Нік Нолті
| Нік Нолті | |
|---|---|
| Nick Nolte | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | Ніколас Кінґ Нолті |
| Дата народження | 8 лютого 1941 (80 років) |
| Місце народження | Омаха, штат Небраска, США |
| Громадянство |
 США |
| Alma mater | Westside High Schoold, Omaha Benson High School Magnetd, коледж Пасадениd, Університет штату Аризона, Eastern Arizona Colleged, Phoenix Colleged і Акторська студія Стелли Адлерd |
| Професія | актор |
| Кар'єра | 1973 — нині |
| Нагороди | «Золотий глобус» (1992) |
| IMDb | ID 0000560 |
 Нік Нолті у Вікісховищі | |
Ніколас Кінг (Нік) Нолті (англ. Nicholas King 'Nick' Nolte; нар. 8 лютого 1941, Омаха, США) — американський актор, триразовий номінант на премію «Оскар» (1992, 1999, 2012), номінант на премію «Еммі» (1977), лауреат премії «Золотий глобус» (1992). Лауреат премії Capri Legend Award 2018 року[1] та кількох престижних премій критиків.[2]
Найбільш помітні фільми за участю Ніка Нолті — «Безодня» (1977), «48 годин» (1982), «Нью-Йоркські історії» (1989), «Мис страху» (1991), «Володар припливів» (1991), «Олія Лоренцо» (1992), «Тонка червона лінія» (1998), «Халк» (2003), «Готель «Руанда»» (2004), «Париже, я люблю тебе» (2006), «Мирний воїн» (2006), «Грім у тропіках» (2008) і «Воїн» (2011).
Біографія[ред. | ред. код]
Нік Нолті (уроджений Ніколас Кінг Нолті) народився 8 лютого 1941 року в Омасі, штат Небраска, у сім'ї Гелен Кінґ, власниці супермаркету, і її чоловіка Френкліна Артура Нолті, колишнього футболіста[3]. Дідусь Ніка по батькові мав німецьке коріння[4]. Разом із Ніком росла також старша сестра Ненсі, у подальшому вона працювала у Міжнародному комітеті Червоного Хреста.
Нолті закінчив Вестсайдську середню школу[en] в Омасі, де грав у місцевій футбольній команді. Під час навчання в коледжі Пасадена Сіті[en], який він закінчив 1965 року, Нолті працював у пивоварній компанії Falstaff Brewing Corporation[en]. Пройшовши акторські курси в декількох академіях, Нолті працював у невеликих театрах.
Дебют Нолті у великому кіно відбувся 1973 року, з виходом на екрани пригодницького бойовика Джеймса Вільяма Гуерчіо[en] «Хлопці в синій формі[en]», де актор виконав епізодичну роль молодого хіпі. 1977 року Нолті номінувався на премії «Золотий глобус» та «Еммі» за роль Тома Йордаше у міні-серіалі «Багач, бідняк[en]». Роль, яка прославила його на весь світ — сержант Джек Кейтс у трилері Волтера Гілла «48 годин» (1982), де його партнером був Едді Мерфі.
Актор став володарем «Золотого глобуса» 1992 року за перевтілення у невдаху Тома Вінга у мелодрамі Барбри Стрейзанд «Повелитель припливів»[5]. За цю ж роль Нолті вперше номінувався на премію «Оскар», але на церемонії вручення програв Ентоні Гопкінсу[6]. Пізніше Нолті ще двічі висувався на «Оскар»: 1998 року за роль Вейда Вайтхауса у драмі «Скорбота» і 2012 року за роль Педді Конлон у спортивній драмі «Воїн».
Приватне життя[ред. | ред. код]
Нік Нолті був одружений тричі: із Шейлі Пейдж (1966–1970), Шерін Гаддад (1978–1983) і з Ребекою Лінгер (1984–1994; є син Броулі). Крім того, Нолті мав романтичні стосунки з актрисами Деброю Вінгер та Віккі Льюїс[en][7]. 3 жовтня 2007 року цивільна дружина Нолті, Клайт Лейн, народила йому дівчинку Софі Лейн Нолті[8]. Актор і його сім'я живуть у місті Малібу, штат Каліфорнія.
Довгі роки Нолті страждав на алкоголізм, актора навіть заарештовували за водіння у стані сп'яніння[9]. 2008 року Нолті заявив, що повністю вилікувався від цієї згубної звички[10].
За власним визнанням Нолті любить спілкуватися з кришнаїтами[11]. Особливо йому подобається брати участь у крішнаїтських співах і танцях[11][12]. Нолті регулярно проводить у себе вдома крішнаїтські богослужіння та відвідує храми крішнаїтів у Каліфорнії[11][12]. Нолті стверджує, що у 1960-і роки особисто зустрічався із засновником Міжнародного товариства свідомості Крішни Бгактіведантою Свамі Прабхупадом (1896–1977)[13].
