Мегалозавр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мегалозавр
Megalosaurus bucklundii restoration.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Тварини
Тип: Хордові
Клас: Плазуни
Надряд: Динозаври
Ряд: Ящеротазові
Підряд: Тероподи
Родина: Megalosauridae
Рід: Мегалозавр
Біноміальна назва
Megalosaurus
Вільям Бакленд, 1824

Види
  • Megalosaurus bucklandii
    Mantell, 1827
  • Megalosaurus hesperis
    Waldmann, 1974
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Megalosaurus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Megalosaurus
Fossilworks: 38583

Мегалозавр (лат. Megalosaurus, від дав.-гр. μεγάλος — «величезний» і σαῦρος — «ящір») — рід хижих двоногих ящеротазових динозаврів, що жили в середині юрського періоду (181—169 млн років тому). Останки знайдені в Англії, Франції та Португалії. Мегалозавр є першим описаним динозавром.

Опис[ред. | ред. код]

Череп і реконструкція голови мегалозавра
Ранні наукові уявлення про скелет мегалозавра
Знайдені кістки мегалозавра
Щелепа мегалозавра; ілюстрація зі статті Бакленд 1824 року
Реконструйований скелет мегалозавра (World Museum Liverpool)

Мегалозаври досягали 9 метрів у довжину і були двоногими хижаками, що важили близько тонни. Структура шийних хребців дозволяє стверджувати, що шия ящерів була досить гнучкою. Задні кінцівки мали по чотири пальці, три з яких були направлені вперед (на них мегалозавр спирався при ходьбі); один палець, спрямований назад, був скороченим. Передні кінцівки короткі.

Голова[ред. | ред. код]

Череп[ред. | ред. код]

Кістки мегалозавра (ліворуч); з книги Роберта Плота «Природна історія Оксфордшира» (праворуч)
Стегнова кістка мегалозавра
Мегалозавр, реконструкція середини XIX століття

Голова мегалозавра була невеликою щодо тіла; довжина черепа становила приблизно 1,125 м. Череп прямокутної форми з невеликим закругленим скатом у носовій частині. Очний отвір овальної форми. Цілком можливо, що всередині нього перебувало кільце з дрібних кісток (це характерно для багатьох тероподів і іхтіозаврів); у такому випадку зір у мегалозавра мав бути дуже хорошим. Перед очним отвором, ймовірно, був невеликий гребінець. У черепі знаходилися великі вікна, які суттєво полегшували його вагу. Проте укус був дуже потужним. Від черепа мегалозавра збереглися окремі шматки обох щелеп.

Зуби[ред. | ред. код]

До нашого часу дійшли лише деякі зуби, що знаходяться безпосередньо в щелепі. Зуб мегалозавра був досить довгим. Його гострий кінчик загинався назад, що давало ящеру можливість міцно утримати здобич у пащі. Зуб був широким і товстим і міцно сидів у яснах. Деякі зуби були круглими в поперечнику; вони менше загиналися і мали конусоподібну форму.

Скелет[ред. | ред. код]

До сих пір не було виявлено жодного повного скелета мегалозавра. Палеонтологами були знайдені лише розрізнені кістки, у тому числі щелепи, кілька хребців, тазові кістки й задню кінцівку. У кінці позаминулого століття мегалозавра уявляли прямоходячим ящером, і на основі нечисленних даних вчені реконструювали скелет динозавра як скелет рептилії, що ходить на двох ногах і спирається на товстий хвіст. Нові відкриття дозволили точно відновити кістки мегалозавра, а разом з тим і вигляд ящера.

Харчування[ред. | ред. код]

Основною здобиччю мегалозавра могли служити сарколести, лексовізаври та цетіозаври. Всупереч поширеній думці, полювати на ігуанодона, відкритого другим після мегалозавра, останній не міг, оскільки жив у інший час.

Інша версія — що він був некрофагом, підбирав «дари моря» і був мисливцем на морських тварин. Це показано в фільмі «Прогулянки з динозаврами», але там показаний родич мегалозавра.

Історія вивчення[ред. | ред. код]

Частина стегнової кістки мегалозавра була виявлена ​​в 1677 році у вапнякової каменоломні біля Оксфорда (Велика Британія). Скам'янілість була передана професору Оксфордського університету Роберту Плоту (англ. Robert Plot; 1640—1696), який вніс її опис у свою книгу «Природна історія Оксфордшира» (1677). Він правильно впізнав стегнову кістку, проте, враховуючи її величезний розмір, не міг визначитися з видом тварини, якій належали залишки. Пізніше кістка стала причиною цікавого казусу. У 1763 році вона потрапила в руки Річарда Брукса (англ. Richard Brookes), який назвав тварину Scrotum humanum (лат. scrotum — «мошонка», humanum — «людська, що належить людині»), оскільки кістка нагадувала скам'янілу людську мошонку. У той час уже була створена біноміальна номенклатура, і ця назва теоретично має пріоритет перед Megalosaurus, проте вона була забута більш ніж на 50 років і втратила свій пріоритет[1]. Тому перший відкритий динозавр не став називатися Scrotum sp. Шматок стегнової кістки, на жаль, було безповоротно втрачено.

Нові залишки були знайдені вже в 1815 році також поблизу Оксфорда. Їх купив британський палеонтолог Вільям Бакленд, однак він довгий час не міг визначити тварину, якій належать ці кістки. Лише через 3 роки Бакленд відвідав французького натураліста Жоржа Кюв'є, який припустив, що кістки належали ящероподобній тварині великих розмірів. У 1824 році Бакленд придбав ще кілька залишків і описав за ними новий рід Megalosaurus; у 1826 році Фердинанд Рітген (нім. Ferdinand Ritgen) дав тварині видову назву Megalosaurus conybeari, яка, однак, було незабаром забута. У наступному році палеонтолог Гідеон Мантелл дав йому усталене до наших днів назву Megalosaurus bucklandii. Термін «динозаври» був запропонований в 1842 році Річардом Оуеном.

У 1850-х роках мегалозавра уявляли великим чотириногим ящером, чимось середнім між крокодилом і ссавцем. Потім, коли були знайдені добре збережені залишки мегалозавром, він був «поставлений на задні кінцівки». Деякий час до роду мегалозаврів відносили всіх європейських тероподів. З тих пір класифікація була не раз переглянута, проте даний факт може створювати труднощі при вивченні старої наукової літератури.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Halstead   L.   B. (1970). «Scrotum humanum (Brookes, 1763) — the first named dinosaur». Journal of Insignificant Research, 5: 14-15. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]