Карабін (пристрій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Металевий асиметричний D-подібний карабін, використовуваний в парапланерізмеі.

Карабін  — швидкодіюча сполучна ланка між двома предметами, що мають петлі. Карабін має форму скоби з пружинною засувкою.

Історія[ред.ред. код]

Спочатку «карабінчиком» або «карабіном» називався гак із засувкою, за допомогою якого підвішували зброю — карабін до перев'язі — бандольєру, після чого сутичка тривала пістолетами або холодною зброєю .

Близький до карабіна пристрій згадується вже в 1616 році в книзі «Kriegskunst zu Pferdt» (Військове мистецтво на коні) військового письменника Валльхаузена (Johann Jakob von Wallhausen) .

Перший докладний опис можна знайти в «Економічній енциклопедії» 1785 р.[1]

У США 7 квітня 1868 був запатентований простий карабін для з'єднання ланцюгів .[2]

Інший патент на винахід карабіна був отриманий в 1906 році.[3]

Використання[ред.ред. код]

Карабін — основний з'єднувальний пристрій у скелелазінні, альпінізмі, промисловому альпінізмі, спелеології, дельтапланеризмі, парашутному спорті, роупджампінгу і багатьох інших суміжних видах діяльності. Застосовується для страховки, самостраховки, в якості блоків для сполучення мотузок із скельними гаками та ін.

Також в силу своєї універсальності використовується (в різних варіантах) в рюкзаках, ранцях, сумках, кріпленнях для зв'язки ключів і т. д.

Матеріали[ред.ред. код]

Виготовляються, залежно від призначення, із різних матеріалів. Карабіни, що застосовуються в промисловому альпінізмі, при рятувальних роботах, в індустрії та інших місцях, де важливі надійність і довговічність на противагу масі, виготовляються із сталі.

Карабіни із сплавів на основі алюмінію (в просторіччі часто звані «алюмінієвими») в нинішній час практично витіснили сталеві в спортивному і аматорському секторі. Вони дорожчі від сталевих, але значно легші, і незважаючи на це, витримують ті значні навантаження, які вони відчувають у спортивному скелелазінні.

Карабіни з титану тепер майже повністю витіснені «алюмінієвими» і використовуються рідко. Основна причина — крихкість титану і його мала теплопровідність. Найменша подряпина або мікротріщина є концентратором напруги та може призвести до поломки (навіть є вираз «титан — метал крилатий: коли полетить, ніхто не знає»). А мала теплопровідність у порівнянні з алюмінієм призводить до оплавлення мотузки.[4]

Види карабінів[ред.ред. код]

Муфтовані і немуфтовані карабіни[ред.ред. код]

Муфтовані карабіни оснащені спеціальною муфтою, що не дає їм мимоволі відкриватися. Муфти бувають різьбові, байонетні та пружинні (автоматичні), останні більш зручні для роботи однією рукою, але можуть відмовити на морозі.

Карабіни із «зубом» та замком «Key Lock» (і його аналогами)[ред.ред. код]

Нині часто карабіни виготовляють із системою Key-Lock (зустрічаються й інші назви, але суть та ж). Це означає, що в місці, де при закритті карабіна примикає засувка, на тілі карабіна відсутній так званий «зуб». Такі карабіни зручніші, так як не чіпляються «зубом» за крюки, троси закладок, мотузку.

Карабіни «Maillon rapide»[ред.ред. код]

У тих випадках, коли передбачається навантаження на карабін, по напрямку не збігається з його довгою стороною або навантаження, спрямовані більш ніж у дві сторони (детальніше див. нижче), застосовуються спеціальні карабіни «'„Maillon rapide“»' (рапід). Відмінною рисою цих карабінів є відсутність відкидний засувки, яка замінена посиленою різьбовою муфтою, і виготовлення з сталевого прутка. Найчастіше використовуються рапіди овальної форми № 7 і 8 (номер позначає діаметр прутка, мм). В спелеології застосовуються також рапіди напівкруглої і дельтоподібного форми з діаметром прутка 10 мм, де вони виступають як центральне ланка підвісної системи, до якого приєднується інше спорядження. Значно рідше використовуються рапіди прямокутної форми (для з'єднання плоских стрічок) і у вигляді скрученого овалу.

Форма карабінів[ред.ред. код]

Карабіни повинні мати таку форму, щоб мимовільно правильно розташовуватися в руці і на мотузці. За формою карабіни бувають овальні, трикутні, трапецієподібні (D-образні), асиметричні D-образні, грушоподібні та ін.

