Лексис
.jpg)
«Лексис...» (стцерк.-слов. ЛЕКСИС Си́рѣчь Рече́нїѧ, въкра́тъцѣ събра́н̾ны. И҆ и҆ꙁ словеⷩ҇скаго ꙗ҆́ꙁы́ка, на про́сты̏ Рꙋ́скій Діѧ́леⷦ҇тъ И҆стол̾кова́ны.) — перший друкований церковнослов'янсько-український словник Лаврентія Зизанія, що вийшов у світ у Вільні 1596 року. Словник відіграв значну роль у подальшому розвитку східнослов'янської лексикографії[1].
Реєстр словника організований за диференційним принципом (тобто подаються тільки ті церковнослов'янські слова, що відмінні від українських формою чи значенням), налічує 1061 вокабулу.
Зизаній перший в історії українського й східнослов'янського мовознавства розробив та застосував більшість основних лексикографічних методів упорядкування словника. Його «Лексис…» був зразком й основою «Лексикона» Памва Беринди, російських азбуковників тощо.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Ботвинник М. Лаврентий Зизаний. — М., 1973.
- Лаврентій Зизаній. Лексис. — Вільно. 1596.
- Із українських словників XVI-XVII в. Із словника Лаврентія "Лексис... 1596 р." / Сімович В. Хрестоматія з пам'ятників староукраїнської мови (старого й середнього періоду до кінця XVIIІ стол.). – Прага: "Сіяч", 1932. – С. 300–301.
|
Це незавершена стаття про словники. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
