Крістіан Ансальді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Крістіан Ансальді
Крістіан Ансальді
Крістіан Ансальді
Особисті дані
Народження 20 вересня 1986(1986-09-20)[1][2][…] (37 років)
  Росаріо, Санта-Фе, Аргентина
Зріст 181 см[4]
Вага 76 кг[4]
Громадянство  Аргентина
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Парма»
Номер 3
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005–2008 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 29 (2)
2008–2013 Росія «Рубін» 128 (2)
2013–2016 Росія «Зеніт» 9 (1)
2014–2015   Іспанія «Атлетіко» 7 (0)
2015–2016   Італія «Дженоа» 24 (0)
2016–2017 Італія «Інтернаціонале» 21 (0)
2017–2022 Італія «Торіно» 126 (9)
2022– Італія «Парма» 3 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2009–2014 Аргентина Аргентина 5 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 вересня 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 17 вересня 2022.

Крістіан Ансальді (ісп. Cristian Ansaldi; нар. 20 вересня 1986, Росаріо) — аргентинський футболіст, захисник італійської «Парми».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Ньюеллс Олд Бойз». У 2005 році він став гравцем першої команди, а в аргентинській Прімері дебютував 26 серпня в матчі проти «Хімнасії і Есгріми» (Хухуй) (0:0). У рідному клубі Ансальді виступав до кінця 2007 року і зіграв за нього загалом 29 ігор, в яких він забив два голи (обидва в сезоні 2006/07).

У січні 2008 року перейшов у російський «Рубін» за 3,6 млн євро, підписавши з клубом п'ятирічний контракт. Грав на позиції лівого або правого захисника, про тому, що до цього ніколи не грав на місці правого захисника. 16 березня дебютував за клуб у виграшному матчі проти столичного «Локомотива» (1:0) в Москві і відразу став основним захисником «Рубіну», а в сезоні 2008 року зіграв 27 матчів, в яких він забив один гол у матчі з «Крилами Рад» (3:0) і зробив свій внесок у здобуття казанським клубом історичного першого титулу російського чемпіона. У 2009 році він знову став чемпіоном країни з «Рубіном», а наступного виграв національний Суперкубок.

Крістіан Ансальді під час виступів за «Рубін». 2011 рік.

У червні 2010 року продовжив контракт з «Рубіном» до літа 2013 року[5], а у січні 2012 року — до 31 грудня 2014 року[6]. У 2012 році він виграв Кубок і Суперкубок Росії, якій стали його останніми трофеями з клубом. 29 липня 2012 року в домашній грі проти «Аланії» Крістіан провів свій 100-й матч у футболці казанського клубу. Загалом за «Рубін» зіграв шість сезонів, провівши в усіх турнірах 171 матч та забивши 3 голи.

4 серпня 2013 року було оголошено про перехід Ансальді в «Зеніт»[7] за 6 млн євро[8]. Підписавши корнтракт на 4 роки[9], 17 серпня 2013 року дебютував за «Зеніт» в чемпіонаті Росії і вразив ворота махачкалінського «Анжі». Тим не менш у перший сезон в новому клубі не був основним гравцем, зігравши лише 9 ігор в Прем'єр-лізі, хоча і провів чотири гри в Лізі чемпіонів, але його клуб посів третє місце на груповому етапі і не вийшов у плей-оф.

28 липня 2014 року Ансальді прибув у розташування мадридського «Атлетіко» для проходження медичного обстеження. Спершу передбачалося, що гравець перейде в іспанський клуб за 7 млн євро[10], однак у підсумку клуби домовилися про річну оренду[11]. Дебютував за новий клуб у матчі Суперкубка Іспанії проти «Реал Мадрид», вийшовши на заміну на 64 хвилині замість Гільєрме Сікейри[12]. Матч закінчився внічию 1:1, а у другій грі, в якій Ансальді на поле не виходив, «матрасники» перемогли 1:0 та здобули трофей. У складі іспанського гранда Крістіан Ансальді також не став основним і в чемпіонаті Іспанії провів лише сім матчів за сезон, зокрема і через травми[13].

У червні 2015 повернувся до розташування «Зеніту»[14], вигравши наступного місяця з командою Суперкубок Росії, вийшов на 120-ій хвилині гри за цей трофей проти московського «Локомотива» і реалізував свій післяматчевий пенальті.

