Кербер (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кербер
Kerberos

Kerberos (moon).jpg

Дані про відкриття
Дата відкриття 28 червня 2011 року
Відкривач(і)
Планета Плутон
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 59 000 км
Орбітальний період 32,1 ± 0,3 [1] діб
Ексцентриситет орбіти ≈0[1]
Нахил орбіти ≈0° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Діаметр 12×4,5 км
Альбедо ~50
Атмосфера
Інші позначення
S/2011 (134340) 1

Кербер (Kerberos; також S/2011 (134340) 1 та P4) — четвертий супутник Плутона. Відкритий 28 червня 2011 року. Має неправильну форму: довжина 12 км, ширина 4,5 км. За коефіцієнтом відбивання поверхні схожий на інші невеликі супутники Плутона - приблизно 50 відсотків - і наводить на думку, що Кербер, як і інші, вкритий порівняно чистим водяним льодом[2].

Орбітальні характеристики[ред.ред. код]

Супутники Плутона. S/2011 P 1 (P4) обведений кружком.

Велика піввісь орбіти супутника дорівнює приблизно 59 000 км[3].

Орбіта P4 знаходиться між орбітами двох інших супутників Плутона — Нікти та Гідри. Період обертання навколо Плутона — 31 день[4].

Відкриття[ред.ред. код]

Orbit of Pluto's moon P4.jpg

Супутник було виявлено при обстежені неба космічним телескопом «Хаббл» 28 червня 2011 року. Нові фотографії були отримані 3 та 18 липня[5]. Офіціально відкриття нового супутника було підтверджено 20 липня[3].

Об'єкту дано тимчасове позначення P4. Як було оголошено, супутник був виявлений випадково, тобто, його відкриття не було результатом спланованих пошуків.

Як заявляють в НАСА, вивчення супутника S/2011 P 1 буде включено в програму досліджень, які буде проводити в 2015 космічним апаратом «New Horizons» ("Нові горизонти ")[6].

Назва[ред.ред. код]

Поточну назву було тимчасово дано об'єкту після відкриття згідно з системою класифікації астрономічних об'єктів. Марк Шоуолтер, який очолює групу вчених, які відкрили новий супутник, заявив, що супутнику буде присвоєно ім'я з грецької міфології, так чи інакше пов'язане з підземним царством мертвих (продовжуючи ряд — Плутон (бог підземного царства), Харон (перевізник душ через річку Стікс) і тощо)[7].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Showalter, M. R.; Hamilton, D. P. (2011-07-20). New Satellite of (134340) Pluto: S/2011 (134340) 1. Central Bureau for Astronomical Telegrams (англійською). International Astronomical Union. Архів оригіналу за 2012-08-15. Процитовано 2011-07-20. 
  2. Last of Pluto’s moons — mysterious Kerberos — revealed by New Horizons | Astronomy.com
  3. а б Pluto Has Another Moon, Hubble Photos Reveal (англійською). Space.com. 2011-07-20. Архів оригіналу за 2012-08-15. Процитовано 2011-07-20. 
  4. Alan Boyle. Scientists spot Pluto's fourth moon (англійською). Cosmic Log. Архів оригіналу за 2012-08-15. Процитовано 2011-07-20. 
  5. NASA: Открыт четвертый спутник карликовой планеты Плутон. Аргументы.ру. 20 июля 2011. Процитовано 2011-07-20. 
  6. Deborah Zabarenko, Will Dunham (20 July 2011). The Hubble Space Telescope has discovered a tiny fourth moon orbiting the distant icy dwarf planet Pluto, NASA said on Wednesday. (англійською). Reuters. Процитовано 2011-07-20. 
  7. What should Pluto's new moon be named? (англійською). New Scientist. 20 July 2011. Процитовано 2011-10-03.