Кубок світу з біатлону 2023—2024

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубок світу
попередній — 2023–2024 — наступний
Чоловіки

Загальний | Спринт | Персьют | Масстарт | Індивідуальна | Естафета

Змішана естафета
Жінки

Загальний | Спринт | Персьют | Масстарт | Індивідуальна | Естафета

Етапи

Естерсунд | Гохфільцен | Ленцергайде | Обергоф | Рупольдінг
Антерсельва | Гольменколлен | Soldier Hollow | Кенмор

Чемпіонат світу з біатлону 2024

Кубок світу з біатлону в сезоні 2023—2024 пройде з 25 листопада 2023 року по 17 березня 2024 року і складатиметься з 9 етапів та чемпіонату світу 2024 року, що відбудеться в чеському Нове Место-на-Мораві. Усього буде проведено 70 перегонів різного формату[1].

Як і минулого сезону, до загального заліку Кубка світу більше не включатимуться перегони чемпіонату світу.

Вперше, починаючи з сезону 2018—2019, перегони Кубка світу відбудуться в Північній Америці.

Чинними чемпіонами попереднього сезону є: Йоганнес Бо з Норвегії в чоловіків, та Жулья Сімон з Франції — у жінок.

Національні квоти країн[ред. | ред. код]

Кількість біатлоністів, що беруть участь в Кубку світу від окремої національної збірної, визначається відповідно до місця команди в Кубку націй у попередньому сезоні. Відповідно до результатів попереднього сезону національні команди будуть представлені наступною кількістю спортсменів[2]:

Місце в Кубку націй Реєстрація/Старт Чоловіки Жінки
1 — 5 8/6 Норвегія Норвегія, Франція Франція, Німеччина Німеччина, Швеція Швеція, Швейцарія Швейцарія Франція Франція, Швеція Швеція, Норвегія Норвегія, Німеччина Німеччина, Італія Італія
6 — 10 7/5 Чехія Чехія, Австрія Австрія, Італія Італія↓, Україна Україна, Фінляндія Фінляндія Швейцарія Швейцарія, Австрія Австрія, Чехія Чехія↓, Фінляндія Фінляндія, Україна Україна
11 — 17 6/4 Словенія Словенія↓, США США, Румунія Румунія↑, Литва Литва, Канада Канада, Естонія Естонія, Польща Польща Естонія Естонія, Польща Польща, США США↓, Канада Канада, Словаччина Словаччина, Словенія Словенія↑, Болгарія Болгарія
18 — 23 5/3 Латвія Латвія, Казахстан Казахстан, Бельгія Бельгія, Болгарія Болгарія↓, Молдова Молдова↑, Японія Японія Японія Японія↓, Румунія Румунія, Латвія Латвія, Молдова Молдова, Литва Литва↑↑, Південна Корея Південна Корея
24 — 25 4/2 Словаччина Словаччина↓, Південна Корея Південна Корея Бельгія Бельгія, Казахстан Казахстан↓↓
Wildcard (всього 8) 1/1 КНР КНР↓, Австралія Австралія, Велика Британія Велика Британія, Гренландія Гренландія, Греція Греція, Данія Данія, Іспанія Іспанія, Монголія Монголія, Хорватія Хорватія КНР КНР↓↓, Австралія Австралія, Гренландія Гренландія, Греція Греція, Хорватія Хорватія

На додаток до квот для національних федерацій, які займають місця з 1-го по 25-е, 8-ми національним збірним, у яких немає квот для участі в Кубку світу, видаються wildcard, які надають квоту на старт одного спортсмена в Кубку світу. На одну збірну на кожну стать видається максимум по дві wildcard. Wildcard діють протягом одного триместру (як правило, це етапи 1-3 КС, 4-6 КС та 7-9 КС).

Через вторгнення росії в Україну, росія та білорусь були відсторонені від участі в кубку світу і, таким чином, втратили свої стартові квоти.

Календар[ред. | ред. код]

Етап Місце Дата Індивідуальні Спринт Персьют Масстарт Естафети Змішані Одиночні змішані
1 Швеція Естерсунд 25 листопада–3 грудня
2 Австрія Гохфільцен 8–10 грудня
3 Швейцарія Ленцергайде 14–17 грудня
4 Німеччина Обергоф 4–7 січня
5 Німеччина Рупольдінг 10–14 січня
6 Італія Разун-Антерсельва 18–21 січня
ЧС Чехія Нове Место-на-Мораві 7–18 лютого
7 Норвегія Осло Гольменколлен 29 лютого–3 березня
8 США Soldier Hollow, Юта 8–10 березня
9 Канада Кенмор 14–17 березня
Усього: 70 перегонів (31 чоловічих, 31 жіночих, 8 змішаних) 4 8 8 5 6 4 4

Медальний залік[ред. | ред. код]

Місце Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1 Норвегія Норвегія 28 22 21 71
2 Франція Франція 16 10 13 39
3 Німеччина Німеччина 5 10 9 24
4 Італія Італія 4 5 5 14
5 Швеція Швеція 3 10 6 19
6 Швейцарія Швейцарія 2 1 2 5
7 Австрія Австрія 0 0 1 1
Фінляндія Фінляндія 0 0 1 1
Усього 58 58 58 174

Кубок націй[ред. | ред. код]

Чільна десятка таблиці (чоловіки)
Місце Країна Очки[3]
1 Норвегія Норвегія 9375
2 Німеччина Німеччина 8309
3 Франція Франція 8131
4 Швеція Швеція 7593
5 Італія Італія 7546
6 Швейцарія Швейцарія 6388
7 Австрія Австрія 6348
8 Чехія Чехія 6055
9 Словенія Словенія 6004
10 Фінляндія Фінляндія 5770
11 Україна Україна 5573
Чільна десятка таблиці (жінки)
Місце Країна Очки[4]
1 Франція Франція 8719
2 Норвегія Норвегія 8376
3 Швеція Швеція 8295
4 Німеччина Німеччина 8058
5 Італія Італія 7380
6 Швейцарія Швейцарія 6852
7 Чехія Чехія 6726
8 Австрія Австрія 6651
9 Україна Україна 6232
10 Польща Польща 5642

Досягнення[ред. | ред. код]

Кількість перемог (в дужках за всю кар'єру)
Чоловіки
Жінки

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Календар змагань сезону 2023/2024.
  2. Рейтинг Кубка націй сезону 2022/2023.
  3. Центр даних IBU. Після 26 перегонів з 26-ти. Процитовано 16 березня 2024 р.
  4. Центр даних IBU. Після 26 перегонів з 26-ти. Процитовано 16 березня 2024 р.

Посилання[ред. | ред. код]