Льюїс Генрі Морган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дата народження: 21 листопада 1818 Місце народження: селище Аврора, штат Нью- Йорк Дата смерті: 17 грудня 1881 (63 роки) Місце смерті: Рочестер, штат Нью- Йорк Країна: США Наукова сфера: антропологія Альма- матер: Юніон-коледж Відомий як: один з основоположників еволюціонізму в соціальних науках

Льюїс Генрі Морган (англ. Lewis-Henri Morgan; 21 листопада 1818(18181121), Аврора, штат Нью-Йорк — 17 грудня 1881, Рочестер) — американський вчений, антрополог, етнограф і соціолог.

Зробив суттєвий внесок в теорію соціальної еволюції, науки про сім'ю та родинні зв'язки. Створив наукову теорію первісного суспільства, один з основоположників еволюціонізму в соціальних науках.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився недалеко від Нью-Йорка, закінчив коледж в 1840 році, в 1844 році поступив на адвокатуру в місто Рочестер. У 1855 став співробітником, а в подальшому — одним з директорів залізничної компанії. Однак головним для Моргана було не заняття бізнесом, а наукою. Крім наукової та комерційної діяльності, Морган займався політикою, захищаючи радикальні буржуазно-демократичні погляди, був лівим республіканцем. В 1861 році був обраний від республіканської партії в палату представників штату Нью-Йорк, де був затятим ворогом рабства і прибічником боротьби проти бунтівного рабовласницького Півдня. В 1868 році був обраний до сенату штату Нью-Йорк, де активно виступав за радикальну реконструкцію Півдня, за повну відмову від будь-якої расової дискримінації, обстоював введення виборчого права для негритянського населення. Через різкості поглядів вже в 1869 році був забалотований.

Ще в 1840 році створив товариство під назвою «Великий орден ірокезів», котре ставило собі за ціль вивчення і захист прав індійців, виступаючи проти захоплення індійських територій земельними спекулянтами. Справу було доведено до розгляду в конгресі США, котрий вирішив її на користь індійців; і в знак визнання заслуг Морган був прийнятий в ряди племені. Захистом індійців Морган займався до кінця життя, викриваючи урядову корупцію, відкрито, в тому числі письмово, виступаючи проти військових операцій проти сіу, ірокезів та інших племен.

В 1875 році був обраний членом Національної академії наук, а в 1879 — президентом Американської асоціації сприяння розвитку науки.

Науковий доробок[ред.ред. код]

В 1851 році виходить у світ його перше дослідження — «Ліга ірокезів». В 1859 — 1862 роках Морган з метою зібрання матеріалу вивчає індійські племена Заходу і Північного-Заходу. Внаслідок в 1870 році світ побачила монографія «Система родинних вузів і властивості людської сім'ї», в якій був показаний ескіз еволюції сімейно-шлюбних відносин він стану проміскуїтету через різні форми групового шлюбу до моногамії.

Льюїс Генрі Морган відстежив еволюції інститутів від найпростіших до найскладніших форм. Заклав основи для дослідження спорідненості. Дослідив місце й роль родового строю в історії людства, періодизації історії людства. На початку існування людства, за переконаннями Моргана, єдинокровна сім'я являла перший етап у розвитку сім'ї. Усю історію Льюїс Генрі Морган поділив на два періоди: ранній — організація, що базується на родах та племенах і пізній — політичні організації, що засновані на різних відношеннях людей до території та власності.

Свої концепції Морган втілив у книжці «Стародавнє суспільство або дослідження ліній людського прогресу від дикості через варварство до цивілізації». В цій роботі були закладені основи вивчення історії первісного суспільства; була представлена еволюція сімейно — шлюбних відносин, а також дана періодизація розвитку людства, що відіграла значну роль як в історичній науці, так і в філософській історії.

Крім того, Льюїс Генрі Морган зробив спробу періодизації первісної культури. Це дозволило об'єднати етнографічні, історичні й археологічні факти.

Теорія Моргана[ред.ред. код]

Ядром теорії Моргана є обґрунтована ним на великому фактичному матеріалі теорія про єдиний прогресивний шлях розвитку людства. Слідом за шотландським філософом-просвітителем А. Фергюсоном, Морган дотримувався періодизації історії, яка включала три етапи: дикість, варварство і цивілізацію, до того ж перші дві стадії були ним ідеально розроблені і розбиті на три рівні (нижній, середній та вищий) кожна.

На стадії дикості в людській діяльності переважало полювання, рибальство і збиральництво, була відсутня приватна власність, існувала рівність.

На стадії варварства з'являється землеробство та скотарство, виникає приватна власність і соціальна ієрархія.

Третя стадія — цивілізація — пов'язана з появою держави, класового суспільства, міст, писемності тощо

Морганівська періодизація стала основою для наукового вивчення докласового суспільства і його переходу до класового (цивілізованого). Морганом було відкрито два принципово різні типи суспільства, замінюючі один одного в ході загального розвитку: перший по часу був заснований на особистості та особистих відносинах (фактично, мова йде про рід); другий заснований на території і приватній власності та являв собою державу.

В «Стародавньому суспільстві» Морган обґрунтував своє відкриття універсальності материнського роду, розбивши тим самим переважаючу до того часу теорію, згідно з якою коміркою людського суспільства була патріархальна сім'я, заснована на приватній власності і владі батька. Це відкриття відіграло важливу революційну роль в розвитку етнології і первісній історії.

Незалежно від Маркса, Морган фактично прийшов до матеріалістичного розуміння історії. Робота Моргана «Стародавнє суспільство» була покладена в основу одної з базових марксистських праць — книги Ф. Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності і держави».

Послідовники[ред.ред. код]

Погляди Моргана стали основою першої наукової школи в етнології — еволюціонізму, прихильники якого слід за Морганом (Е. Тейлор, Дж. Фрезер, Дж. Мак-Леннан) шукали загальні закономірності розвитку культури і суспільства, захищали ідеї прогресу та закономірності в історії. Незважаючи на ряд положень еволюціонізму, котрі зазнали критики, більша частина з них зберігає свій зміст і в сучасній науці.

«Стосовно первісного стану суспільства існує книга, котра має вирішальне значення, таке ж вирішальне, як Дарвін в біології; відкрив її, звісно що, Маркс: це — Морган, „Стародавнє суспільство“, 1877 рік. Маркс говорив про цю книгу, проте я тоді був зайнятий іншим, а він до цього більше не повертався; він, очевидно, був задоволений таким поворотом подій, тому що, судячи з дуже детальних виписок з цієї книги, сам хотів ознайомити з нею німців.» — Фрідріх Енгельс.



Посилання[ред.ред. код]