Лучинське (Україна)
| село Лучинське | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Роздільнянський район
|
| Громада | Степанівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140150080085687 |
| Облікова картка | Лучинське |
| Основні дані | |
| Засноване | 1836 (188 років) |
| Перша згадка | 1836 |
| Населення | ▼725 (01.01.2019)[1] |
| Площа | 2,011 км² |
| Густота населення | 294,88 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67483 |
| Телефонний код | +380 4853 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°51′48″ пн. ш. 29°56′53″ сх. д. / 46.86333° пн. ш. 29.94806° сх. д.Координати: 46°51′48″ пн. ш. 29°56′53″ сх. д. / 46.86333° пн. ш. 29.94806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
11 м[2] |
| Водойми | р. Кучурган |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27 |
| Карта | |
  Лучинське | |
 Лучинське | |
| Мапа | |
| |
Лу́чинське (в минулому — Сакальськ-Лучинське (до 01.02.1945[3]), Шайков, Майорське, Сніжко-Блоцький, Віровка) — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 725 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
У 1887 році на хуторі Лучинського (Сніжко-Блоцького) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 12 чоловіків та 10 жінок[4].
В 1896 році на 2-х хуторах Лучинського (Майорське, Сніжко-Блоцький, Віровка) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Варварівка, було 17 дворів, у яких мешкало 103 людини (44 чоловіка і 59 жінок)[5].
На 1916 рік на хуторі Лучинського Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 105 людей (54 чоловіка і 53 жінки)[6].
Станом на 28 серпня 1920 року на хуторі Лучинського (Шайков) Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 9 домогосподарств. Для 5 домогосподарів рідною мовою була німецька, 4 — українська. На хуторі 54 людини наявного населення (26 чоловіків і 28 жінок). Родина домогосподаря: 25 чоловіків та 27 жінок (родичів: 1 і 1 відповідно)[7].
На 1 вересня 1946 року село входило до складу Мар'янівської сільської Ради[8].
У першій половині 1960-х років до складу Лучинського увійшли колишні села Бессарабка, Більшовик-Федорівка та Додонове.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 575 осіб, з яких 254 чоловіки та 321 жінка.[9]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 590 осіб.[10]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 89,71 % |
| російська | 6,24 % |
| гагаузька | 2,70 % |
| молдовська | 0,84 % |
| білоруська | 0,51 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Паспорт Гаївської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
- ↑ Прогноз погоди в селі Лучинське
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 17.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 383—384. (рос. дореф.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 319. (рос. дореф.)
- ↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34—35. (рос.)
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (26 квітня 2023) |
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||||||||