Перейти до вмісту

Нік Нолті

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нік Нолті
англ. Nick Nolte
Зображення
Зображення
Ім'я при народженніНіколас Кінґ Нолті
Народився8 лютого 1941(1941-02-08)[1][2][…] (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Омаха, Небраска, США Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСША США
Діяльністькіноактор, кінопродюсер, модель, телеактор, актор озвучування, баскетболіст, актор театру Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materWestside High Schoold, Omaha Benson High School Magnetd, коледж Пасадениd, Університет штату Аризона, Eastern Arizona Colleged, Phoenix Colleged і Акторська студія Стелли Адлерd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1973 — донині
У шлюбі зSheila Paged, Sharyn Haddadd, Rebecca Lingerd і Clytie Laned[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиBrawley Nolted і Sophie Lane Nolted Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькиFranklin Arthur Nolted Редагувати інформацію у Вікіданих
Helen Nolted Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbnm0000560
Нагороди та премії
CMNS: Нік Нолті у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нолті.

Ніколас Кінґ (Нік) Нолті (англ. Nicholas King 'Nick' Nolte; нар. 8 лютого 1941(19410208), Омаха, США) — американський актор, триразовий номінант на премію «Оскар» (1992, 1999, 2012), номінант на премію «Еммі» (1977), лауреат премії «Золотий глобус» (1992). Лауреат премії Capri Legend Award 2018 року[5] та кількох престижних премій критиків[6].

Найпомітніші фільми за участю Ніка Нолті — «Безодня» (1977), «48 годин» (1982), «Нью-Йоркські історії» (1989), «Мис страху» (1991), «Володар припливів» (1991), «Олія Лоренцо» (1992), «Тонка червона лінія» (1998), «Халк» (2003), «Готель «Руанда»» (2004), «Париже, я люблю тебе» (2006), «Мирний воїн» (2006), «Грім у тропіках» (2008) і «Воїн» (2011).

Біографія

[ред. | ред. код]

Нік Нолті (уроджений Ніколас Кінг Нолті) народився 8 лютого 1941 року в Омасі, штат Небраска, у сім'ї Гелен Кінґ, власниці супермаркету, і її чоловіка Френкліна Артура Нолті, колишнього футболіста[7]. Дідусь Ніка по батькові мав німецьке коріння[8]. Разом із Ніком росла також старша сестра Ненсі, надалі вона працювала у Міжнародному комітеті Червоного Хреста.

Нолті закінчив Вестсайдську середню школу[en] в Омасі, де грав у місцевій футбольній команді. Під час навчання в коледжі Пасадена Сіті[en], який він закінчив 1965 року, Нолті працював у пивоварній компанії Falstaff Brewing Corporation[en]. Пройшовши акторські курси в декількох академіях, Нолті працював у невеликих театрах.

Дебют Нолті у великому кіно відбувся 1973 року, з виходом на екрани пригодницького бойовика Джеймса Вільяма Гуерчіо[en] «Хлопці в синій формі[en]», де актор виконав епізодичну роль молодого хіпі. 1977 року Нолті номінувався на премії «Золотий глобус» та «Еммі» за роль Тома Йордаше у мінісеріалі «Багач, бідняк[en]». Роль, яка прославила його на весь світ — сержант Джек Кейтс у трилері Волтера Гілла «48 годин» (1982), де його партнером був Едді Мерфі.

Актор став володарем «Золотого глобуса» 1992 року за перевтілення у невдаху Тома Вінга у мелодрамі Барбри Стрейзанд «Повелитель припливів»[9]. За цю ж роль Нолті вперше номінувався на премію «Оскар», але на церемонії вручення програв Ентоні Гопкінсу[10]. Пізніше Нолті ще двічі висувався на «Оскар»: 1998 року за роль Вейда Вайтхауса у драмі «Скорбота» і 2012 року за роль Педді Конлон у спортивній драмі «Воїн».

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Нік Нолті був одружений тричі: із Шейлі Пейдж (1966—1970), Шерін Гаддад (1978—1983) і з Ребекою Лінгер (1984—1994; є син Броулі). Крім того, Нолті мав стосунки з акторками Деброю Вінгер та Віккі Льюїс[en][11]. 3 жовтня 2007 року цивільна дружина Нолті, Клайт Лейн, народила від нього доньку Софі Лейн Нолті[12]. Актор і його сім'я живуть у місті Малібу, штат Каліфорнія.