31 серпня був відданий в оренду в італійський клуб «Дженоа» до кінця сезону[15]. Він дебютував у Серії А 28 жовтня, у матчі проти «Торіно» (3:3) і за сезон зіграв 24 матчі у чемпіонаті Італії. Після закінчення терміну оренди «Дженоа» викупив трансфер гравця[16], після чого перепродав футболіста в міланський «Інтернаціонале», що було частиною угоди по переходу Дієго Лаксальта у зворотньому напрямку.

Невдовзі після приєднання до міланського клубу аргентинець зазнав травми зв'язки і протягом декількох тижнів залишався без гри. Дебютував за клуб 29 вересня 2016 року в матчі групового етапу Ліги Європи проти празької «Спарти» (1:3)[17]. Завершив свій перший сезон в «Інтернаціонале», зробивши 26 виходів на поле у всіх змаганнях, у тому числі 21 у Серії А, і заробивши вилучення під час матчу проти «Палермо» (1:0)[18].

У перших двох турах Серії А нового сезону 2017/18 Ансальді залишався поза основою, після чого 31 серпня був відданий в оренду на 2 сезони з обов'язком подальшого викупу за 4 млн євро в «Торіно»[19]. Дебютував за новий клуб 20 вересня 2017 року в грі проти «Удінезе» (3:2), а свій перший гол за клуб забив 31 березня 2018 року в зустрічі проти «Кальярі» (4:0)[20]. Протягом п'яти сезоні відіграв за туринську команду 126 матчів в національному чемпіонаті, відзначившись 9 забитими голами.

19 серпня 2022 року на правах вільного агента уклав однорічну угоду з друголіговою італійською ж «Пармою».

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У листопаді 2009 року був запрошений до збірної Аргентини[21]. Дебютував на основну збірну 15 листопада 2009 року у товариському матчі проти Іспанії (1:2), провівши на полі 90 хвилин і заробивши жовту картку[22]. 12 листопада 2014 року забив свій перший гол у ворота збірної Хорватії, товариська гра закінчилася перемогою Аргентини (2:1)[23].

У складі збірної — учасник чемпіонату світу 2018 року в Росії[24].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Станом на 17 вересня 2022
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2006–07 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» ПД 10 2 - - - - - - - - - 10 2
2007–08 ПД 19 0 - - - - - - - - - 19 0
Усього за «Ньюеллс Олд Бойз» 29 2 - - - - - - 29 2
2008 Росія «Рубін» ПЛ 27 1 КР 1 0 - - - - - - 28 1
2009 ПЛ 25 1 КР 2 0 ЛЧ 5 0 - - - 32 1
2010 ПЛ 20 0 КР 1 0 ЛЄ+ЛЧ 4+5 0 СР 1 0 31 0
2011–12 ПЛ 27 0 КР 3 0 ЛЄ+ЛЧ+ЛЄ 2+1+5 1+0+0 - - - 38 1
2012–13 ПЛ 25 0 КР 1 0 ЛЄ 9 0 СР 1 0 35 0
2013–14 ПЛ 4 0 КР 0 0 ЛЄ 2 0 - - - 6 0
Усього за «Рубін» 128 2 8 0 33 1 2 0 171 3
2013–14 Росія «Зеніт» ПЛ 9 1 КР 0 0 ЛЧ 4 0 СР 0 0 13 1
2014–15 Іспанія «Атлетіко» ПД 7 0 КІ 0 0 ЛЧ 3 0 СІ 1 0 11 0
2015–16 Росія «Зеніт» ПЛ 0 0 КР 0 0 ЛЧ 0 0 СР 1 0 1 0
Усього за «Зеніт» 9 1 0 0 4 0 1 0 14 1
2015–16 Італія «Дженоа» A 24 0 КІ 1 0 - - - - - - 25 0
2016–17 Італія «Інтернаціонале» A 21 0 КІ 2 0 ЛЄ 3 0 - - - 26 0
2017–18 Італія «Торіно» A 25 1 КІ - - - - - - - - 25 1
2018–19 A 24 3 КІ 0 0 - - - - - - 24 3
2019–20 A 27 4 КІ 0 0 ЛЄ 5 1 - - - 32 5
2020–21 A 31 1 КІ 3 0 - - - - - - 34 1
2021–22 A 19 0 КІ 1 0 - - - - - - 20 0
Усього за «Торіно» 126 9 4 0 5 1 - - 135 10
серп. 2022–23 Італія «Парма» B 3 0 КІ 0 0 - - - - - - 3 0
Усього за кар'єру 340 15 13 0 49 2 4 0 406 17

