50000 Квавар

Квавар
	Квавар (фото телескопа "Хаббл")
Відкриття
Відкривач	Чедвік Трухільйо, Майкл Е. Браун
Місце відкриття	Паломарська обсерваторія
Дата відкриття	4 червня 2002
Позначення
Названа на честь	Chinigchinixd
Тимчасові позначення	2002 LM60
Категорія малої планети	Класичний об'єкт поясу Койпера
Орбітальні характеристики
Велика піввісь	43,694 а.о.
Перицентр	41,900 а.о.
Апоцентр	45,488 а.о.
Середній радіус орбіти	545 ± 20 км
Ексцентриситет	0,0384
Орбітальний період	288,83 юліанських років
Нахил орбіти	~8
Довгота висхідного вузла	189,101268062 ± 3,5838E−5 °
Аргумент перицентру	157,68941502 ± 0,0027782 °
Супутники	Вейвот
Фізичні характеристики
Маса	~1,4×1021
Середня густина	1,9
Нахил осі	7,988
Альбедо	0,124 ± 6
Температура	~43
Стандартна зоряна величина	2,42
	Квавар у Вікісховищі

Квавар, іноді Кваоар^[4] (англ. Quaoar) — транснептуновий об'єкт, можливо карликова планета, в поясі Койпера, відомий також під постійним номером 50000. Він удвічі менший за Плутон — має 1110 км у діаметрі. Об'єкт виявили американські астрономи Чедвік Трухільйо і Майкл Браун у Паломарській обсерваторії 4 червня 2002 р.^[5]

У лютому 2007 року Майкл Браун виявив 80-кілометровий супутник Квавара, якому дали назву Вейвот.

Обидва об'єкти названо іменами міфологічних персонажів племені тонгва — корінних мешканців Південної Каліфорнії. Квавар — це бог-творець, а Вейвот — його син^[6].

Відкриття

6 липня 2002 року астрономи Чедвік Трухільйо і Майкл Браун оголосили відкриття нового об'єкта в поясі Койпера. Відкриття було здійснене в Каліфорнійському технологічному інституті по зображенню, отриманому з 48-дюймового (1,22 м) телескопа Самуеля Ошина в Паломарській обсерваторії^[5]. Фактичне відкриття було здійснене 4 червня 2002 р., 05:41:40 за всесвітнім часом (UT), і проаналізоване 5 червня 2002 р. о 10:48:08 за літнім північноамериканським тихоокеанським часом (PDT)^[7]. На момент виявлення об'єкт перебував у сузір'ї Змієносця і мав зоряну величину 18,5. Урочисто про відкриття об'єкта повідомлено 7 жовтня 2002 року на засіданні Американського астрономічного товариства^[8].

Спочатку об'єкт отримав тимчасове позначення 2002 LM₆₀. Наданий після визначення орбіти постійний номер 50000 не випадковий: круглими номерами відзначали особливо великі об'єкти поясу Койпера (наприклад, 20000 Варуна). Хоча наступним нововідкритим об'єктам, наприклад 136199 Ерида, номери призначали по порядку підтвердження їхнього відкриття.

Назва

Об'єкт було запропоновано назвати Кваваром на честь бога-творця народу тонгва. Тонгва — це місцеві жителі району довкола Лос-Анджелеса, де здійснено відкриття Квавара. Браун і Трухільйо назвали об'єкт простішим для вимови словом «Квавар», оскільки оригінальна назва бога Тонгва вимовляється як «Куа-о-ар». Назву схвалив Міжнародний астрономічний союз (МАС).

Орбіта

Квавар обертається навколо Сонця на середній відстані 43,7 астрономічної одиниці або 6,54 мільярда км. Повний оберт навколо Сонця триває 288,8 року. Ексцентриситет орбіти становить 0,04, тому траєкторія майже колова: відстань змінюється лише від 42 а. о. в перигелій перигелії до 45 а. о. в афелії^[9]. Останній раз афелій пройдено наприкінці 1932 року. Зараз тіло повільно наближається до Сонця зі швидкістю 0,035 а. о. на рік, приблизно 170 м/с. Перигелій буде досягнутий орієнтовно в лютому 2075 року.^[10]

Планета належить до транснептунових об'єктів. Центр малих планет класифікує його як віддалену малу планету^[11]. Нахил орбіти становить 8 градусів відносно площини екліптики, досить великий нахил порівняно з іншими об'єктами. Уважається, що підвищені нахили орбіт таких об'єктів, зокрема Квавар, виникли внаслідок гравітаційного розсіювання під час зовнішньої міграції Нептуна на ранніх етапах розвитку Сонячної системи.

Фізичні характеристики

Діаметр об'єкта — приблизно 1110 км. Альбедо дорівнює приблизно 0,11, маса — приблизно 1,4×10²¹. Оціночна густина становить приблизно 1,9 г/см³, стандартна зоряна величина дорівнює 2,5.