Довгі роки Нолті мав алкогольну залежність, актора навіть заарештовували за водіння у стані сп'яніння[13]. 2008 року Нолті заявив, що повністю вилікувався від цієї згубної звички[14].

За власним визнанням Нолті любить спілкуватися з кришнаїтами[15]. Особливо йому подобається брати участь у крішнаїтських співах і танцях[15][16]. Нолті регулярно проводить у себе вдома крішнаїтські богослужіння та відвідує храми крішнаїтів у Каліфорнії[15][16]. Нолті стверджує, що у 1960-і роки особисто зустрічався із засновником Міжнародного товариства свідомості Крішни Бгактіведантою Свамі Прабгупадом (1896—1977)[17].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1972 ф Брудний маленький Біллі[en] Dirty Little Billy ватажок банди (немає у титрах)
1973 с Грифф Griff Біллі Рендольф
1973 с Гармата Cannon Рон Джонсон
1974 с Вулиці Сан-Франциско The Streets of San Francisco капітан Алан Мелдер
1974 с Швидка! Emergency! Фред
1974 с Тома Toma Воллі
1974 тф Зима вбиває Winter Kill Дейв Майклс
1974 тф Хлопець з Каліфорнії The California Kid Базз Стеффорд
1974 тф Смертний вирок Death Sentence Джон Гілі
1974—1975 с Барнабі Джонс Barnaby Jones Марк Рейні/Пол Беррінгер
1975 ф Повернення в округ Мейсон Return to Macon County Бо Голлінґер
1976 с багач, бідняк Rich Man, Poor Man Том Йордаше
1977 ф Безодня The Deep Девід Сандерс
1978 ф Хто зупинить дощ? Who'll Stop the Rain Рей Гікс
1980 ф Серцебиття Heart Beat Ніл Кессіді
1982 ф Каннером Роу Cannery Row Док
1982 ф 48 годин 48 Hrs. сержант Джек Кейтс
1983 ф Під вогнем Under Fire Рассел Прайс
1984 ф Ґрейс Квіґлі[en] Grace Quigley Сеймур Флінт
1984 ф Вчителі Teachers Алекс Джурел
1986 ф Без копійки в Беверлі Гіллз Down and Out in Beverly Hills Джеррі Баскін
1987 ф Всі запобіжні заходи Extreme Prejudice Джек Бентін
1987 ф Бур'яни Weeds Лі Амстеттер
1989 ф Три втікача Three Fugitives Лукас
1989 ф Прощання з королем Farewell to the King Лиройда
1989 ф Нью-йоркські історії New York Stories Лайонел Добі
1990 ф Кожний перемагає Everybody Wins Том О'Тул
1990 ф Запитання та відповіді Q & A капітан Майкл Бреннан
1990 ф Інші 48 годин Another 48 Hrs. Джек Кейтс
1991 ф Мис страху Cape Fear Сем Боуден
1991 ф Володар припливів The Prince of Tides Том Уінг
1992 ф Олія Лоренцо Lorenzo's Oil червня Одоні
1994 ф Я згоден на всі I'll Do Anything Метт Гоббс
1994 ф Азартна гра Blue Chips Піт Белл
1994 ф Я люблю неприємності I Love Trouble Пітер Брекетт
1995 ф Джефферсон у Парижі Jefferson in Paris Томас Джефферсон
1996 ф Скала Малголланд Mulholland Falls Макс Гувер
1996 ф Мати Темрява Mother Night Говард Кемпбелл
1997 ф Нічне чергування Nightwatch інспектор Томас Крей
1997 ф На заході Afterglow Лаккі Менн
1997 ф Поворот U Turn Джейк Маккенна
1998 ф Скорбота Affliction Вейд Вайтгаус
1998 ф Тонка червона лінія The Thin Red Line лейтенант-полковник Гордон Толл
1999 ф Сніданок для чемпіонів Breakfast of Champions Гаррі Ле Сабрі
1999 ф Симпатіко Simpatico Вінсент Вебб
2000 ф Золота чаша The Golden Bowl Адам Вервер
2000 ф Тріксі Trixie сенатор Драммонд Евері
2002 ф Розслідуючи секс Investigating Sex Фальдо
2002 ф Гарний злодій The Good Thief Боб Монтагнет
2003 ф Галк Hulk Девід Беннер/Поглинач
2004 ф Прекрасна країна The Beautiful Country Стів
2004 ф Прибирання Clean Альбрехт Гаузер
2004 ф Готель «Руанда» Hotel Rwanda полковник Олівер
2005 ф Невервос Neverwas Т. Л. Пірсон
2006 мф Лісова братва Over the Hedge Вінсент; озвучування
2006 ф Париже, я люблю тебе Paris, je t'aime Вінсент
2006 ф Мирний воїн Peaceful Warrior Сократ
2006 ф Кілька днів у вересні Quelques jours en septembre Елліотт
2008 ф Таємниці Пітсбурга The Mysteries of Pittsburgh Джо Бехштейн
2008 ф Спайдервік: Хроніки The Spiderwick Chronicles Мулгарат
2008 ф Грім у тропіках Tropic Thunder Джон «Чотирилисник» Тейбек
2010 ф Кішки проти собак: Помста Кітті Галор Cats & Dogs: The Revenge of Kitty Galore Бутч; озвучування
2010 ф Загублена Аркадія Arcadia lost Бенерджі
2011 ф Артур. Ідеальний мільйонер Arthur Берт Джонсон
2011 ф Зоонаглядач Zookeeper горила Берні; озвучування
2011 ф Воїн Warrior Педді Конлон
2011—2012 с Удача Luck Волтер Сміт/Старець
2013 ф Мисливці на гангстерів The Gangster Squad Білл Паркер
2013 ф Паркер Parker Герлі
2013 ф Нова спроба Кейт МакКолл The Trials of Cate McCall Bridges
2014 ф Ной Noah Шамхазай; озвучування
2015 ф Безглузда шістка The Ridiculous 6 Френк Стокберн
2015 ф Всю ніч в бігах Run All Night Едді
2015 ф Прогулянка по лісах A Walk in the Woods Stephen Katz
2018 ф Падре The Padre Немес
2018 ф Мед у голові Head Full of Honey Амадей
2019 ф Падіння Янгола Angel Has Fallen Клей Бенінґ
2019 с Мандалорець The Mandalorian Уґнот Куїл (голос та зовнішність)
2020 с Утрачений рай Paradise Lost суддя Форсайт
2020 ф Last Words Шекспір
2022 ф Blackout Етан Мак-Кой
2022 ф Rittenhouse Square Баррі
2023 с Покерфейс Poker Face Артур Ліптін
2025 ф Здохни, коханий Die, My Love