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Аргентина Аргентина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14-11-2009 Мадрид Іспанія Іспанія 2 – 1 Аргентина Аргентина товариський матч - ЖК 41'
5-6-2011 Варшава Польща Польща 2 – 1 Аргентина Аргентина товариський матч -
6-2-2013 Стокгольм Швеція Швеція 2 – 3 Аргентина Аргентина товариський матч - Вийшов на заміну на 60-ій хвилині 60'
12-11-2014 Лондон Аргентина Аргентина 2 – 1 Хорватія Хорватія товариський матч 1 Замінений на 77-ій хвилині 77'
18-11-2014 Манчестер Аргентина Аргентина 0 – 1 Португалія Португалія товариський матч - ЖК 30' Замінений на 73-ій хвилині 73'
Усього Матчів 5 Голів 1

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Рубін»: 2008, 2009
«Рубін»: 2011–2012
«Рубін»: 2010, 2012
«Зеніт»: 2015
«Атлетіко»: 2014

Особисті[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

За словами Ансальді, його батько почав займатися з ним футболом з 8 років. У Крістіана є брат, який молодший за нього на три роки, теж футболіст[25].

У грудні 2008 року одружився, дружина — Люсіла, з якою він зустрічався з юнацьких років[26]. У них троє дітей, дві дочки-близнючки і син Майкл Крістофер[27][28].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. BDFA
  4. а б Panini Editore, ред. (2015). Almanacco Illustrato del Calcio 2016. Modena. с. 171. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  5. Ансальді продовжив контракт з «Рубіном» [Архівовано 2010-06-14 у Wayback Machine.]
  6. Ансальді продовжив контракт з «Рубіном» // Офіційний портал мерії Казані. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 травня 2018.
  7. К. Ансальді офіційно перейшов в«Зенит» (рос.). sport.rbc.ru. 4 серпня 2013. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 4 серпня 2013.
  8. Крістіан Ансальді переходить з «Рубіна» в «Зеніт» за 6 млн євро. Архів оригіналу за 8 липня 2016. Процитовано 23 травня 2018.
  9. Ансальді переходить в «Зеніт»!. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 23 травня 2018.
  10. «Атлетіко» придбає у «Зеніта» Ансальді за 7 мільйонів євро. Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 23 травня 2018.
  11. «Атлетіко» на рік орендував захисника ФК «Зеніт» Крістіана Ансальді. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 травня 2018.
  12. Spanish Super Copa 2014. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 23 травня 2018.
  13. «Рома» хоче придбати у «Зеніта» Ансальді. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  14. Ансальді повернувся в розташування «Зеніту». Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  15. «ЗЕНІТ» ОГОЛОСИВ ПРО ПЕРЕХІД АНСАЛЬДІ В «ДЖЕНОА»
  16. Крістіан Ансальді продовжить кар'єру в Італії. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 23 травня 2018.
  17. SPARTA PRAGUE 3-1 INTER: DE BOER'S MEN BEATEN AGAIN IN EUROPA LEAGUE. Goal.com. 29 вересня 2016. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 29 вересня 2016.
  18. Palermo vs. Internazionale 0 – 1. Soccerway. 22 січня 2017. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 22 січня 2017.
  19. ANSALDI JOINS TORINO (Пресреліз). F.C. Internazionale Milano. 31 серпня 2017. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 31 серпня 2017.
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 23 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. Ансальді запрошений у збірну Аргентини [Архівовано 2009-11-01 у Wayback Machine.]
  22. Ансальді в Росії: Два клуби, троє дітей, виклик в збірну. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  23. Гол Ансальді допоміг збірній Аргентини обіграти Хорватію. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 травня 2018.
  24. Crawford, Stephen (4 червня 2018). Revealed: Every World Cup 2018 squad - Final 23-man lists. Goal. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 26 березня 2022. (англ.)
  25. Крістіан Ансальді: «З Бердиєвим ми сперечаємося» [Архівовано 2009-02-28 у Wayback Machine.] // «Спорт-Експрес», 19 січня 2009
  26. Крістіан Ансальді втретє стане батьком. Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 23 травня 2018.
  27. «Рубін ТБ» і сім'я Ансальді зустріли щасливих батьків з пологового. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 26 травня 2021.
  28. Третя дитина народився в родині футболіста казанського «Рубіна» Ансальді. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 23 травня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]