На Кваварі були виявлені ознаки існування водяного льоду, що свідчить про можливий кріовулканізм. На його поверхні наявна невелика кількість метану, який удалося втримати лише найбільшим об'єктам поясу Койпера^{[джерело?]}.

Система кілець

На основі даних кількох наземних телескопів, а також телескопа «Хеопс» про кілька епізодів покриття фонових зір, які відбулися протягом 2018—2021 років, навколо Квавара було виявлено систему кілець^[12]. Їхньою цікавою і поки що непоясненою особливістю є те, що вони розташовані на відстані, яка більше ніж усемеро перевищує радіус Квавара, — тобто далеко поза його порожниною Роша. За сучасними уявленнями, система кілець може сформуватися лише всередині порожнини Роша — так розташовані, наприклад, кільця Сатурна. Якщо ж кільця розташовані на більшій відстані, матеріал, з якого вони складаються мав би з часом «зібратися» в єдине тіло й утворити супутник. За космічними мірками цей процес надзвичайно швидкий: він триває лише кілька десятиліть, але з кільцями Квавара цього не відбулося. Можливою причиною існування кілець на такій великій відстані від батьківського тіла є дуже низькі температури в цій області Сонячної системи, які унеможливлюють злипання окремих частинок льоду^[13].

Класифікація

Примітки

↑ https://www.caltech.edu/about/news/caltech-scientists-find-largest-object-solar-system-plutos-discovery-618
↑ C. Kiss, Müller T. G., G. Marton et al. The visible and thermal light curve of the large Kuiper belt object (50000) Quaoar // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2024. — Vol. 684. — 11 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/202348054 — arXiv:2401.12679
d:Track:Q114404 d:Track:Q136002300 d:Track:Q96018038 d:Track:Q53989505 d:Track:Q90665302 d:Track:Q46260676 d:Track:Q752075 d:Track:Q60786892
↑ Pereira C. L., Morgado B. E., F. Braga-Ribas The two rings of (50000) Quaoar // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2023. — Vol. 673. — 14 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/202346365 — arXiv:2304.09237
d:Track:Q114404 d:Track:Q117802048 d:Track:Q107277185 d:Track:Q54249623 d:Track:Q46260676 d:Track:Q752075 d:Track:Q64481762
↑ UKR.NET
1 2 "50000 Quaoar (2002 LM60)". Minor Planet Center (англ.) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 30.10.2017.
↑ (50000) Quaoar. Dictionary of Minor Planet Names (англ.). Springer, Berlin, Heidelberg. 2003. с. 895—895. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_10041. ISBN 9783540002383. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
↑ chadtrujillo.com. www.chadtrujillo.com. Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 31 травня 2018. [Архівовано 2010-08-08 у Wayback Machine.]
↑ Chamberlin, Alan. JPL Small-Body Database Browser. ssd.jpl.nasa.gov (англ.). Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 31 травня 2018.
↑ «JPL Small-Body Database Browser: 50000 Quaoar (2002 LM60)» (останнє спостереження: 31 August 2019). Jet Propulsion Laboratory. 24 September 2019. Архівовано з оригіналу 9 April 2020. Отримано 20 February 2020.
↑ JPL Horizons. Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine. Місце спостерігача: @sun (перигелій настає, коли deldot змінює знак з від'ємного на додатний. Невизначеність часу перигелію — 3σ).
↑ «50000 Quaoar (2002 LM60)». Minor Planet Center, International Astronomical Union. Архівовано з оригіналу 1 December 2017. Отримано 30 November 2017.
↑ Agency, European Space (8 лютого 2023). Space Mystery: Unexpected New Ring System Discovered in Our Own Solar System. SciTechDaily (амер.). Процитовано 13 лютого 2023.
↑ Kliachkin, Andrii (11 лютого 2023). У Сонячній системі виявлено нову систему кілець. Alpha Centauri. Процитовано 13 лютого 2023.

Посилання

Quaoar, the newest planet... or is it? [Архівовано 4 грудня 2012 у Wayback Machine.] — (англ.)
[Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] — (англ.)

