Конопльов Андрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конопльов Андрій Анатолійович
UA-OR6-SТКSGT-GSB-H(2015).png Старший сержант
Конопльов Андрій Анатолійович.jpg
Загальна інформація
Народження 29 квітня 1977(1977-04-29)
Новомихайлівка, Красноярський край, РРФСР
Смерть 23 січня 2015(2015-01-23) (37 років)
Нікішине, Донецька область, Україна
(загиблий у бою)
Поховання Пирятин
Псевдо «Сєдой»
Військова служба
Роки служби 2014—2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЕ ГП (2016).png Гірська піхота
Формування
15 ОГПБ.png
 15 ОГПБ
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Герой України
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Пам'яті бійця АТО Андрія Конопльова з Пирятина на ютубі // «Свобода Слова», 28 березня 2015

Андрі́й Анато́лійович Конопльо́в (29 квітня 1977(19770429), с. Новомихайлівка, Манський район, Красноярський край, РРФСР — 23 січня 2015, с. Нікішине, Шахтарський район, Донецька область, Україна) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (посмертно).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1977 року в селі Новомихайлівка Манського району Красноярського краю РРФСР. З часом родина переїхала на батьківщину матері — на Полтавщину, в село Новооржицьке Оржицького району. 1994 року закінчив Новооржицьку середню школу. Продовжив навчання в Лубенському професійно-технічному училищі № 12, де здобув спеціальність зварника.

Протягом кількох років працював зварником на Пирятинському сирзаводі, по тому трудився у Пирятинській філії ПАТ «Лубнигаз», де працював зварником на Пирятинській газовій дільниці. Останні 10 років проживав у Пирятині. Захоплювався мотоциклами, був учасником байкерського руху, відомий за прізвиськом «Сєдой»[1].

Під час російської збройної агресії проти України 7 серпня 2014 року був призваний за частковою мобілізацією.

Старший сержант, стрілець — помічник гранатометника 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч А1778, м. Ужгород.

З 10 листопада 2014 року брав участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької області. З 23 листопада 2014 року тримав оборону на взводному опорному пункті в районі села Нікішине на Дебальцівському плацдармі, сектор «С». Неодноразово брав участь у супроводі караванів з доставлення боєприпасів, озброєння, військово-технічного майна та продовольства на ВОП.

23 січня 2015 року в черговий раз незаконні збройні формування здійснили наступ на взводний опорний пункт із застосуванням стрілецької зброї, танків та артилерії. Старший сержант Конопльов першим побачив танки противника, які вели вогонь по позиції. Підняв особовий склад відділення, сповістив командира взводного опорного пункту. В умовах, що пов'язані з ризиком для життя, вступив у бій: з РПГ-7В здійснив декілька влучних пострілів та знищив один із ворожих танків, зумів підбити другий танк. Але цей танк здійснив постріл, і в результаті прямого влучення танкового снаряда старший сержант загинув. Наступ було відбито, позиції утримано, а противнику нанесено значних втрат.

1 лютого похований на міському кладовищі міста Пирятина. На похорон з'їхалися друзі-байкери з різних куточків України[2][3].

Залишились мати, дружина Галина з маленьким сином Олексієм, який народився 4 липня 2014 — за півроку до смерті батька, та син Андрій 1999 р. н. Наприкінці 2015 року сім'я загиблого військовослужбовця була забезпечена двокімнатною квартирою у Пирятині за бюджетний кошт[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В АТО загинув «Сєдой» Архівовано 17 липня 2015 у Wayback Machine. // Форум байкерів на Moto.kiev.ua, 31 січня 2015
  2. Пирятинщина попрощалася із загиблим в АТО Андрієм Конопльовим Архівовано 30 квітня 2017 у Wayback Machine. // «Пирятинські вісті», 5 лютого 2015
  3. На Полтавщині попрощалися з загиблим учасником АТО Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine. // «Полтавщина», 3 лютого 2015
  4. Сім'я загиблого військовослужбовця із Пирятина отримала ключі від квартири Архівовано 26 грудня 2019 у Wayback Machine. // «Коло», 5 січня 2016
  5. Указ Президента України від 12 грудня 2018 року № 424/2018 «Про присвоєння А.Конопльову звання Герой України»
  6. Відкриття меморіальних дощок Андрію Конопльову та Максиму Рябку[недоступне посилання з липня 2019] // Оржицька РДА
  7. Герої живі, поки жива пам'ять про них Архівовано 25 січня 2019 у Wayback Machine. // Полтавська облрада
  8. На Полтавщині відкрили меморіальні дошки двом загиблим в АТО Героям Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine. // «Новини Полтавщини», 1 липня 2015
  9. До Книги Пошани обласної ради занесені імена загиблих захисників України Архівовано 25 січня 2019 у Wayback Machine. // Полтавська облрада, 15 березня 2016
  10. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  11. YouTube full-color icon (2017).svg Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 24 січня на ютубі

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 184
12 грудня 2018
Наступник:
Соснін Володимир Миколайович Віннік Іван Іванович