відправились на лікування до Польщі та Литви, — Богомолець
  14. Ольга Богомолець: У них постраждалих — одиниці, у нас — сотні
  15. Медики на Майдані: рятують, опиняються в реанімації
  16. Старт президентської кампанії пані Ольги Богомолець
  17. Оголошено офіційні реквізити для збору коштів на грошову заставу кандидата в Президенти України Ольги Богомолець
  18. Грошова застава для ЦВК зібрана!
  19. Список осіб котрі перерахували кошти для участі О.Богомолець у виборчій кампанії (постійно оновлюється)
  20. Указ Президента України № 698/2014 „Про призначення О. Богомолець Радником Президента України“. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 1.09.2014. Процитовано 2.09.2014. 
  21. Порошенко призначив Богомолець своїм позаштатним радником. espreso.tv. 1.09.2014. Процитовано 2.09.2014. 
  22. Персональний сайт Ольги Богомолець. Громадські ініціативи
  23. Ольга Богомолец готовит новую политическую силу
  24. http://www.bogomolets.kiev.ua/main.info?i=10
  25. Ірина Славінська. Ліна Костенко: Мені дуже шкода, що я мала рацію // Українська правда. Життя, 10 квітня 2012
  26. Богомолець задекларувала більше 3 млн доходу, 9 квартир й будинків та купу земельних ділянок
  27. Богомолець за рік заробила понад 3 мільйони гривень
  28. У Богомолець 7 квартир, 4 авто і 3 млн доходу — декларація
  29. Богомолець, яка збирала допомогу для президентського внеску, виявилася мільйонеркою
  30. Радомишляни вимагають відкрити доступ до річки // Портал міста Радомишль, 26 травня 2011
  31. Губернатор Житомирської області Сергій Рижук проконтролює ситуацію з «Замком Радомишль» // Портал міста Радомишль, 26 травня 2011
  32. 11 липня 2013 У Радомишлі побили активіста ДемАльянсу Віктора Топольницького
  33. У активіста Віктора Топольницького вибиті зуби: зараз він ледь ходить
  34. У Радомишлі побили активіста ДемАльянсу Віктора Топольницького
  35. а б Відомого лікаря Ольгу Богомолець підозрюють у замовленні побиття правозахисника
  36. а б Лікаря Ольгу Богомолець підозрюють у замовленні побиття
  37. У Радомишлі скоєно напад на активіста ДемАльянсу
  38. Богомолець заявила, що під личиною побитого правозахисника ховається злісний рейдер
  39. Богомолець каже, що до побиття активіста Топольницького в Радомишлі не має жодного стосунку
  40. Біографія. Опубліковано: 11 грудня 2013 / 'батько — Вадим Акимович Березовський'
  41. Ольга Богомолець: «Взяла під пахву трьох дітей і пішла в нікуди…»
  42. Люди та речі «Якщо життя може обірватися завтра, то навіщо брехати?»
  43. Ольга Богомолець: Найкраща моя кар'єра — четверо дітей
  44. Ольга Богомолець: «Я знаю, що таке насильство в сім'ї…»
  45. Богомолец, Ольга Вадимовна // dosye.info
  46. Кирилюк Игорь. Партнер, адвокат, кандидат юридических наук // © 2008 - 2015 Все права защищены. Адвокатская фирма «Паритет»
  47. Декларація кандидата в народні депутати
  48. [ Кандидатська дисертація]: «Злочинність у сфері охорони здоров'я: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання», спеціальність 12.00.08.
    науково-дослідний інститут МВС України, дата захисту: 29 листопада 2012(20121129), 236 стор.
  49. Адвокатська фірма «Паритет». Президент – Кирилюк Ігор Вікторович // Інтелектуальна власність. Патентні повірені України 2006 // Who-is-Who Український видавничий портал
  50. Богомолець Ольга Вадимівна // Wiki Чиновника
  51. Державна реєстраційна служба України. Інформація щодо проведення перевірки Кирилюка І.В. Декларація Сторінка 1
  52. Кирилюк Ігор Вікторович - заступник директора департаменту - начальник відділу роботи із зверненнями громадян та доступу до публічної інформації департаменту організаційно-аналітичної роботи та зв'язків з громадскістю - декларація за 2013 рік

Джерела[ред. | ред. код]