Овальні карабіни[ред.ред. код]

Овальні карабіни найпростіші і дешеві. Їх основний недолік в тому, що навантаження розподіляється рівномірно на 2 половини карабіна, в тому числі і на слабку сторону з замком. Універсальний карабін використовується, наприклад, для організації карабінового гальма.

Грушоподібний карабін

Трапецієвидні карабіни[ред.ред. код]

При рівній міцності з овальними карабінами мають меншу вагу, так як основне навантаження передається через більш міцну спинку карабіна.

Асиметричні D-образні карабіни і трикутні карабіни[ред.ред. код]

Схожі на D-образні карабіни, відрізняються тим, що мають більший зазор для мотузки і в них зручніше в'язати вузли (наприклад вузол " UIAA), і в них простіше замикатися.

Грушоподібні карабіни/Карабіни HMS[ред.ред. код]

Схожі на асиметричні D-образні карабіни, більш великі і їх легше замикатися на мотузках. Часто в назві карабіна можна зустріти абревіатуру HMS — це говорить про те, що даний карабін має грушовидну форму і зручний для роботи зі спусковими пристроями і вузлом UIAA. Ряд таких карабінів випускалися в вигнутому (3D) варіанті (на ілюстрації) для більш зручної роботи з подвійною мотузкою.

Карабін з вигнутою скобою і асиметричний D-образний карабін на відтяжці

Карабіни з вигнутою скобою[ред.ред. код]

Відрізняються від D-образних карабінів тільки тим, що мають вигнуту всередину засувку, що полегшує просування мотузки.

Використання карабінів і догляд за ними[ред.ред. код]

Згідно з рекомендаціями UIAA, мінімальна навантаження, яку повинен витримувати альпіністський карабін без руйнування повинна бути більше 20 кН по поздовжній осі і 4 кН поперечно. Гранична статичне навантаження на альпіністський карабін становить від 20 до 30 кН, що більше зазвичай зустрічається при нормальному використанні (більш точна інформація вказується на прутки карабіна або в паспорті).

Основні правила використання карабінів[ред.ред. код]

  • Звертайтеся з карабінами акуратно.
  • Навантажуватися має довга сторона карабіна, при цьому точок прикладання навантаження може бути тільки дві, гранична статичне навантаження на цю вісь становить від 20 до 30 кН. Якщо навантажувати «коротку» сторону, карабін легко зламати. Як правило, граничне навантаження в напрямку цієї осі становить від 6 до 10 кН.
  • Не навантажуйте відкриті карабіни. Якщо карабін відкритий, то гранична навантаження становить від 6 до 10 кН, тобто 2-4 рази менше нормальної.
  • Карабін має бути правильно розташований. Тобто, сторонні предмети не повинні торкатися карабіну, так як в цьому випадку він починає працювати на злам, що знижує його навантажувальна здатність.
  • При роботі з мотузяними карабінами будьте пильні! Карабін може відкритися сам при ударі (у тому числі засувкою) про сторонні предмети, і/або при вібрації, викликаної протравленням мотузки.
  • Іноді мотузка може сама висуватися з карабіна без муфти. Тому треба бути дуже уважним при роботі з карабінами і відтяжками. Мотузка повинна всуватися в карабін так, щоб вона йшла знизу вгору і не утворювала вузлів. Мотузка не має притискати муфту карабіна, так як це може призвести до висування мотузки з карабіна. Основний критерій правильного всування мотузки в проміжну точку страховки той, що при русі через нього мотузка повинна піднімати карабін, а не притискати його до скелі або іншому рельєфу[5].
  • Карабін з різьбовою муфтою треба замикатися так, щоб мотузка при русі вгору не розвинчувала муфту.

Догляд за карабінами[ред.ред. код]

Користуйтеся тільки справними карабінами:

  • Поверхня карабіна не повинна мати тріщин, задирок, пропилу, іржі, сильної потертості і т. д.
  • Засувка повинна відкриватися легко і швидко. Переконайтеся, що закривається карабін вільно і повністю. У муфтованних карабінів аналогічно перевіряється функціонування муфти.
  • Перевіряється стан заклепки. Її вигин або пошкодження неприпустимі[6].

При невиконанні будь-якого пункту перевіряється карабін повинен бути знищений.

Знищенню підлягають також карабіни, падали з великої висоти, так як при цьому можуть виникнути мікротріщини, сильно знижують граничну навантаження на карабін.

Карабіни слід тримати сухими і чистими. Бережіть їх від корозії. Деякі пошкодження допустимо зачистити шкуркою 220–400 номера (крім титанових — у них ремонт неприпустимий). Якщо через бруд заклинила засувка, то карабін слід промити в теплій мильній воді і промити, потім змастити графітовою мастилом пружинку засувки і нутрощі муфти.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]