Культура Дабенькен
| Культура Дабенькен | |
|---|---|
 | |
| Розташування | Південно-Східна Азія та північ Тайваню |
| Доба | Неоліт Тайваню |
| Час існування | 5-те тисячоліття до н. е. — XXVII ст. до н. е. |
| Типова пам’ятка | Дабенькен |
| Найбільші пам’ятки | Дабенькен; Чжишаньянь; Аньхе; Наньгуаньлі; Бацзя; Маоє; Фенбітоу; Чанґуан |
| Попередня культура | Культура Чанбінь |
Культу́ра Дабеньке́н (кит. 大坌坑文化, піньїнь Dàbènkēng) — найдавніша археологічна неолітична культура Тайваню, а назва походить від стоянки Дабенькен. Ареалом поширення культури було південно-східне узбережжя Східної Азії та прилеглі острови, у тому числі північ Тайваню. Приблизний період існування 5-те тисячоліття до н. е. — XXVII століття до н. е.
Оскільки розкопані залишки культури Дабенькен мають шнурові візерунки на отворі кераміки, тому її також називають культурою шнурової кераміки.
Спорідненість з австронезійськими мовами[ред. | ред. код]
Культура Дабенькен може належати до австронезійської мовної сім'ї та ймовірно стала родоначальником протоавстронезійської мовної групи.
Місця існування[ред. | ред. код]
Ця культура змінювала місця проживання та її рештки були знайдені в різний час у Дабенькені, Бацзя, Фенбітоу, Юемей та ін.
Археологічні пам'ятки[ред. | ред. код]
Рештки культури Дабенькен були виявлені на наступних археологічних пам'ятках: Дабенькен у місті Новий Тайбей; Чжишаньянь у місті Тайпей; Аньхе в місті Тайчжун; Наньгуаньлі та Бацзя в місті Тайнань; Маоє в повіті Пенху; Фенбітоу в місті Гаосюн; Чанґуан, що у повіті Тайдун та ін.
Джерела[ред. | ред. код]
- Лю Їчан. Культура Дабенькен. Енциклопедія Тайваню
- Цзан Чженьхуа. Подальше обговорення походження та поширення австронезійських мов. Журнал австронезійських досліджень. 2012 рік
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
