Перейти до вмісту

Кархародонтозавр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Carcharodontosaurus)

Кархародонтозавр
Період існування: пізня крейда (сеноман), 99–94 млн р. т.
Реконструкція черепа C. saharicus, Науковий музей Міннесоти
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Архозаври (Archosauria)
Клада: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Родина: Carcharodontosauridae
Підродина: Carcharodontosaurinae
Рід: Кархародонтозавр (Carcharodontosaurus)
Штромер[en], 1931
Типовий вид
Carcharodontosaurus saharicus
(Depéret & Savornin, 1925)
Species
  • C. saharicus
    (Depéret & Savornin, 1925)
  • C. iguidensis
    Brusatte & Sereno, 2007
Синоніми
  • Megalosaurus saharicus Depéret & Savornin, 1925
  • Megalosaurus africanus von Huene, 1956
Вікісховище: Carcharodontosaurus

Кархародонтозавр (Carcharodontosaurus) — рід м'ясоїдних тероподів, що мешкали в Північній Африці приблизно 99—94 млн років тому під час альбського та сеноманського віків пізньої крейди. Два, нині втрачені, зуби цього виду були вперше описані в Алжирі французькими палеонтологами Шарлем Депером і Жюстіном Саворніним як Megalosaurus saharicus[1]. Частковий скелет був зібраний командою німецького палеонтолога Ернста Штромера[en] під час експедиції до Єгипту в 1914 році. Штромер не повідомляв про цю єгипетську знахідку до 1931 року, в якій він назвав новий рід Carcharodontosaurus, зробивши типовим видом C. saharicus. На жаль, цей скелет був знищений під час Другої світової війни[2]. У 1995 році майже повний череп C. saharicus, перший добре збережений екземпляр, знайдений майже століття потому, був знайдений у Кем-Кемських відкладеннях Марокко; у 1996 році він був визначений як неотип. Скам'янілості, винайдені у формації Ечкар на півночі Нігеру, були описані та названі іншим видом, C. iguidensis, у 2007 році.

Carcharodontosaurus saharicus сягав 12—12,5 метрів завдовжки й важив приблизно 6—6,2 тонни. У нього був великий, легкий череп з трикутним рострумом. Щелепи були вкриті гострими, вигнутими, зазубреними зубами, які мають разючу схожість із зубами великої білої акули, яка надихнула на таку назву (лат. Carcharodontosaurus — «акулозубий ящір»). Хоча череп був гігантським, він був легшим завдяки значно розширеним западинам і передочним отворам, що, однак, робило його більш крихким, ніж у тиранозаврових. Передні кінцівки були крихітними, тоді як задні були міцними та м'язистими. Як і більшість інших тероподів, він мав подовжений хвіст для балансу.

Порівняння розмірів неотипу C. saharicus (темно-жовтий) і голотипу Tameryraptor (яскраво-жовтий) з людиною

Штромер припустив, що Carcharodontosaurus saharicus був приблизно такого ж розміру, як і горгозавр, тобто близько 8—9 метрів завдовжки, спираючись на свій екземпляр IPHG 1922 X46. Ця особина була приблизно на 15 % меншою за неотип, останній оцінювався в 12—12,5 метрів завдовжки й вагою приблизно 6—6,2 тонни[3][4][5][6]. Це робить C. saharicus одним з найбільших відомих тероподів і наземних хижаків, який, за більшістю оцінок, є 3-м за величиною кархародонтозавровим і 5-м за величиною тероподом загалом[1][5]. C. iguidensis був набагато меншим, досягаючи лише 10 метрів у довжину і важив 4 тонни[5].

Найбільший і найповніший череп C. saharicus був би 1,6 метра у повному розмірі — приблизно такого ж розміру, що й найбільші описані черепи тиранозавра. Жоден череп цього роду не зберіг передщелепних кісток, повних задніх відділів черепа або нижньої щелепи. Черепи кархародонтозаврів, як правило, стрункіші та легші, ніж у пізніших тиранозаврів, які мали міцнішу будову та пристосованість до роздавлювання.

