Перейти до вмісту

Касим-хан (казахський хан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Касим-хан
Прапор
Прапор
Казахський хан
1511  1521
Попередник: Бурундук-хан
Наступник: Мамаш-хан
 
Народження: 1445 Редагувати інформацію у Вікіданих
Узбецьке ханство Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 1521 Редагувати інформацію у Вікіданих
Казахське ханство Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Сарайчик Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: іслам і сунізм Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Чингізиди Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Жанібек-хан Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Джаган-бігім Ханим Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Ханик Султан Ханимd і Sultan Nigar Khanumd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Мамаш-хан, Хак-Назар-хан і Abulkhaird Редагувати інформацію у Вікіданих

Касим-хан (каз. Қасым хан; 1445/14551521) казахський хан. За його правління ханство сягнуло розквіту та встановило контроль над значними територіями Східного Половецького поля. Його брат, Мухаммед Шейбані, був узбецьким ханом.

Життєпис

[ред. | ред. код]

За часів правління Бурундук-хана Касима підтримувала місцева знать, через що він мав реальну владу та популярність серед народу, а Бурундук-хан був лише формальним правителем. Після смерті останнього Касим став законним правителем Казахського ханства.

Держава степовиків на чолі з Касимом сильно зміцнилась та становила значну загрозу всім своїм сусідам. Зрештою навіть виник конфлікт між казахським ханом і його братом — ханом узбецьким. Мухаммед Шейбані, який захопив владу й закріпився у Мавераннахрі, прагнув не допустити посилення впливу казахської держави, перешкоджаючи збільшенню впливу Касима у Присирдар'ї[1]. Шейбані-хан фактично вдався до економічної блокади Казахського ханства, заборонивши торгівлю з ним. Такі дії спричинили симетричну реакцію з боку Касима. Таким чином боротьба між двома братами набула ознак затяжної війни.

Наприкінці 1510 року Шейбані помер, після чого його нащадки відволіклись від боротьби з казахами, а спрямували свої зусилля проти Бабура. Касим-хан негайно скористався такою нагодою для зміцнення своєї влади над Південним Казахстаном. Невдовзі під владу казахського хана перейшло найбільше місто на берегах Сирдар'ї Сайрам.

1512 року відбулась спроба створення військового союзу з могульським ханом Султан-Саїдом, однак спроба виявилась провальною. Після цього Касим зумів включити до складу своїх володінь основні райони Семиріччя. Більше того, через важку внутрішню кризу в Ногайській орді під владу казахських султанів перекочувала частина тамтешніх племен і родів.

Таким чином володіння Касим-хана на півдні сягали берегів Сирдар'ї та включали більшу частину Туркестану, на південному сході вони охоплювали передгір'я й долини значної частини Семиріччя, на півночі та північному сході кордони ханства проходили в районі гір Улитау й озера Балхаш, на північному заході підконтрольні Касиму землі простягались до басейну річки Жайик. За часів правління Касима населення Казахського ханства сягнуло одного мільйона осіб, а чисельність військ — 300 тисяч.

Щодо смерті Касим-хана дослідники не дійшли спільної думки. Більшість вважають, що він помер і похований у Сарайчику, захопленій ним столиці Ногайської орди[2]. Після його смерті Казахське ханство було послаблено міжусобною боротьбою. У тій боротьбі загинув син і спадкоємець Касима Мамаш.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Михман-наме-йи Бухара (Записки Бухарского гостя) / Пер., предисл. и примечания Р. П. Джалиловой. — М., 1976. — С. 100−101.
  2. В. В. Трепавлов. История Ногайской Орды. Москва. Издательская фирма «Восточная литература», РАН, стор.161 (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]