Олександр Коріятович
| Олександр Коріятович | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1366 — 1370 | |||
| Попередник: | Любарт | ||
| Наступник: | Любарт (приєднано до Волинського князівства) | ||
| |||
| 1363 — 1380 | |||
| Співправитель: | Юрій Коріятович (до 1375) Костянтин Коріятович | ||
| Попередник: | Федір Дмитрович | ||
| Наступник: | Костянтин Коріятович | ||
| Народження: | Не відомо | ||
| Смерть: | бл.1380 | ||
| Причина смерті: | загиблий у бою[1] | ||
| Релігія: | католицька церква[1] | ||
| Рід: | Коріятовичі | ||
| Батько: | Коріят Гедимінович | ||
Олександр Коріятович (пом. 1380/1392) — князь, представник роду Коріатовичів, гілки роду Гедиміновичів. Подільський та волинський князь, також князь у Володимирі (1366-1370), Крем'янці, Олеську, пізніше — в Смотричі (1375), другий син Коріята-Михайла Гедиміновича.
Подільський князь Олександр в перші часи свого перебування на Поділлі шукав підтримки у Польщі — польський король Казимир III Великий після походу на руські землі в 1366 році дав Олександру для управління відібрану у литовців Володимирську землю.
Схоже, що десь у 1341-1342 роках Любарт-Дмитро надав йому Теребовлю. Тримав Теребовельську волость, надану Дмитром-Любартом, напевно, після 1340 року. Правдоподібно, був охрещений за латинським обрядом у 1349 чи 1350 році[2].
У новій війні Любарта з королем Казимиром III як і всі Коріятовичі нічим не допоміг своєму колишньому сюзеренові. Залишився польським васалом, воював на стороні Казимира III проти Дмитра-Любарта, поставив свій підпис під миром 1366 року. Можливо, перемінив обряд; його заслуги були відзначені у 1366 році, також спеціальною буллою Папи Григорія XI від 30 січня 1378 року, якою Папа запевнив кожному захисникові єдності з РКЦ, зокрема, володарю Кам'янця на Русі — князеві Олександру — повноваження надавати місцевому населенню певні духовні відпущення[3].
1370 року з Володимира поїхав до Кракова на похорон короля Казимира ІІІ, чим скористався князь Любарт — дядько Олександра — вигнаний раніше Казимиром III з Володимира, і зайняв Володимирський замок і разом й всю Володимирську землю.
У 1374 році разом з братом Юрієм видав грамоту, де обіцяв міщанам Кам'янця лани й вигони для худоби, дарував їм право самим трудитися й порядкувати; на 20 років звільнив їх від усяких податків — місто Кам'янець почало швидко рости і заселятись[4]. В 1375 році перебував у Кракові, надав для міста привілей, який врегульовував торгівлю з Поділлям[5].
Захищав Поділля від татар, котрі поверталися в південні степи та не зрікалися своїх прав на цю країну. Подоляни при Коріятовичах платили данину татарам, князь вів з ними боротьбу, в цій боротьбі загинув у 1380 (або 1392[6]) році.
Був похований: або в Кам'янецькій замковій церкві; або (за Юзефом Ролле, Польським географічним словником[6]) — в Домініканському костелі Смотрича.
- ↑ а б Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 177.
- ↑ Henryk Paszkiewicz. Aleksander Koriatowicz… — S. 63.
- ↑ Войтович Леонтій. Гедиміновичі. Корятовичі // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль: Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2000. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
- ↑ Дорошенко Дмитро. Про минулі часи на Поділлю. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
- ↑ Henryk Paszkiewicz. Aleksander Koriatowicz… — S. 63-64.
- ↑ а б Smotrycz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 919. (пол.) — S. 920.
- Войтович Леонтій. Гедиміновичі. Корятовичі // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль: Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2000. [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Paszkiewicz Henryk. Aleksander Koriatowicz // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Тоm 1, zeszyt 1. — Reprint: Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 63-64. — ISBN 8304034840. (пол.)
- Smotrycz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 919. (пол.) — S. 919—920. (пол.)
- Дорошенко Дмитро. Про минулі часи на Поділлю [Архівовано 9 березня 2014 у Wayback Machine.]
| Попередник Любарт-Дмитро |
|
Князь володимирський 1366-1370 |
|
Наступник Любарт-Дмитро |
| Попередник Федір Дмитрович |
|
Князь подільський 1363-1380 разом з братами |
|
Наступник Костянтин Коріятович |
