Лексис
![]() |
У Вікіджерелах є |
«Лексис...» (староцерк.-слов. ЛЄКСИС Си́рѣчъ Рече́нїѧ, Въкра́тъцѣ събра́н꙽ны. И҆ и҆ꙁ словеⷩ҇скаго ꙗ҆́ꙁы́ка, на про́сты̏ Рꙋ́скій Діѧ́леⷦ҇тъ И҆стол꙽кова́ны.) — перший друкований церковнослов'янсько-український словник Лаврентія Зизанія, що вийшов у світ у Вільні 1596 року. Словник відіграв значну роль у подальшому розвитку східнослов'янської лексикографії[1].
Реєстр словника організований за диференційним принципом (тобто подаються тільки ті церковнослов'янські слова, що відмінні від українських формою чи значенням), налічує 1061 вокабулу.
Зизаній перший в історії українського й східнослов'янського мовознавства розробив та застосував більшість основних лексикографічних методів упорядкування словника. Його «Лексис…» був зразком й основою «Лексикона» Памва Беринди, російських азбуковників тощо.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Ботвинник М. Лаврентий Зизаний. — М., 1973.
- Лаврентій Зизаній. Лексис. — Вільно. 1596.
- Із українських словників XVI-XVII в. Із словника Лаврентія "Лексис... 1596 р." / Сімович В. Хрестоматія з пам'ятників староукраїнської мови (старого й середнього періоду до кінця XVIIІ стол.). — Прага: "Сіяч", 1932. — С. 300—301.
Посилання[ред. | ред. код]
- Грінченко Борис. Огляд української лексикографії // ЗНТШ, 1905, т. 66. — С. 1—2.
- Москаленко А. А. «Лексисъ, сирѣчь реченїя, въкратъцѣ собраны и изъ словенскаго языка на просты рускій діѧлектъ истолкованы» Л. Зизанія // Нарис історії української лексикографії. — К., 1961. — С. 14—16.
- Горецький П. Й. «Лексис. Сирѣчъ реченїя, въкратъцѣ собраны...» Лаврентія Зизанія // Історія української лексикографії. — К., 1963. — С. 14—19.
![]() |
Це незавершена стаття про словники. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |