Координати: 44°52′1.2100002698187e-05″ пн. ш. 34°31′59.999988099992″ сх. д. / 44.8666666700° пн. ш. 34.53333° сх. д. / 44.8666666700; 34.53333
Очікує на перевірку

Карабі-яйла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карабі-яйла
Зображення
Країна  Україна[1]
Адміністративна одиниця Автономна Республіка Крим[1]
Висота над рівнем моря 951 м
Площа 2829 га
Мапа
CMNS: Карабі-яйла у Вікісховищі

44°52′1.2100002698187e-05″ пн. ш. 34°31′59.999988099992″ сх. д. / 44.8666666700° пн. ш. 34.53333° сх. д. / 44.8666666700; 34.53333

Панорама Карабі-яйли і Хапхала зі східних схилів Демірджі
Карабі-Яйла

Карабі-Яйла (крим. Qarabiy yayla, "пасовище тарантула") — найбільша кримська яйла, вапняковий масив у головній гряді Кримських гір у центральній їхній частині. Висота до 1254 м. Північний схил пологий, південний — обривистий. Платообразна поверхня безліса, в пониженнях — лугово-степова рослинність. Рясніє карою, воронками та іншими формами карсту. Багато печер і природних шахт.

Карабі-яйлинська котловина, Південна частина Карабі-Яйли

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Карабі-Яйла має площу 129 квадратних кілометрів і розміри в широтному напрямку 11,3 кілометрів, в меридіональному — 10 кілометрів. На заході вона обмежена долиною річки Су-Ат, а низьким покритим лісом хребтом Таш-Хабах поєднана з яйлою Тирке, Демерджі-Яйлою, Долгоруківською яйлою. На сході межею Карабі-Яйла є долина річки Танасу. Далі на схід Головне пасмо Кримських гір представлене вже не яйлами, а розчленованою системою скелястих або плоских невисоких гір, складених вапняками і уламковими породами. В північному напрямку поверхня Карабі-Яйли поступово спускається до міжпасмової депресії, з півдня яйла обмежена обривами.

Найвища частина яйли (понад 1200 м) знаходиться в межах платоподібного масиву Каратау, розташованого в її південно-західній частині. Гіпсометричні відмітки основної поверхні плато в його південно-східній частині становлять 900–1000 м, в північно-західному напрямку цей показник зменшується до 700 м. Поверхня яйли складена згідно з залягаючими верствами різнофаціальних верхньоюрських вапняків, їх падіння північно-західне.

У радянські роки на Карабі-яйлі проводилися випробування місяцеходів через те, що її рельєф майже повністю відтворює поверхню Місяця.

На території Карабі-яйли розташовано кілька заказників і пам'яток природи державного значення:

Основні вершини

[ред. | ред. код]
Інші об'єкти
гори, печери, ущелини, джерела:

Печери

[ред. | ред. код]
  • Миру
  • Молодіжна
  • Монастир Чокрак
  • Нахімовська
  • Нахімовська-2
  • Пастухова
  • Профспілкова
  • Розчарування
  • Резонансна
  • Сезам
  • Казка
  • Солдатська
  • Сокіл
  • Суворовська
  • Теляча
  • Тисова
  • Ушаковська
  • Годинна
  • Штативна
  • Еврика
  • Електра
  • Егіз-Тінах-2
  • Ювілейна

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • О. В. Єна, А. В. Єна. Карабі-Яйла [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.] // ЕСУ
  • Колосова І. В. Геолого-морфологічний аналіз поверхневих карстових форм Карабі-яйли (Гірський Крим).

Література

[ред. | ред. код]
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б GEOnet Names Server — 2018.