Класифікація динозаврів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Початок класифікації динозаврів було покладено 1842 року, коли сер Річард Оуен об'єднав ігуанодона, мегалозавра і гілеозавра у підряд Dinosauria.[1] У 1887 і 1888 роках Гаррі Сілі розділив динозаврів на ряди Saurischia і Ornithischia. [2] Цей поділ виявився надзвичайно стійким, переживши кілька масштабних змін у таксономії динозаврів.

Класифікація Бентона[ред. | ред. код]

Оскільки більшість палеонтологів-дослідників динозаврів виступають за відхід від традиційної рангової систематики Ліннея на користь філогенетичних систем без рангів, [3] з 1980-х років було опубліковано кілька рангових систематик динозаврів. Наступна схема є однією з найновіших, її було запропоновано у третьому виданні Палеонтології хребетних, поважного підручника для студентів написаного Майклом Бентоном.

Майкл Бентон відносить всіх динозаврів до ряду Amniota, класу Sauropsida, підкласу Diapsida, інфракласу Archosauromorpha, відділу Archosauria, підрозділу Avemetatarsalia, інфравідділу Ornithodira та надряду Dinosauria, що поділяється на два традиційних ряди: Saurischia та Ornithischia.(†) використовується для позначення таксонів, у яких немає живих членів.

Ряд Saurischia[ред. | ред. код]

†Ряд Ornithischia [ред. | ред. код]

Класифікація Вейзхемпела, Додсона і Осмульської[ред. | ред. код]

Наведене нижче базується на другому виданні The Dinosauria [4], компіляції статей експертів у галузі досліджень динозаврів, які забезпечили найбільш повний огляд Dinosauria, доступний на момент своєї першої публікації в 1990 році. Друге видання оновлює та переглядає цю роботу.

Наведені нижче кладограма та філогенетичні визначення відображають сучасне розуміння еволюційних зв’язків. Таксони та символи в дужках після певних таксонів визначають ці зв’язки. Символ «плюс» («+») між таксонами вказує на те, що дані таксони є вузловою кладою, визначеною як така, що містить усіх нащадків останнього спільного предка «доданих» таксонів. Символ «більше ніж» («>») вказує на те, що даний таксон є стовбурним, що включає всі організми, які мають спільного предка, який також не є предком «меншого» таксону.

Saurischia [ред. | ред. код]

(Triceratops/Stegosaurus)

Ornithischia [ред. | ред. код]

(Iguanodon/Triceratops > Cetiosaurus/Tyrannosaurus)

Класифікація Барона, Нормана і Баррета[ред. | ред. код]

У 2017 році Метью Г. Барон та його колеги опублікували новий аналіз, в якому пропонувалося включити Theropoda (за винятком Herrerasauridae) і Ornithischia в групу під назвою Ornithoscelida (назва, вперше введена Томасом Генрі Гакслі в 1870 році), змінивши визначення Saurischia, зводячи цю кладу до Sauropodomorpha і Herrerasauridae. Зокрема, це означало що еволюція гіперхижаків серед Theropoda та Herrerasauridae була незалежною.[5] [6] Зараз ця схема залишається дискутованою.

Ко 2018[ред. | ред. код]

У філогенетичному аналізі в своїй статті про поетапну еволюцію пташиного бауплана Ко (2018) виявив політомію між таксонами лінії герреразаврів, Sauropodomorpha і суперечливими Ornithoscelida. Байєсівський аналіз виявив слабку підтримку сестринської групи Dinosauria та Herrerasauria, але сильну підтримку дихотомії між Sauropodomorpha та Ornithoscelida, як показано нижче: [7]

Dracohors

Silesauridae (including Pisanosaurus)

Herrerasauria

Tawa

Daemonosaurus

Staurikosaurus

Herrerasaurus

Sanjuansaurus

Dinosauria

Sauropodomorpha

Eodromaeus

Ornithoscelida

Ornithischia

Theropoda


Новітні види[ред. | ред. код]

В 2023 році, у Таїланді відкрили новий вид динозавра, який отримав назву Minimocursor Phunoiensis[8].

18 липня 2023 року, іспанські палеонтологи повідомили про відкриття раніше невідомого виду орнітоподів — птахотазових рослиноїдних динозаврів юрського періоду. Представників цього нового виду динозаврів назвали Oblitosaurus bunnueli[9][10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Owens, 1842.
  2. Seeley, 1888. While the paper was published in 1888, it was first delivered in 1887.
  3. Brochu, C.A.; Sumrall, C.D. (2001). Phylogenetic nomenclature and paleontology. Journal of Paleontology. 75 (4): 754—757. doi:10.1666/0022-3360(2001)075<0754:PNAP>2.0.CO;2.
  4. Weishampel, 2004
  5. Baron MG; Norman DB; Barrett PM (2017). A new hypothesis of dinosaur relationships and early dinosaur evolution (PDF). Nature. 543 (7646): 501—506. Bibcode:2017Natur.543..501B. doi:10.1038/nature21700. PMID 28332513.
  6. Naish, Darren (2017), Ornithoscelida Rises: A New Family Tree for Dinosaurs, Scientific American Tetrapod Zoology blog, процитовано 24 березня 2017
  7. Andrea Cau (2018). The assembly of the avian body plan: a 160-million-year long process. Bollettino della Società Paleontologica Italiana. 57 (1): 1—25. doi:10.4435/BSPI.2018.01.
  8. У Таїланді відкрили новий вид динозавра на зріст всього 60 см: фото. 29.07.2023, 13:31
  9. The largest ornithopod (Dinosauria: Ornithischia) from the Upper Jurassic of Europe sheds light on the evolutionary history of basal ankylopollexians. // Sergio Sánchez-Fenollosa, Francisco J Verdú, Alberto Cobos. Zoological Journal of the Linnean Society. Published: 18 July 2023
  10. Останки нового виду великих динозаврів юрського періоду знайшли в Іспанії (фото). // Автор: Анатолій Шевченко. 29.07.2023

Джерела[ред. | ред. код]

  • Owen, Richard (1842). Report on British Fossil Reptiles: Part II. Report of the British Association for the Advancement of Science. 11: 60—204.