Борис Коріятович
| Борис Коріятович лат. Borizszo duces Lithwanie | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1374 — після 1377 / до 1380 | |||
| Попередник: | Дмитро Татарський | ||
| Наступник: | Федір Коріятович | ||
| Смерть: | до 19 вересня 1388 | ||
| Релігія: |
католицтво[1] | ||
| Рід: | Коріятовичі | ||
| Батько: | Коріят Гедимінович | ||
Бори́с Коріято́вич (пом. до 19 вересня 1388) — подільський князь із литовсько-руського княжого роду Коріятовичів у другій половині XIV століття. Ймовірно князь кам’янецький (1374 — після 1377). Представник династії Гедиміновичів, син князя Коріята.
Борис належав до князівського роду, який правив Поділлям у складі Великого князівства Литовського наприкінці XIV століття. Рід Коріятовичів — це синівські нащадки князя Коріята, одного з синів великого князя литовського Гедиміна, які після перемоги литовців над Золотою Ордою в битві на Синіх Водах приблизно з 1363 року отримали під свою опіку Подільське князівство.
Уперше ім’я Бориса згадується в листі короля Людовика I Великого від 29 вересня 1377 року до правителя Падуї Франческо Каррари. У ньому повідомлялося, що «обидва подільські князі» — Олександр та Борис — присягнули на вірність короні Угорщини як ленникам. Це відображає політичну ситуацію в регіоні, де литовські князі формували нову владу на теренах Поділля.
18 січня 1385 року в складі представників Великого князівства Литовського Борис брав участь у посольстві до Кракова, де разом з іншими православними князями від імені великого князя Ягайла висловлював прохання руки польській королеві (королю) Ядвізі Анжуйській; це був важливий крок на шляху до Кревської унії, що мала об’єднати Королівство Польське та Велике князівство Литовське.
14 вересня 1385 року Борис був серед учасників укладення Кревської унії між Польщею і Литвою. 12 лютого 1386-го він прибув до Кракова разом із Владиславом II Ягайлом та іншими князями; перебував при дворі до коронації Ягайла.
4 березня 1386 року в Кракові відбулися урочистості, у яких він також брав участь.
Згідно з доступними джерелами, Борис Коріятович помер до 19 вересня 1388 року.
Рід Коріятовичів був важливою складовою політичної карти Поділля у XIV столітті. Згадки про інших представників цього роду — таких як Олександр, Юрій, Костянтин і Федір — збереглися в середньовічних хроніках і сучасних дослідженнях. Ці князі відігравали значну роль у взаємодії між Великим князівством Литовським, Польським королівством і Угорським королівством у боротьбі за контроль над Поділлям і сусідніми землями.
- Сіцінський Ю. Й. Поділля під владою Литви. Кам'янець-Подільський, 2009.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 177.
| Попередник Дмитро Татарський |
Князь подільський після 1377 / до 1380 разом з братами |
Наступник Федір Коріятович |