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Eldridge A. Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ https://www.wiki.ng/en/wiki/clytie-lane-biography-age-wiki-date-of-birth-height-husband-nick-noltes-wife-and-net-worth-498388
  5. ↑ Capri, Hollywood
  6. ↑ Nick Nolte — Awards
  7. ↑ Nick Nolte Biography (1941?-) (англ.). FilmReference. Процитовано 2012-1-25.
  8. ↑ Сьюзи Маккензи (1 марта 2003). To the brink and back (англ.). The Guardian. Процитовано 2012-1-25.
  9. ↑ The 49th Annual Golden Globe Awards (1992) (англ.). Hollywood Foreign Press Association. Архів оригіналу за 7 жовтня 2010. Процитовано 2012-1-25.
  10. ↑ The 64th Academy Awards (1992) Nominees and Winners (англ.). The Academy of Motion Picture Arts and Sciences. Процитовано 2012-1-25.
  11. ↑ Debra Winger and Nick Nolte (англ.). WhoDatedWho. Процитовано 2012-1-25.
  12. ↑ Стивен М. Сильверман (9 октября 2007). Nick Nolte and His Girlfriend Welcome a Baby Girl (англ.). People. Процитовано 2012-1-25.
  13. ↑ Nick Nolte Charged With DUI (англ.). CBSNews. Процитовано 2012-1-25.
  14. ↑ Nick Nolte beats alcoholism with the help of Hare Krishna cult (англ.). Celebitchy. 2 мая 2008. Процитовано 2012-1-25.
  15. ↑ а б в Angela Dawson (1 квітня 2013). In the 'Company' of Nick Nolte. Examiner.com (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 2 липня 2013.
  16. ↑ а б Sheila Roberts (2013). Nick Nolte Talks THE COMPANY YOU KEEP, His Thoughts on the Weather Underground, and Taking LSD in the Desert. Collider.com (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 2 липня 2013.
  17. ↑ Amos Barshad (11 січня 2010). Nick Nolte on His Regrets, Avatar, the Oscars, Hunter Thompson, War, Socks, Mel Gibson — and More!. Vulture (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 2 липня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нік_Нолті&oldid=44556560