Зуб C. saharicus з двох сторін

Підрахунки кількості зубів кархародонтозавра різняться. У праці Beevor et al., 2021 зазначається 30 нижніх, 8 передщелепних і 24 верхньощелепних зубів, разом 62 зуби[7]. Зуби кархародонтозаврів є одними з найбільших серед усіх груп динозаврів: верхній зуб зразка SNSB-BSPG 1922 X 46 має 6,8 сантиметра заввишки й 3,5 сантиметри завширшки, проте вони надзвичайно тонкі, більшість з них — менше сантиметра завтовшки[8][9]. На передньому і задньому краях маються численні зазубрини: від 18 до 20 зазубрин на сантиметр у C. saharicus і до 32 на сантиметр у C. iguidensis[10][8]. Їхні зуби прямі, сплющені з боків і веретеноподібні в поперечному розрізі.

Класифікація

[ред. | ред. код]
Художня реконструкція кархародонтозавра

Кархародонтозавр — типовий рід родини Carcharodontosauridae і підродини Carcharodontosaurinae. До цієї підродини належать власне кархародонтозавр, а також інші кархародонтозаврові — гіганотозавр, мапузавр, мераксес і тиранотитан — однак ці роди складають самостійну трибу гіганотозаврових. Carcharodontosauridae — клада, створена Штромером для кархародонтозавра і бахаріазавра, хоча назва залишалася невикористовуваною до визнання інших членів групи в кінці 20 століття. Він відзначив схожість кісток кархародонтозавра з кістками американських тероподів Allosaurus і Tyrannosaurus, що дозволило йому віднести їх до Theropoda[11][8].

Опис скам'янілостей кархародонтозавра Полом Серено в 1996 році привів до усвідомлення трансконтинентальної клади кархародонтозаврових. З відкриттям нових кархародонтозаврових їхні біологічні зв'язки ставали все більш зрозумілими. Група була окреслена палеонтологом Томасом Р. Хольцем та його колегами у 2004 році як всі алозаври, ближчі до кархародонтозавра, ніж до алозавра або сінраптора[12]. Кархародонтозаври менш досліджені, ніж більшість інших кархародонтозаврид, причому мераксеси та гіганотозаври представлені майже повними скелетами[13][14]. Представники родини відомі з пізньої юри до середньої крейди на всіх континентах, окрім Океанії та Антарктиди[1][15][16].

Канале та ін. (2022) відновили Carcharodontosaurus як найбільш раннього представника Carcharodontosaurinae, що дивергував. Результати їхнього філогенетичного аналізу наведені на кладограмі нижче[13]:

Carcharodontosauridae
Neovenator

Concavenator

Eocarcharia[en]

Lajasvenator

Lusovenator

Acrocanthosaurus
Shaochilong[en]
Carcharodontosaurinae

Carcharodontosaurus spp.

