Пауло Дибала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Пауло Дибала
2017 FRIENDLY MATCH RUSSIA v ARGENTINA - Paulo Dybala 01.jpg
Особові дані
Повне ім'я Пауло Бруно Дибала
Народження 15 листопада 1993(1993-11-15) (24 роки)
  Лагуна-Ларга, Аргентина
Зріст 177 см
Вага 69 кг
Громадянство Аргентина Аргентина, Польща Польща, Італія Італія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Ювентус»
Номер 10
Юнацькі клуби
2003-2011 Аргентина «Інституто»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2011–2012 Аргентина «Інституто» 38 (17)
2012–2015 Італія «Палермо» 89 (21)
2015– Італія «Ювентус» 98 (52)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2015– Аргентина Аргентина 12 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 19 травня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 19 травня 2018.

Пауло Дибала (італ. Paulo Dybala, нар. 15 листопада 1993, Лагуна-Ларга) — аргентинський футболіст польсько-італійського походження, фланговий півзахисник та нападник клубу «Ювентус» і національної збірної Аргентини.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Інституто»[ред. | ред. код]

Народився 15 листопада 1993 року в місті Лагуна-Ларга. Дід футболіста — поляк Болеслав Дибала (пол. Bolesław Dybała), який емігрував до Аргентини[1], а багато інших родичів мають італійське коріння[2].

Дибала почав свою кар'єру в дитячій команді місцевого клубу «Ньюелл Олд Бойз Лагуна Ларга». У 10 років він перейшов до юнацької команди другого аргентинського дивізіону «Інституто». У 15 років у Паоло помер батько, після чого Дибала твердо для себе вирішив стати професійним футболістом.

12 серпня 2011 року в матчі проти «Уракана», півзахисник дебютував за основний склад «Інституто»[3]. Через тиждень у поєдинку проти «Альдосіві», Паоло забив свій перший гол[4]. За 7 місяців проведених в стані «Інстітуто», Дибала зробив два хет-трики у зустрічах проти «Атланти»[5] і «Десампарадоса»[6], забивши в цілому 17 м'ячів[7][8]. Паоло побив рекорд Маріо Кемпеса, який тримався з 1972 року, ставши у віці 17 років наймолодшим бомбардиром, а також встановив унікальне досягнення, вразивши ворота суперників в 7 матчах поспіль. До цього максимальна гольова серія становила 4 матчі[9]. Крім того, Дибала є автором 1000-го голу «Інституто» в чемпіонаті Аргентини.

«Палермо»[ред. | ред. код]

29 квітня 2012 року президент італійського «Палермо», Мауріціо Дзампаріні, оголосив про підписання контракту з Паоло. У той же день дана інформація була спростована представником «Інституто». Втім уже 20 липня Дибала підписав чотирирічний контракт з сицилійським клубом[10]. 2 вересня в матчі проти «Лаціо» Паоло дебютував у Серії А[11]. 11 листопада у поєдинку проти «Сампдорії» Дибала зробив «дубль», забивши свої перші голи за новий клуб. Він став наймолодшим футболістом, що коли-небудь забивав за «Палермо»[12].

Всього відіграв за клуб зі столиці Сицилії три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Палермо», був основним гравцем команди, взявши участь у 89 матчах чемпіонату і забивши 21 гол.

«Ювентус»[ред. | ред. код]

4 червня 2015 року Паоло перейшов в «Ювентус», підписавши п'ятирічний контракт. Сума трансферу склала 32 млн. євро.[13]. У своєму першому сезоні у туринському клубі відразу ж став основним нападником, замінивши у складі «старої сіньйори» співвітчизника Карлоса Тевеса, який повернувся на батьківщину. У дебютному сезоні з 23 голами у 46 матчах в усіх турнірах став найкращим бомбардиром «Юве», обійшовши у суперечці за це звання іншого новачка команди Маріо Манджукича (13 голів).

З наступного сезону до туринської команди прийшов ще один аргентинець, Гонсало Ігуаїн, який перебрав на себе роль головної ударної сили в нападі туринців, проте Дибала залишався гравцем основного складу і також регулярно відзначався голами.

В сезоні 2017/18 аргентинський дует нападників «Ювентуса» забив в усіх турнірах 49 голів на двох, причому вправнішим був саме Дибала — 26 голів проти 23 в Ігуаїна.

