Конопльов Андрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конопльов Андрій Анатолійович
UA-OR8b-SSGT-GSB-H(2015).png Старший сержант
Конопльов Андрій Анатолійович.jpg
Загальна інформація
Народження 29 квітня 1977(1977-04-29)
Новомихайлівка, Красноярський край, РРФСР
Смерть 23 січня 2015(2015-01-23) (37 років)
Нікішине, Донецька область, Україна
°загиблий у бою
поховання: Пирятин
Псевдо «Сєдой»
Військова служба
Роки служби 2014—2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЕ ГП (2016).png Гірська піхота
Формування
15 ОГПБ.png
 15 ОГПБ
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Герой України

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Пам'яті бійця АТО Андрія Конопльова з Пирятина // «Свобода Слова», 28 березня 2015

Андрі́й Анато́лійович Конопльо́в (29 квітня 1977(19770429), с. Новомихайлівка, Манський район, Красноярський край, РРФСР — 23 січня 2015, с. Нікішине, Шахтарський район, Донецька область, Україна) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (посмертно).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1977 року в селі Новомихайлівка Манського району Красноярського краю РРФСР. З часом родина переїхала на батьківщину матері — на Полтавщину, в село Новооржицьке Оржицького району. 1994 року закінчив Новооржицьку середню школу. Продовжив навчання в Лубенському професійно-технічному училищі № 12, де здобув спеціальність зварника.

Протягом кількох років працював зварником на Пирятинському сирзаводі, по тому трудився у Пирятинській філії ПАТ «Лубнигаз», де працював зварником на Пирятинській газовій дільниці. Останні 10 років проживав у Пирятині. Захоплювався мотоциклами, був учасником байкерського руху, відомий за прізвиськом «Сєдой»[1].

Під час російської збройної агресії проти України 7 серпня 2014 року був призваний за частковою мобілізацією.

Старший сержант, стрілець — помічник гранатометника 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч А1778, м. Ужгород.

З 10 листопада 2014 року брав участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької області. З 23 листопада 2014 року тримав оборону на взводному опорному пункті в районі села Нікішине на Дебальцівському плацдармі, сектор «С». Неодноразово брав участь у супроводі караванів з доставлення боєприпасів, озброєння, військово-технічного майна та продовольства на ВОП.

23 січня 2015 року в черговий раз незаконні збройні формування здійснили наступ на взводний опорний пункт із застосуванням стрілецької зброї, танків та артилерії. Старший сержант Конопльов першим побачив танки противника, які вели вогонь по позиції. Підняв особовий склад відділення, сповістив командира взводного опорного пункту. В умовах, що пов'язані з ризиком для життя, вступив у бій: з РПГ-7В здійснив декілька влучних пострілів та знищив один із ворожих танків, зумів підбити другий танк. Але цей танк здійснив постріл, і в результаті прямого влучення танкового снаряда старший сержант загинув. Наступ було відбито, позиції утримано, а противнику нанесено значних втрат.

1 лютого похований на міському кладовищі міста Пирятина. На похорон з'їхалися друзі-байкери з різних куточків України[2][3].

Залишились мати, дружина Галина з маленьким сином Олексієм, який народився 4 липня 2014 — за півроку до смерті батька, та син Андрій 1999 р. н. Наприкінці 2015 року сім'я загиблого військовослужбовця була забезпечена двокімнатною квартирою у Пирятині за бюджетний кошт[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

  • 28 червня 2015 року в Новооржицькій ЗОШ відкрито меморіальні дошки полеглим на війні випускникам школи Андрію Конопльову та Максиму Рябку[6][7][8].
  • Занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради (посмертно)[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В АТО загинув «Сєдой» // Форум байкерів на Moto.kiev.ua, 31 січня 2015
  2. Пирятинщина попрощалася із загиблим в АТО Андрієм Конопльовим // «Пирятинські вісті», 5 лютого 2015
  3. На Полтавщині попрощалися з загиблим учасником АТО // «Полтавщина», 3 лютого 2015
  4. Сім'я загиблого військовослужбовця із Пирятина отримала ключі від квартири // «Коло», 5 січня 2016
  5. Указ Президента України від 12 грудня 2018 року № 424/2018 «Про присвоєння А.Конопльову звання Герой України»
  6. Відкриття меморіальних дощок Андрію Конопльову та Максиму Рябку[недоступне посилання з липень 2019] // Оржицька РДА
  7. Герої живі, поки жива пам'ять про них // Полтавська облрада
  8. На Полтавщині відкрили меморіальні дошки двом загиблим в АТО Героям // «Новини Полтавщини», 1 липня 2015
  9. До Книги Пошани обласної ради занесені імена загиблих захисників України // Полтавська облрада, 15 березня 2016

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 184
12 грудня 2018
Наступник:
Соснін Володимир Миколайович Віннік Іван Іванович