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[[https://www.caltech.edu/about/news/caltech-scientists-find-largest-object-solar-system-plutos-discovery-618_https://www.caltech.edu/about/news/caltech-scientists-find-largest-object-solar-system-plutos-discovery-618]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://www.caltech.edu/about/news/caltech-scientists-find-largest-object-solar-system-plutos-discovery-618

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q136002300"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q53989505|C._Kiss]],_[[:d:Q90665302|Müller&nbsp;T.&nbsp;G.]],_[[:d:Q96018038|G._Marton]]_et_al.</i>_[https://doi.org/10.1051/0004-6361/202348054_The_visible_and_thermal_light_curve_of_the_large_Kuiper_belt_object_(50000)_Quaoar]_//_''[[:Astronomy_and_Astrophysics|Astron._Astrophys.]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:en:Thierry_Forveille|T.&nbsp;Forveille]]_—_[[:EDP_Sciences|EDP_Sciences]],_2024._—_Vol.&nbsp;684._—_11&nbsp;p._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0004-6361_0004-6361];_[https://www.worldcat.org/issn/0365-0138_0365-0138];_[https://www.worldcat.org/issn/1432-0746_1432-0746];_[https://www.worldcat.org/issn/1286-4846_1286-4846]_—_[http://dx.doi.org/10.1051/0004-6361/202348054_doi:10.1051/0004-6361/202348054]_—_[http://arxiv.org/abs/2401.12679_arXiv:2401.12679]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q114404]][[d:Track:Q136002300]][[d:Track:Q96018038]][[d:Track:Q53989505]][[d:Track:Q90665302]][[d:Track:Q46260676]][[d:Track:Q752075]][[d:Track:Q60786892]]</div>-2] C. Kiss, Müller T. G., G. Marton et al. The visible and thermal light curve of the large Kuiper belt object (50000) Quaoar // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2024. — Vol. 684. — 11 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/202348054 — arXiv:2401.12679
d:Track:Q114404 d:Track:Q136002300 d:Track:Q96018038 d:Track:Q53989505 d:Track:Q90665302 d:Track:Q46260676 d:Track:Q752075 d:Track:Q60786892

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q117802048"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q107277185|Pereira&nbsp;C.&nbsp;L.]],_[[:d:Q64481762|Morgado&nbsp;B.&nbsp;E.]],_[[:d:Q54249623|F._Braga-Ribas]]</i>_[[:d:Q117802048|The_two_rings_of_(50000)_Quaoar]]_//_''[[:Astronomy_and_Astrophysics|Astron._Astrophys.]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:en:Thierry_Forveille|T.&nbsp;Forveille]]_—_[[:EDP_Sciences|EDP_Sciences]],_2023._—_Vol.&nbsp;673._—_14&nbsp;p._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0004-6361_0004-6361];_[https://www.worldcat.org/issn/0365-0138_0365-0138];_[https://www.worldcat.org/issn/1432-0746_1432-0746];_[https://www.worldcat.org/issn/1286-4846_1286-4846]_—_[http://dx.doi.org/10.1051/0004-6361/202346365_doi:10.1051/0004-6361/202346365]_—_[http://arxiv.org/abs/2304.09237_arXiv:2304.09237]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q114404]][[d:Track:Q117802048]][[d:Track:Q107277185]][[d:Track:Q54249623]][[d:Track:Q46260676]][[d:Track:Q752075]][[d:Track:Q64481762]]</div>-3] Pereira C. L., Morgado B. E., F. Braga-Ribas The two rings of (50000) Quaoar // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2023. — Vol. 673. — 14 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/202346365 — arXiv:2304.09237
d:Track:Q114404 d:Track:Q117802048 d:Track:Q107277185 d:Track:Q54249623 d:Track:Q46260676 d:Track:Q752075 d:Track:Q64481762

[4] UKR.NET

[:0-5] 1 2 "50000 Quaoar (2002 LM60)". Minor Planet Center (англ.) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 30.10.2017.

[6] (50000) Quaoar. Dictionary of Minor Planet Names (англ.). Springer, Berlin, Heidelberg. 2003. с. 895—895. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_10041. ISBN 9783540002383. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 31 травня 2018.

[7] trujillo.com. www.chadtrujillo.com. Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 31 травня 2018. [Архівовано 2010-08-08 у Wayback Machine.]

[8] Chamberlin, Alan. JPL Small-Body Database Browser. ssd.jpl.nasa.gov (англ.). Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 31 травня 2018.

[9] «JPL Small-Body Database Browser: 50000 Quaoar (2002 LM60)» (останнє спостереження: 31 August 2019). Jet Propulsion Laboratory. 24 September 2019. Архівовано з оригіналу 9 April 2020. Отримано 20 February 2020.

[10] JPL Horizons. Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine. Місце спостерігача: @sun (перигелій настає, коли deldot змінює знак з від'ємного на додатний. Невизначеність часу перигелію — 3σ).

[11] «50000 Quaoar (2002 LM60)». Minor Planet Center, International Astronomical Union. Архівовано з оригіналу 1 December 2017. Отримано 30 November 2017.

[12] Agency, European Space (8 лютого 2023). Space Mystery: Unexpected New Ring System Discovered in Our Own Solar System. SciTechDaily (амер.). Процитовано 13 лютого 2023.

[13] Kliachkin, Andrii (11 лютого 2023). У Сонячній системі виявлено нову систему кілець. Alpha Centauri. Процитовано 13 лютого 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]