Протягом своїх трьох перших сезонів в «Ювентусі» незмінно допомогав команді робити «золоті дублі» — вигравати чемпіонат і Кубок країни.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

У 2011 році Дибала потрапив у розширений список збірної Аргентини (до 17 років) для участі у Панамериканських іграх[14], але в підсумку в остаточну заявку не потрапив. 19 липня 2012 року він отримав запрошення в молодіжну збірну Аргентини, але відхилив його[15].

Завдяки своїй бабусі по материнській лінії, яка мала італійське коріння, 13 серпня 2012 року Пауло отримав італійське громадянство[16], через що у футболіста з'явилось право виступати і за цю збірну.

Утім врешті-решт зробив свій вибір національної команди на користь своєї батьківщини і 13 жовтня 2015 року дебютував за збірну Аргентини, вийшовши на заміну в матчі відбору на ЧС-2018 проти збірної Парагваю. Згодом регулярно з'являвся на полі в матчах відбіркового турніру і в травні 2018 року був включений до заявки збірної на фінальну частину тогорічної світової першості.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Станом на 19 травня 2018 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2011-12 Аргентина «Інституто» БН (ІІ) 38+2[17] 17+0 КА 0 0 40 17
2012-13 Італія «Палермо» A 27 3 КІ 1 0 28 3
2013-14 B (ІІ) 28 5 КІ 2 0 30 5
2014-15 A 34 13 КІ 1 0 35 13
Усього за «Палермо» 89 21 4 0 93 21
2015–16 Італія «Ювентус» A 34 19 КІ 4 2 ЛЧ 7 1 СІ 1 1 46 23
2016–17 A 31 11 КІ 5 4 ЛЧ 11 4 СІ 1 0 48 19
2017–18 A 33 22 КІ 4 1 ЛЧ 8 1 СІ 1 2 46 26
Усього за «Ювентус» 98 52 13 7 26 6 3 3 140 68
Усього за кар'єру 225 90 17 7 26 6 3 3 271 106

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Станом на 19 травня 2018 року

 Статистика матчів і голів за збірну — Аргентина Аргентина

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Палермо»: 2013–14
«Ювентус»: 2015–16, 2016–17, 2017–18
«Ювентус»: 2015-16, 2016-17, 2017-18
«Ювентус»: 2015

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Paulo Dybala — "nowy Messi" z polskimi korzeniami (Polish). Sport.onet. 
  2. Scatta raduno rosanero: 25 convocati, assente giustificato Dybala (Italian). Corriere del Mezzogiorno. 
  3. atletico-huracan/1153605/ Институто — Уракан 2:0 (ru). soccerway.com. 12 August 2011. 
  4. atletico-aldosivi/instituto-atletico-central/1153615/ Альдосиви — Институто 2:2 (ru). soccerway.com. 20 August 2011. 
  5. Атланта — Институто 0:4 (ru). soccerway.com. 8 October 2011. 
  6. Десампарадос — Институто 1:4 (ru). soccerway.com. 26 March 2012. 
  7. Paulo Dybala player. Soccerway. 1 August 2012. Процитовано 23 October 2011. 
  8. Paulo Dybala player 2 (Spanish). Instituto Atletico Central Cordoba. 1 August 2012. Процитовано 23 October 2011. 
  9. Dybala, el pibe de los récords [Dybala, the kid of Records] (Spanish). MundoD. 27 March 2012. 
  10. DYBALA HA FIRMATO [DYBALA SIGNED] (Italian). US Città di Palermo. 20 July 2012. Процитовано 20 July 2012. 
  11. a/ss-lazio-roma/us-citta-di-palermo/1351266/ Лаціо — Палермо 3:0 (ru). soccerway.com. 2 September 2012. 
  12. a/us-citta-di-palermo/uc-sampdoria/1351358/ Палермо — Сампдорія 2:0 (ru). soccerway.com. 11 November 2012. 
  13. «Ювентус» оголосив про перехід Дибали за 32 млн євро (рос.)
  14. Dybala se ilusiona con ir a los Panamericanos de Guadalajara
  15. Palermo: Dybala declina chiamata in Nazionale Mediagol.it
  16. Palermo, Dybala è cittadino italiano
  17. Плей-оф за вихід в аргентинську Прімеру

Посилання[ред. | ред. код]