Координати: 46°41′23″ пн. ш. 30°27′56″ сх. д. / 46.68972° пн. ш. 30.46556° сх. д. / 46.68972; 30.46556

Болгарка (Одеський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Болгарка
Центр села
Центр села
Центр села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Одеський район Одеський район
Тер. громада Дачненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51100150020068854
Облікова картка Болгарка 
Основні дані
Засноване 1859
Перша згадка 1859 (165 років)
Населення 855 осіб (01.01.2017)[1]
Площа 0,721 км²
Густота населення 1062,41 осіб/км²
Поштовий індекс 67471
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°41′23″ пн. ш. 30°27′56″ сх. д. / 46.68972° пн. ш. 30.46556° сх. д. / 46.68972; 30.46556
Середня висота
над рівнем моря
26 м
Водойми Хаджибейський лиман
Місцева влада
Адреса ради 67624, Одеська область, Одеський район, с. Дачне, вул. Шахтарська, 8-А
Карта
Болгарка. Карта розташування: Україна
Болгарка
Болгарка
Болгарка. Карта розташування: Одеська область
Болгарка
Болгарка
Мапа
Мапа

CMNS: Болгарка у Вікісховищі

Болга́рка (колишні назви — хутір Дряний, Мала Ферстеровка, Тононаковка) — село в Україні, у Дачненській сільській громаді Одеського району Одеської області. Населення складає 855 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1859 році у власницькому хуторі Мала Ферстеровка (Болгарка, Тононаковка, Дряний) 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської губернії, було 7 дворів, в яких мешкало 34 чоловіка і 33 жінки[2].

У 1896 році на хуторі Дряному (Мала Ферстеровка, Болгарка) Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 18 дворів, у яких мешкало 48 людей (22 чоловіка та 26 жінок)[3].

Станом на 1916 рік на хуторі Болгарка Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 112 людей (44 чоловік і 68 жінок)[4].

У липні 1919 року мешканці села Болгарка підтримали антибільшовицьке повстання українських селян та німецьких колоністів, викликане продрозкладкою та насильницькою мобілізацією до Червоної армії.[5]

На початку 1924 року хутір Болгарка відносився до Отрадівської сільради району Енгельса Одеської округи Одеської губернії. Більшість населення Болгарки становили німці (113 осіб). Вони мали 19 господарств[6].

Під час Голодомору в Україні 1932—1933 років в селі загинуло 4 людини:

  • Ватов Іван Іванович;
  • Енгель Рудольф Адольфович;
  • Енгель Яків Якович;
  • Лозген Берта Генріхівна[7].

7 вересня 1946 року хутір Болгарка Одрадівської сільської ради (Одрадове) перейменовано на хутір Клин[8].

Станом на 1 травня 1967 року у Болгарці знаходився господарський центр птахофабрики «Біляївська»[9].

Дамба через Паліївську затоку Хаджибейського лиману між селами Болгарка і Одрадове

19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Роздільнянського району село увійшло до складу новоутвореного Одеського району.[10]

Колишній орган місцевого самоврядування — Єгорівська сільська рада.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 916 осіб, з яких 428 чоловіків та 488 жінок.[11]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 762 особи.[12]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[13]

Мова Відсоток
українська 90,86 %
російська 8,75 %
молдовська 0,39 %

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • Будинок культури.

Особистість

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Паспорт Єгорівської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
  2. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 123 (рос.)
  3. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 307 (рос.)
  4. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 353 (рос.)
  5. Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204
  6. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) — Харків: Друкарня Кооперативного Видавництва «Пролетарій», 1925. — С. 49
  7. Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Одеська область. Частина I. Редакційна колегія (співголови — М. Д. Сердюк і М. Л. Скорик), автори — упорядники Л. І. Білоусова (керівник), М. Г. Батуріна, А. Є. Бух, О. В. Мартиненко, Г. М. Паніван. — Одеса: Астропринт, 2008. — С. 858
  8. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 371, 913, 964.
  9. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
  10. Прийнято Постанову. rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
  11. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік, категорія населення, стать (1989 (12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  12. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  13. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали у якості рідної мову (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]