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1973 | ф | Хлопці в синій формі | Electra Glide in Blue | хіпі |
| 1973 | с | Грифф | Griff | Біллі Рендольф |
| 1973 | с | Гармата | Cannon | Рон Джонсон |
| 1974 | с | Вулиці Сан-Франциско | The Streets of San Francisco | капітан Алан Мелдер |
| 1974 | с | Швидка! | Emergency! | Фред |
| 1974 | с | Тома | Toma | Воллі |
| 1974 | тф | Зима вбиває | Winter Kill | Дейв Майклс |
| 1974 | тф | Хлопець з Каліфорнії | The California Kid | Базз Стеффорд |
| 1974 | тф | Смертний вирок | Death Sentence | Джон Гілі |
| 1974—1975 | с | Барнабі Джонс | Barnaby Jones | Марк Рейні/Пол Беррінгер |
| 1975 | ф | Повернення в округ Мейсон | Return to Macon County | Бо Холлінгер |
| 1976 | с | багач, бідняк | Rich Man, Poor Man | Том Йордаше |
| 1977 | ф | Безодня | The Deep | Девід Сандерс |
| 1978 | ф | Хто зупинить дощ? | Who'll Stop the Rain | Рей Хікс |
| 1980 | ф | Биття серця | Heart Beat | Ніл Кессіді |
| 1982 | ф | Каннером Роу | Cannery Row | Док |
| 1982 | ф | 48 годин | 48 Hrs. | сержант Джек Кейтс |
| 1983 | ф | Під вогнем | Under Fire | Рассел Прайс |
| 1984 | ф | Грейс Квіглі | Grace Quigley | Сеймур Флінт |
| 1984 | ф | Вчителі | Teachers | Алекс Джурел |
| 1986 | ф | Без копійки в Беверлі Гіллз | Down and Out in Beverly Hills | Джеррі Баскін |
| 1987 | ф | Всі запобіжні заходи | Extreme Prejudice | Джек Бентін |
| 1987 | ф | Бур'яни | Weeds | Лі Амстеттер |
| 1989 | ф | Три втікача | Three Fugitives | Лукас |
| 1989 | ф | Прощання з королем | Farewell to the King | Лиройда |
| 1989 | ф | Нью-йоркські історії | New York Stories | Лайонел Добі |
| 1990 | ф | Кожний перемагає | Everybody Wins | Том О'Тул |
| 1990 | ф | Запитання та відповіді | Q & A | капітан Майкл Бреннан |
| 1990 | ф | Інші 48 годин | Another 48 Hrs. | Джек Кейтс |
| 1991 | ф | Мис страху | Cape Fear | Сем Боуден |
| 1991 | ф | Повелитель припливів | The Prince of Tides | Том Уінг |
| 1992 | ф | Олія Лоренцо | Lorenzo's Oil | червня Одоні |
| 1994 | ф | Я згоден на всі | I'll Do Anything | Метт Гоббс |
| 1994 | ф | Азартна гра | Blue Chips | Піт Белл |
| 1994 | ф | Я люблю неприємності | I Love Trouble | Пітер Брекетт |
| 1995 | ф | Джефферсон у Парижі | Jefferson in Paris | Томас Джефферсон |
| 1996 | ф | Скала Малголланд | Mulholland Falls | Макс Гувер |
| 1996 | ф | Мати Темрява | Mother Night | Говард Кемпбелл |
| 1997 | ф | Нічне чергування | Nightwatch | інспектор Томас Крей |
| 1997 | ф | На заході | Afterglow | Лаккі Менн |
| 1997 | ф | Поворот | U Turn | Джейк Маккенна |
| 1998 | ф | Скорбота | Affliction | Вейд Вайтхаус |
| 1998 | ф | Тонка червона лінія | The Thin Red Line | лейтенант-полковник Гордон Толл |
| 1999 | ф | Сніданок для чемпіонів | Breakfast of Champions | Гаррі Ле Сабрі |
| 1999 | ф | Симпатико | Simpatico | Вінсент Вебб |
| 2000 | ф | Золота чаша | The Golden Bowl | Адам Вервер |
| 2000 | ф | Тріксі | Trixie | сенатор Драммонд Евері |
| 2002 | ф | Розслідуючи секс | Investigating Sex | Фальдо |
| 2002 | ф | Хороший злодій | The Good Thief | Боб Монтагнет |
| 2003 | ф | Халк | Hulk | Девід Беннер/Поглинач |
| 2004 | ф | Прекрасна країна | The Beautiful Country | Стів |
| 2004 | ф | Прибирання | Clean | Альбрехт Гаузер |
| 2004 | ф | Готель «Руанда» | Hotel Rwanda | полковник Олівер |
| 2005 | ф | Невервос | Neverwas | Т. Л. Пірсон |
| 2006 | мф | Лісова братва | Over the Hedge | Вінсент; озвучание |
| 2006 | ф | Париже, я люблю тебе | Paris, je t'aime | Вінсент |
