Карл Лотаринзький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Лотаринзький
Martin van Meytens 007.jpg
Народився 12 грудня 1712(1712-12-12)[1][2][3]
Люневіль[4]
Помер 4 липня 1780(1780-07-04)[1][2][3] (67 років)
Тервюренd[4]
Поховання Брюссельський собор
Громадянство
(підданство)
Бельгія
Діяльність політик, філософ, військовослужбовець
Роки активності з 1736
Посада Гросмейстери Тевтонського ордену
Військове звання Генералісимус
Рід Лотаринзький дім[4]
Батько Леопольд I
Мати Єлизавета Шарлотта Бурбон-Орлеанська[4]
Брати, сестри
У шлюбі з Марія Анна Австрійська (1718–1744)[4]
Нагороди
кавалер Великого Хреста ордена Марії Терезії Орден Золотого руна

Карл Олександр, принц Лотаринзький і Барський (фр. Duc Charles-Alexandre de Lorraine et de Bar, le, нім. Prinz Karl Alexander von Lothringen und Bar; австрійський фельдмаршал, великий магістр (17611780), губернатор і генерал-капітан(намісник) Нідерландів, головнокомандувач австрійського війська в початковий період Семирічної війни. Народився 12 грудня 1712 року.

Початок життя[ред. | ред. код]

Карл Лотаринзький народився в сім'ї герцога Леопольда Лотаринзького і принцеси Єлизавети Орлеанської. Він молодший брат Франца Стефана Лотаринзького, чоловіка Марії Терезії, імператриці Австрійської. В 4 роки він отримав піхотний полк для особистої охорони. Кавалер ордена Золотого Руна. Брав участь у війні проти турків 1737—1739. Отримав звання генерала-вахтмейсера.

Сілезькі війни[ред. | ред. код]

На початку війни Карл не брав у часті в битві при Мольвіцем. Але біля міста Хотузиц він зазнав нищівної поразки. Після цього Марія Терезія вимушена була укласти мирну угоду, за умовами якої вони віддали верхню і нижню Сілезію. Австрійці, які не змогли змиритися з поразкою, назначають Карла керувати військом у Богемії. Незважаючи на мир у Бреславі (тепер Вроцлав), Карл захопив Прагу. У 1744 він одружився з ерцгерцогинею Марією Анною Австрійською (сестрі Марії Терезії). До початку Семирічної війни він проживав у Бельгії. Коли у 1756 році Прусія напала на Саксонію, його призначили головнокомандувачем усіх Австрійських військ. Фрідріх ІІ осадив Прагу, але битва при Коліні відбила Прагу. Під Бреслау він виграв битву, але справжньою катастрофою виявилась битва при Лейтені. Він втратив усю артилерію 300 гармат, 27 тисяч людей здались в полон, 20 тисяч загинуло. Втрати були феноменальними. Після цього Карл відмовився від керування військом. Отримавши орден імператриці Марії він їде у Бельгію і стає магістром тевтонського ордену. Помер у 1780 році.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Allgemeine Deutsche Biographie, Band 19
Попередник:
Клеменс Август Баварський
'Карл Лотаринзький'
Insignia Germany Order Teutonic.svg
Великий магістр Тевтонського ордену

1761 - 1780
Наступник:
Максиміліан Франц Австрійський