Giganotosaurini
Meraxes

Tyrannotitan

Giganotosaurus
Mapusaurus


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Coria, Rodolfo A.; Currie, Philip J.; Ortega, Francisco; Baiano, Mattia A. (2020-07). An Early Cretaceous, medium-sized carcharodontosaurid theropod (Dinosauria, Saurischia) from the Mulichinco Formation (upper Valanginian), Neuquén Province, Patagonia, Argentina. Cretaceous Research (англ.). 111: 104319. doi:10.1016/j.cretres.2019.104319.
  2. Stromer, E. (1 квітня 1926). Ergebnisse meiner Forschungsreisen in den Wüsten Ägyptens. Naturwissenschaften (нім.). 14 (17): 353—356. doi:10.1007/BF01506903. ISSN 1432-1904.
  3. Nothdurft, William; Smith, Josh (2002). The lost dinosaurs of Egypt (вид. перше). New York: Random House. ISBN 978-0-375-50795-3.
  4. Henderson, Donald M.; Nicholls, Robert (2015-08). Balance and Strength—Estimating the Maximum Prey‐Lifting Potential of the Large Predatory Dinosaur Carcharodontosaurus saharicus. The Anatomical Record (англ.). 298 (8): 1367—1375. doi:10.1002/ar.23164. ISSN 1932-8486.
  5. а б в Paul, Gregory S. (2016). The Princeton field guide to dinosaurs. Princeton field guides (вид. друге). Princeton: Princeton university press. ISBN 978-0-691-16766-4.
  6. Seebacher, Frank (26 березня 2001). A new method to calculate allometric length-mass relationships of dinosaurs. Journal of Vertebrate Paleontology (англ.). 21 (1): 51—60. doi:10.1671/0272-4634(2001)021[0051:ANMTCA]2.0.CO;2. ISSN 0272-4634.
  7. Beevor, Thomas; Quigley, Aaron; Smith, Roy E.; Smyth, Robert S.H.; Ibrahim, Nizar; Zouhri, Samir; Martill, David M. (2021-01). Taphonomic evidence supports an aquatic lifestyle for Spinosaurus. Cretaceous Research (англ.). 117: 104627. doi:10.1016/j.cretres.2020.104627.
  8. а б в Stromer, E. (1931). Ergebnisse der Forschungsreisen Prof. E. Stromers in den Wüsten Ägyptens. II. Wirbeltier-Reste der Baharîjestufe (unterstes Cenoman). 10. Ein Skelett-Rest von Carcharodontosaurus nov. gen (PDF). Abhandlungen der Bayerischen Akademie der Wissenschaften Mathematisch-naturwissenschaftliche Abteilung. Neue Folge (нім.). 9: 1—23.
  9. Carcharodontosaurus. Paul Sereno. The University of Chicago (англ.). Процитовано 23 січня 2025.
  10. Brusatte, Stephen L.; Sereno, Paul C. (12 грудня 2007). A new species of Carcharodontosaurus (Dinosauria: Theropoda) from the Cenomanian of Niger and a revision of the genus. Journal of Vertebrate Paleontology (англ.). 27 (4): 902—916. doi:10.1671/0272-4634(2007)27[902:ANSOCD]2.0.CO;2. ISSN 0272-4634.
  11. Stromer, E. (1934). Ergebnisse der Forschungsreisen Prof. E. Stromers in den Wüsten Ägyptens. II. Wirbeltier-Reste der Baharije-Stufe (unterstes Cenoman). 13. Dinosauria (PDF). Abhandlungen der Bayerischen Akademie der Wissenschaften Mathematisch-naturwissenschaftliche Abteilung. Neue Folge (нім.). 22: 1—79.
  12. Novas, Fernando E.; Agnolín, Federico L.; Ezcurra, Martín D.; Porfiri, Juan; Canale, Juan I. (2013-10). Evolution of the carnivorous dinosaurs during the Cretaceous: The evidence from Patagonia. Cretaceous Research (англ.). 45: 174—215. doi:10.1016/j.cretres.2013.04.001.
  13. а б Canale, Juan I.; Apesteguía, Sebastián; Gallina, Pablo A.; Mitchell, Jonathan; Smith, Nathan D.; Cullen, Thomas M.; Shinya, Akiko; Haluza, Alejandro; Gianechini, Federico A. (2022-07). New giant carnivorous dinosaur reveals convergent evolutionary trends in theropod arm reduction. Current Biology (англ.). 32 (14): 3195—3202.e5. doi:10.1016/j.cub.2022.05.057.
  14. Coria, Rodolfo A.; Salgado, Leonardo (1995-09). A new giant carnivorous dinosaur from the Cretaceous of Patagonia. Nature (англ.). 377 (6546): 224—226. doi:10.1038/377224a0. ISSN 0028-0836.
  15. Brusatte, Stephen L.; Benson, Roger B.J.; Xu, Xing (2012-03). A Reassessment of Kelmayisaurus petrolicus , a Large Theropod Dinosaur from the Early Cretaceous of China. Acta Palaeontologica Polonica (англ.). 57 (1): 65—72. doi:10.4202/app.2010.0125. ISSN 0567-7920.
  16. Sereno, Paul C.; Dutheil, Didier B.; Iarochene, M.; Larsson, Hans C. E.; Lyon, Gabrielle H.; Magwene, Paul M.; Sidor, Christian A.; Varricchio, David J.; Wilson, Jeffrey A. (17 травня 1996). Predatory Dinosaurs from the Sahara and Late Cretaceous Faunal Differentiation. Science (англ.). 272 (5264): 986—991. doi:10.1126/science.272.5264.986. ISSN 0036-8075.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Nothdurft William; Smith, Josh (2002). The lost dinosaurs of Egypt (вид. 1. ed). New York: Random House. ISBN 9780-375-50795-3.

Посилання

[ред. | ред. код]