| 2006 | ф | Мирний воїн | Peaceful Warrior | Сократ |
| 2006 | ф | Кілька днів у вересні | Quelques jours en septembre | Елліотт |
| 2008 | ф | Таємниці Пітсбурга | The Mysteries of Pittsburgh | Джо Бехштейн |
| 2008 | ф | Спайдервіка Хроніки | The Spiderwick Chronicles | Мулгарат |
| 2008 | ф | Грім у тропіках | Tropic Thunder | Джон «Чотирилисник» Тейбек |
| 2010 | ф | Кішки проти собак: Помста Кітті Галор | Cats & Dogs: The Revenge of Kitty Galore | Бутч; озвучування |
| 2010 | ф | Загублена Аркадія | Arcadia lost | Бенерджі |
| 2011 | ф | Артур. Ідеальний мільйонер | Arthur | Берт Джонсон |
| 2011 | ф | Зоонаглядач | Zookeeper | горила Берні; озвучування |
| 2011 | ф | Воїн | Warrior | Педді Конлон |
| 2011—2012 | с | Удача | Luck | Волтер Сміт/Старець |
| 2013 | ф | Мисливці на гангстерів | The Gangster Squad | Білл Паркер |
| 2013 | ф | Паркер | Parker | Герлі |
| 2013 | ф | Нова спроба Кейт МакКолл | The Trials of Cate McCall | Bridges |
| 2015 | ф | Прогулянка по лісах | A Walk in the Woods | Stephen Katz |
| 2018 | ф | Падре | The Padre | Немес |
| 2018 | ф | Head Full of Honey | Голова меду | Амадей |
| 2019 | ф | Падіння Янгола | Angel Has Fallen | Клей Бенінг |
| 2019 | с | Мандалорець | '(Star Wars: )The Mandalorian | уґнот Куїл (голос та зовнішність |
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
- 2012 — номінація на премію «Оскар» за виконання другорядної ролі у фільмі «Воїн»
- 1999 — номінація на премію «Оскар» за виконання головної чоловічої ролі у фільмі «Скорбота»
- 1992 — премія «Золотий глобус» за виконання головної чоловічої ролі у фільмі «Повелитель припливів»
- 1992 — номінація на премію «Оскар» за виконання головної чоловічої ролі у фільмі «Повелитель припливів»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Capri, Hollywood
- ↑ Nick Nolte - Awards
- ↑ Nick Nolte Biography (1941?-) (en). FilmReference. Процитовано 2012-1-25.
- ↑ Сьюзи Маккензи (1 марта 2003). To the brink and back (en). The Guardian. Процитовано 2012-1-25.
- ↑ The 49th Annual Golden Globe Awards (1992) (en). Hollywood Foreign Press Association. Архів оригіналу за 2010-10-07. Процитовано 2012-1-25.
- ↑ The 64th Academy Awards (1992) Nominees and Winners (en). The Academy of Motion Picture Arts and Sciences. Процитовано 2012-1-25.
- ↑ Debra Winger and Nick Nolte (en). WhoDatedWho. Процитовано 2012-1-25.
- ↑ Стивен М. Сильверман (9 октября 2007). Nick Nolte and His Girlfriend Welcome a Baby Girl (en). People. Процитовано 2012-1-25.
- ↑ Nick Nolte Charged With DUI (en). CBSNews. Процитовано 2012-1-25.
- ↑ Nick Nolte beats alcoholism with the help of Hare Krishna cult (en). Celebitchy. 2 мая 2008. Процитовано 2012-1-25.
- ↑ а б в Angela Dawson (2013-04-01). In the 'Company' of Nick Nolte. Examiner.com (en). Архів оригіналу за 2013-07-04. Процитовано 2013-07-02.
- ↑ а б Sheila Roberts (2013). Nick Nolte Talks THE COMPANY YOU KEEP, His Thoughts on the Weather Underground, and Taking LSD in the Desert. Collider.com (en). Архів оригіналу за 2013-07-04. Процитовано 2013-07-02.
- ↑ Amos Barshad (2010-01-11). Nick Nolte on His Regrets, Avatar, the Oscars, Hunter Thompson, War, Socks, Mel Gibson — and More!. Vulture (en). Архів оригіналу за 2013-07-04. Процитовано 2013-07-02.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nick Nolte |
- Нік Нолті на сайті IMDb (англ.)
- Жити без пляшки не можу. Інтерв'ю «Комсомольській правді»
| ||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
|
