Лекало

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лекала

Лека́ло (рос. лекало, можливо, від прасл. *lękati — «гнути»)[1] — креслярський інструмент, призначений для проведення (або перевірки) кривих ліній під час креслярських і конструкторських робіт. Креслярські лекала бувають з постійною і змінною кривизною. Лекала з постійною кривизною є пластинами з дерева, пластмаси, рідше з металу з криволінійною кромкою. Лекала зі змінною кривизною — зазвичай сталева лінійка з пристроєм, що змінює її конфігурацію (кривизну).

Вимірювальне лекало — безшкальний вимірювальний інструмент або розмічувальний пристрій (шаблон) для контролю або обведення криволінійних контурів фасонних деталей (частин). Застосовується в машинобудуванні, кораблебудуванні тощо. Є сталевою пластиною з робочою кромкою, окресленою за зворотнім (додатковим до виробу) профілем . Вимірювання зазвичай проводяться оцінкою ширини світлової щілини між лекалом і виробом або за допомогою щупа, що вводиться в шпарину.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.