Гірський карст Криму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геологічний заказник загальнодержавного значення «Гірський карст Криму»
 
Категорія МСОПIV (Заказник)
Karr.jpg
44°50′53″ пн. ш. 34°32′08″ сх. д. / 44.8483333300000027° пн. ш. 34.535833330000002661° сх. д. / 44.8483333300000027; 34.535833330000002661Координати: 44°50′53″ пн. ш. 34°32′08″ сх. д. / 44.8483333300000027° пн. ш. 34.535833330000002661° сх. д. / 44.8483333300000027; 34.535833330000002661
Розташування: Україна Україна
Алушта
Білогірський район
АР Крим
Найближче місто: Алушта
Білогірськ
Площа: 4.316 га
Заснований: 13 лютого 1989
Керівна
організація:
Алуштинське державне лісове господарство
Білогірське державне лісове господарство
Судацьке державне лісомисливське господарство
Геологічний заказник загальнодержавного значення «Гірський карст Криму». Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Геологічний заказник загальнодержавного значення «Гірський карст Криму»
Геологічний заказник загальнодержавного значення «Гірський карст Криму»

Гірський карст Криму у Вікісховищі?

Гірськи́й карст Кри́му  — геологічний заказник республіканського значення, що був створений у Кримських горах на теренах Білогірського району і Алуштинській міській раді АР Крим згідно з Постановою Кабінету міністрів УРСР від 13 лютого 1989 року за № 53.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Землекористувачем території є Державне підприємство «Алуштинське лісове господарство», Державне підприємство «Білогірське лісове господарство», Державне підприємство «Судакське лісомисливське господарство». Заказник розміщено на теренах Новокленового і Пристепного лісництв. Найближчим населеним пунктом є село Генеральське.

Площа заказника — 4.316 гектарів. Простягається 12 км у напрямку захід-схід та 10 км у напрямку північ — південь. Другий за площею заказник Криму.

Крім геологічного заказника «Гірський карст Криму», на плато Карабі-Яйла розташовано ботанічний заказник «Карабі-яйла» для захисту лікарських рослин; геологічна пам'ятка природи «Карстова шахта Солдатська на Карабі-яйлі», що є найглибшою печерою України; гідрологічна пам'ятка природи «Карасу-Баші» в урочищі — витоку річки Біюк-Карасу; ботанічна пам'ятка природи «Кара-Тау», що охоплює буковий ліс на верхньому плато; ботанічний заказник «Карабі-яйлинська котловина» для захисту ендемічного чагарника роговика Біберштейна[1] (Cerastium biebersteinii).

Території ПЗФ, що входять до складу заказника[ред. | ред. код]

Нерідко, оголошенню заказника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий заказник фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території геологічного заказника «Гірський карст Криму» входять такі об'єкти ПЗФ України:

Характеристика[ред. | ред. код]

Панорама Карабі-Яйли (ззаду) і Хапхала зі східних схилів Демерджі
Південна частина Карабі-Яйли
Near Pryvitne-Zelenogirja.JPG

Карабі-Яйла є найбільшим і найсхіднішим вершинним плато Головної гряди Кримських гір середньою висотою 1000 м та з найвищою вершиною у 1254 метри. В основі плато лежать вапнякові породи, що сприяло формуванню на плато численних поверхневих карст, більше 4000 воронок різних розмірів, форм (біля половини відомих в Криму)), переважно із «зубами дракона», понорів, каррів у вигляді гребенів, заглибин, нагромадження каміння у вигляді невисоких гряд та 261 підземних порожнин, печер, природних шахт з сталактитами та сталагмітами, що становить 27 % порожнин Криму. Печери Солдатська (515 м) і Нахімовська (400 м) займають перше і третє місця серед найглибших печер України. Поверхня плато безліса з лугово-степовою рослинністю переважно з засухостійких видів рослин. Заказник також відіграє значну роль в збереженні і чистоті підземних водяних шарів гірського Криму.

Печери[ред. | ред. код]

На теренах заказника зосереджені печери:

  • Великий Бузулук
  • Бой-Чукан
  • Вента
  • Візовська
  • Гріна
  • Гвоздецького
  • Геби
  • Дружба
  • Дублянського
  • Жива
  • Зелена
  • Кара-Агач-Туткель (Кюрю-Агач)
  • Кара-Мурза
  • Кастере
  • Комсомольська
  • Компроміс
  • Крубера
  • Кримська
  • КЕ-53
  • КЕ-126
  • КЕ-718-4
  • Мала Каскадна
  • Малиновий Дзвін
  • Мамонтова
  • Миру
  • Молодіжна
  • Монастир Чокрак-
  • Нахімовська
  • Нахімовська-2
  • Пастухова
  • Профспілкова
  • Розчарування
  • Резонансна
  • Сезам
  • Казка
  • Солдатська
  • Сокіл
  • Суворовська
  • Теляча
  • Тисова
  • Ушаковська
  • Годинна
  • Штативна
  • Еврика
  • Електра
  • Егіз-Тінах-2
  • Ювілейна

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма. — Симферополь: Таврия, 1989 (рос.)
  • Дублянский В. Н. Карстовые пещеры и шахты Горного Крыма. — Л. : Наука, 1977. (рос.)
  • Крубер А. А. Карстовая область Горного Крыма. — М., 1915. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]