Плита Фенікс
Плита Фенікс, плита Алук (Aluk) — давня літосферна плита, що існувала з раннього палеозою до пізнього кайнозою. Мало трійник з плитами Ідзанагі та Фараллон в океані Панталасса ще 410 мільйонів років тому, протягом цього часу плита Фенікс зазнавала субдукцію під східну Гондвану. [1]
На межі пізньої юри – ранньої крейди 150–130 мільйонів років тому виникла Тихоокеанська плита з трійника Ідзанагі-Фараллон-Фенікс, що призвело до створення трійників Ідзанагі-Тихоокеанська плита-Фенікс і Фараллон-Тихоокеанська плита-Фенікс. [2] Субдукція припинилася на схід від Австралії приблизно 120 мільйонів років тому, за цей час утворилася границя трансформації/транспресії. [3] Ця межа трансформації/транспресії з плитою Фенікс була активна приблизно до 80 мільйонів років тому, коли плита продовжувала опускатися на південь в результаті субдукції пізньої крейди під Антарктичний півострів. [3] [4]
Під час пізньої крейди або раннього кайнозою південно-західна частина плити Фенікс зазнала фрагментацію на плиту Шарко, приблизно так само, як плити Рівера та Кокос утворилися в результаті фрагментації плити Фараллон. [5]
Хребет Антарктида-Фенікс[en], серединно-океанічний хребет між плитами Антарктична та Фенікс, виник після пізньої крейди та раннього кайнозою, коли плита Фенікса мала дивергентну границю між плитами Беллінсгаузена та Тихоокеанською у південно-західній частині Тихого океану. [6] Значне зниження швидкості спредінгу хребта Антарктида-Фенікс і швидкості конвергенції плити Фенікс з Антарктичною плитою відбулося приблизно 52,3 мільйона років тому, після чого відбулася субдукція сегмента хребта Антарктида-Фенікс в 50 — 43 млн років тому. [7] [8]
Хоча активна субдукція відбувалася понад 100 мільйонів років, вона припинилася або різко сповільнилася приблизно 3,3 мільйона років тому, коли спрединг морського дна на хребті Антарктида-Фенікс припинився, залишивши невеликий залишок колишньої плити Фенікс, у складі Антарктичної плити. [6] Цей залишок лежить в основі південно-західної протоки Дрейка й оточений зоною розлому Шеклтона[en] на північному сході, зоною розлому Героя[en] на південному заході, Південношетландським жолобом[en] на південному сході та згаслим хребтом Антарктида-Фенікс на північному заході. [6] [9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Matthews, Kara J.; Maloney, Kayla T.; Zahirovic, Sabin; Williams, Simon E.; Seton, Maria; Müller, R. Dietmar. Global plate boundary evolution and kinematics since the late Paleozoic. University of Oxford. с. 752. Процитовано 7 квітня 2020.
- ↑ Smith, Alan D. (2007). A plate model for Jurassic to Recent intraplate volcanism in the Pacific Oceanic basin. Plates, Plumes, and Planetary Processes. Boulder, Colorado: Geological Society of America. с. 274, 275, 276. ISBN 978-0-8137-2430-0.
- ↑ а б Seton, M.; Müller, R. D. (2008). Reconstructing the junction between Panthalassa and Tethys since the Early Cretaceous. Eastern Australasian Basins III. Sydney: Petroleum Exploration Society of Australia, Special Publications. с. 263, 264, 265.
- ↑ Larter, R. D., A. P. Cunningham, P. F. Barker, K. Gohl, and F. O. Nitsche (13 грудня 2002). Tectonic evolution of the Pacific margin of Antarctica, 1, Late Cretaceous tectonic reconstructions (PDF). Journal of Geophysical Research: Solid Earth. 107 (B12): 2345. Bibcode:2002JGRB..107.2345L. doi:10.1029/2000JB000052.
- ↑ Larter, Robert D.; Barker, Peter F.; Cunningham, Alex P.; Gohl, Karsten (2002). Tectonic evolution of the Pacific margin of Antarctica, I. Late Cretaceous tectonic reconstructions (PDF). Journal of Geophysical Research: Solid Earth. 107 (B12): EPM 5-1-EPM 5-19. Bibcode:2002JGRB..107.2345L. doi:10.1029/2000JB000052.
- ↑ а б в Eagles, Graeme (2003). Tectonic evolution of the Antarctic–Phoenix plate system since 15 Ma. Earth and Planetary Science Letters: 97, 98. ISSN 0012-821X.
- ↑ McCarron, J. J.; Larter, R. D. (1998). Late Cretaceous to early Tertiary subduction history of the Antarctic Peninsula. Journal of the Geological Society. 155 (2): 255. Bibcode:1998JGSoc.155..255M. doi:10.1144/gsjgs.155.2.0255. S2CID 129764564.
- ↑ Taylor, Brian (1995). Backarc Basins: Tectonics and Magmatism. Plenum Press. с. 317. ISBN 0-306-44937-4.
- ↑ Riley, Teal R.; Bristow, Charlie S.; Leat, P.T.; Burton-Johnson, Alex (2019). Geochronology and geochemistry of the northern Scotia Sea: A revised interpretation of the North and West Scotia ridge junction. Earth and Planetary Science Letters. 518: 137. Bibcode:2019E&PSL.518..136R. doi:10.1016/j.epsl.2019.04.031. ISSN 0012-821X.
Література[ред. | ред. код]
- McCarron, Joe J. and Robert D. Larter, Late Cretaceous to early Tertiary subduction history of the Antarctic Peninsula, Journal of the Geological Society, March 1998
| ||||||||||||||||||
