Кулькова ручка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулькова ручка
Ballpoint-pen-parts.jpg
Кулькова ручка німецької фірми «Schneider» [1] у розкладеному і складеному вигляді
Винайдено
Рік запуску 1888
Чотири кулькові ручки синього, червоного, чорного та зеленого кольорів виробництва Bic
Кінчик кулькової ручки, збільшено

Кулькова ручка — різновид ручки, писальний інструмент, який передає пастоподібне чорнило з контейнера за допомогою невеликої кульки.

Кулька розміщена в кінці стрижнеподібного чорнильного контейнера — в пері. Коли перо притискається і ковзає по папері або іншому матеріалі, кулька пера, вкриваючись чорнилом і перебуваючи у ротації, передає чорнила на папір. Передачі чорнил на папір сприяють явища капілярності і адгезії.

Кулька виготовлена з металу і має діаметр від 0,7 до 1,2 мм.

Кулькові ручки найдешевші, досить надійні і прості, а тому найпоширеніші, найпопулярніші інструменти для писання, які витіснили чорнильні пера.

Історія[ред. | ред. код]

Принцип дії ручки був запатентований 1888 року в США Джоном Лаудом.

У сучасному вигляді авторучка винайдена угорським газетним редактором Ласло Біро 1940 р. Він, втікаючи від переслідувань нацистів, емігрував до Аргентини. Такі ручки називають на його честь «біроме».

Спочатку авторучки призначались для Королівських військово-повітряних сил Великої Британії, оскільки звичайні ручки-перо не функціонували в літаках на значній висоті.

Є два типи авторучок — одноразові та зі змінним стрижнем.

Колекції кулькових ручок[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]