Підкова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Металева підкова
Цвяхи-вухналі

Підко́ва — пристосування для захисту кінських копит від зношування. Підкови виготовляють зазвичай із металу, найчастіше зі сталі, й прибивають до копит спеціальними цвяхами, які називаються вухналя́ми або ухналями (від пол. ufnal < нім. Hufnagel — «копитний цвях»)[1].

Безпека[ред. | ред. код]

Підковування коней потенційно небезпечна операція, і її виконує зазвичай фахівець, який підбирає потрібну підкову, готує копита коня, оцінює ризик кульгавості й прибиває, а іноді приклеює, підкову. У деяких країнах, наприклад, у Великій Британії, для цього потрібна спеціальна ліцензія, в інших країнах за сертифікацією фахівців слідкують відповідні професійні організації.

Символізм[ред. | ред. код]

Символ підкови зустрічається здавна. Досить часто її зображення можна знайти в побуті та ритуальних зображеннях. Протягом століть люди вважають підкову символом успіху. Проте ніхто точно не знає, чому саме кінський атрибут вибраний талісманом.

Можливо, підкова стала символом щастя, заможності і успіху саме завдяки асоціації з конем, який міг бути тільки в заможного, багатого господаря.

Вислів «підкувати блоху» пов'язується з майстерністю найвищого класу, слугує символом особливо точної, ювелірної роботи. Виник цей фразеологізм завдяки оповіді «Лівша» російського письменника М. С. Лєскова, де три тульські майстри підковують англійську блоху. Втілити вигадку в життя вдалося українському майстру мікромініатюри Миколі Сядристому: його підкована блоха має на своїх лапках золоті підківки шириною в 60 мікронів.

Прислів'я[ред. | ред. код]

  • Не жалій вухналя, бо підкову згубиш
  • Як загнав на слизьке, то про підкови згадав

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]